Deeply saddened by the reports from Kyiv following another devastating Russian missile and drone attack. Our thoughts are with the victims and their families. Russia has once again chosen missiles over diplomacy and terror over humanity. Every delayed air defence system, every delayed sanction, and every delayed decision has consequences measured in civilian lives. Ukraine continues to defend not only its sovereignty but also the fundamental principles of the UN Charter.
Przemówienie na otwarciu Forum Społeczeństwa Obywatelskiego w przeddzień otwarcia Ukraine Recovery Conference 2026 w Gdańsku:
Організатори Форуму казали мені говорити англійською, але я думаю, що на даний момент звертатися до українських друзів їхньою мовою правильніше.
Друзі українці, Друзі поляки, громадські активісти з усієї Європи, залучені до допомоги Україні, волонтери, люди доброї волі, які стоять на боці України.
Як польський дипломат, представник Польщі в Україні, колишній солдат, я хочу висловити подяку захисникам України та нашої частини Європи перед Росією. Oсобливо хочу подякувати українським ветеранам за вашу жертву. Особливо тут, у Гданську, за те, що ви захищаєте цінності Солідарності, якою славиться це місто.
And now for English.
Ladies and Gentlemen, activists, members of the civil society of Poland, Ukraine and whole Europe and world.
Our meeting in Gdańsk is symbolic. From this city began the Polish road to freedom from communism and Russian oppression of Poland.
We are gathering in this city today to express our gratitude to the Ukrainians for following the path to freedom and defending their homeland, as well as defending our part of Europe against Russian oppression, violence and cruelty. As a Polish diplomat, as a former soldier and representative of Poland in Kiev and Ukraine, I bow my head to the defenders of Ukraine. Before the soldiers and the civilians of Ukraine. Before volunteers, especially before Ukrainian veterans. I am grateful to you, Ukrainians, for the fight, courage, dedication and example.
In Donbas, in the Kharkiv region, in Kherson, in Kiev and other cities of Ukraine, you perform tasks that were once - and still are - close and dear to the residents of Gdansk, Warsaw, Prague, Vilnius and Budapest. Thank you for that.
As a diplomat this year, I experienced two completely different periods of Polish-Ukrainian relations in Kiev. One of these periods was Bad, but I don't want to talk about it. It will end and pass, we will do everything to fix it.
However, it is with great hope that I return to the best period of my diplomatic activity - to the past winter. Warmth from Poland reached frozen Kiev, generators arrived that restored energy, restored light and heat in Kiev and many cities of the Kiev region. It was the most beautiful week of Polish-Ukrainian diplomacy, a week full of friendship, help and reflection over the fate of a brotherly, suffering nation. Thousands of these generators were financed, collected and brought to Kiev by volunteers, civil society representatives, activists and representatives of social organizations.
It turned out that people are better than those who should professionally deal with building the right relationships. It turned out that society did not disappoint. I especially thank you, activists, for the fact that diplomats could take an example from you on how to act effectively, how to help People who need help.
As I have already mentioned, during the delivery of generators to Kiev, I experienced the best week of Polish-Ukrainian diplomacy and real help to neighbor in need. Since then, Kuba Wygnański has handed me a chevron with the inscription in Latin: "Alter alteríus ónera portáte", which means "Carry each other burdens". May these words enlighten us, may they be our future.
Thank you for that. With people like you, we will fix everything that is wrong. Ще раз - mи все виправимо.
Джан Себастьян «Онікс» Рестрепо Мазо.
Морська піхота Колумбії.
Заслужений воїн у військових колах своєї країни.
А тепер і України. Поранений в піхотних боях. Відзнака за поранення МО. Золотий хрест, а потім також і дубова гілка до золотого хреста від Головнокомандувача ЗСУ.
Дуже добра душа. Інколи повертався з їжею до випадкового вуличного цуцика, який здався Джану надто голодним.
«Онікс» дуже любив куховарити та ласувати смаколиками.
