колись настане день , коли я перестану романтизувати наркотики і мені перестане хотітися
так, зараз я вже деякий час не вживаю, достатньо довгий
але сука як хочеться кожен божий день
і мені дуже хуйово через це, бо іноді здається що так буде завжди, здається що я абсолютно сама, здається що я якесь гівно
я не працюю, але мені так потрібен вихідний і свій простір
я піздец як втомилися і мені абсолютно нема кому на це пожалітися
я не можу уявити що комусь є діло до мене і моїх проблем, я не хочу нікому набридати і кожного є свої проблеми
я взагалі втратила уявлення про близькість чи довіру
я нікому не можу розповісти абсолютно нічого
іноді я дуже сильно втомлююсь і не розумію нащо я живу, тоді мені дуже хочеться сісти на якусь прущу херню і простого людського сторчатися і все
і не паритись, ні за що в принципі
тоді в принципі не буде виникати питань, чому у мене не складається з людьми
останній тиждень обговорюємо повернення в Україну, і я тепер слабо уявляю де і скільки мені потрібно буде працювати, щоб забезпечити собі той рівень життя, до якого я звикла і Європі
здавалося б нічого не змінилося, але ж ні, виявилося багато чого...
блять ...пройшло 10 днів, а я тільки помітила, що написала по звичці грн, а мені потрібно 200євро....
валюта якось швидше за мене росте...
це 8к грн на секунду 🥲
@skzwrlddm есть такая штука, как "музыкотерапия"
её исследуют для лечения деменции и таких штук с памятью
суть в том, чтобы узнать у родственников или друзей, музыку которую любил человек, с которой связаны воспоминания и включить её
может быть это будет вам как то полезно ❤️