Воїн Христа, фаховий військовий, затятий ненависник комуністичної чуми. Армія, бізнес, криміналістика, кулінарія.
Джан Себастьян був дуже багатогранним. Добрим до друзів. Та затятим до ворогів.
Іноземний легіон, а опісля 413 полк «Рейд». Джан Себастьян служив у екіпажі бомбера та загинув у бою за Гуляй-Поле.
«Онікса» зачарували Карпати. Він закохався в Україну. Його заповідь була поховати у Львові.
Родина Себастьяна прилетіла з Колумбії на прощання з героєм.
Запрошуємо прийти на прощання. Україна стала новою святою батьківщиною для колумбійського воїна Христа.
Віддати останню шану абсолютному добровольцю, що декілька років рубав нечисть за нашу свободу - справа честі для українців.
…
ПРОЩАННЯ:
Київ.
Четвер 11 червня.
09:30 - Майдан Незалежності.
11:00 - Костел Святого Миколая, Велика Васильківська, 75.
ПОХОВАННЯ:
Львів.
Пʼятниця 12 червня.
11:00.
Гарнізонний храм ім. Петра і Павла.
Поширте.
Дякуємо.
🔴Selçuk Bayraktar:
“Yakın zamanda bir de manifesto mahiyetinde bir metin yayınlandı. O metne baktığımızda savaşın, barışın ve insan hayatını sadece birer optimizasyon problemi olarak, bir algoritmik çıktı olarak gören vicdanı, ahlakı ve insan ruhunu denklemden çıkaran karanlık bir zihniyetle karşılaştık.
Onlar için dünya kendi sonuçlarında işlenen bir simülasyondan, bir bilgisayar algoritmasından ibaret olabilir.
Ancak biz biliyoruz ki o örümcek ağına hapsedilmek istenen insanlık bir veri kaynağından çok daha fazlasıdır.
Bu kibirli ve karanlık manifestolarının karşısında adaleti, merhameti, ahlakı ve insan onurunun merkezi olan kendi yol haritamızı koymak zorundayız.”
Зливати матеріали слідства через кєнтів-політиків — це по-перше така сама корупція, по-друге явно впливає на перебіг слідства, по третє бʼє по одному з успішних кейсів в оборонці. Поки що від нинішньої історії я бачу купу мінусів і жодного плюсу.
Останнім часом дуже сумно від публічних новин по контрактам та закупівлям високотехнологічної оборонки в Європі та не тільки.
На фото ви бачите польського військового з дроном-перехоплювачем AS-3 MEROPS.
Польша, Румунія, США, Данія та інші країни НАТО уже взяли його на озброєння або в процесі, навчаються екіпажі, розгортаються сервісні центри.
Це контракти на мільярди доларів.
Меропс - чудовий, насправді, продукт. З "combat proven in Ukraine", бо без цієї приписки зараз ти нічого високотехнологічного і "дронового" у Світі не продаси.
Цей дрон успішно застосовується в Україні і ним збивають десятки і сотні шахедів.
АЛЕ
Цей дрон - американської компанії. Виробляється на Заході, з українського там невелика частина R&D, тактика застосування і сотні кейсів успішних збиттів нашими операторами.
До чого я веду?
Гроші лишаються на заході. Ми лишаємось ні з чим.
Таких кейсів більш ніж вдосталь: кейси Helsing, Anduril, Quantum Systems... Які роблять хороші продукти, відкатують тут технології і успішно виробляються та продаються на заході, маючи доступ до глобальних ринків та глобальних грошей.
А що ж українські компанії, запитаєте Ви?
На прикладі тих же перехоплювавчів - у нас є 5-7 компаній, котрі випускають продукцію не гіршу а десь і кращу за ті ж Меропси. Які теж збивають шахеди сотнями. Які подекуди дешевші за західні аналоги. Але поставляти на Захід вони нічого не можуть, бо... їм не дають цього робити влада та зарегульованість процедур.
Але ж "експорт оборонки" відкрили, скажете ви!
По факту - це брехня, було укладено всього декілька спільних контрактів, це крапля в морі можливостей які лежать перед українським оборонним сектором.
В цей же час основний дозвільний орган (Міжвідомча комісія з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю) який видає дозволи на прямий експорт в разі ПОКРИТТЯ ВНУТРІШНІХ ПОТРЕБ місяцями блокує або штампує відмови виробникам по контрактам в країни НАТО, навіть не Африку чи Близький схід (який ми теж по факту уже про#бали).
Це не тільки про перехоплювачі. Це про НРК, розвідувальні та ударні дрони, софт, АІ, бойові алгоритми, засоби РЕР та РЕБ, навіть компонентну базу частково.
Усе те, що народилося і відшліфувалося на цій війні, нашою кров'ю по суті.
По суті Україна зараз робить для світу те, що колись робила нафта для нафтових монархій - створює нове стратегічне багатство.
Бо схема тут дуже проста:
ми створюємо середовище, де технологія стає ефективною;
ми даємо фронт, дані, досвід, операторів, інженерний цикл;
а монетизують це часто інші.
Це не просто про бізнес.
Це про гроші, які не зайшли в Україну.
Про податки, які не заплатилися тут.
Про заводи, які не масштабувалися тут.
Про інженерів, які завтра поїдуть туди, де є ринок, де є більше грошей і зрозумілі правила.
Найгірший сценарій для країни — не програти війну.
Найгірший сценарій — виграти війну, але програти ринок, який ця війна створила.
Високотехнологічний defense-ринок не чекає і не буде чекати. Контракти підписуються на роки вперед. Ну або блокуються купкою чиновників в якійсь там комісії.
Якщо сьогодні не зайшов - завтра вже пізно, заробить хтось інший, але не Україна.
Михайло Федоров, ви думаєте щось з цим робити?
Коли почалась війна, ми домовились літати по черзі, щоб хтось з нас точно вижив.
08.03.22 він не повернувся. Виходить, наш план спрацював
Дуже сумую і люблю тебе, брате
«Діточок шкода», - каже один із залізничників, який відновлює у Києві тепло у будинках.
Наразі у столиці працює близько 40 бригад залізничників з усієї України.
📹 NV вдалося поспілкуватися з одним із робітників і дізнатися про хід робіт
«Злочинна влада кинула голих і босих хлопців у м’ясний штурм».
Оцінюючи події на станції Крути, сердобольні тітоньки та зрадолюбний сегмент українського інтернету кажуть про «голих і босих хлопців» і намагаються проводити якісь історичні паралелі.
Люди, які хоча б трохи цікавляться історією і розуміють важливість власної держави, бачать інше: це була не трагедія. Це був чин. Чин, сповнений сенсу і результату. Наслідком цього чину стало фактичне визнання української державності як нашими ворогами, так і партнерами.
Люди, які говорять про трагедію Крут, не бачать, у чому вона була насправді. Трагедією було не те, що Київ захистила група добровольців, а те, що Київ ЗАХИЩАЛИ ЛИШЕ добровольці. Трагедія полягала в тому, що Центральна Рада пішла на поводу тодішніх «простих українців», закривала очі на стихійну демобілізацію і навіть підтримувала її.
Ця трагічна ілюзія – що велику війну в довгостроковій перспективі можна виграти виключно добровольцями, що оборона на п’ятий рік війни може триматися лише на ентузіазмі – є хибною і злочинною ідеєю. Саме вона тоді вбила Україну.
У цьому раунді війни з росіянами ми не маємо права дозволити, щоб подібні ілюзії знову знищили українську державність. Хлопці, які перед розстрілом співали гімн, щоб ворог не побачив їхнього страху, зневажають дорослих «затеживих» чоловіків, які впадають в істерики від самої думки про захист Батьківщини.