Він кинув хлібину і вийшов через задній вхід. Бо побачив, як у магазині його фото показують касиру.
Це був момент, коли Андрій зрозумів: його шукає ФСБ.
20-річний Андрій з Маріуполя прожив рік в окупації й займався партизанським рухом.
Він знав, що вже в усіх чорних списках росіян. І все одно ходив по місту, знімав, фотографував, збирав інформацію для "Маріуполь спротив". Кожен вихід міг стати останнім.
Одного разу на блокпості його зупинив військовий і сказав: "Давай телефон".
Андрій максимально ховав усе, що міг, але той знайшов у галереї одну стару фотографію - з дня вишиванки ще до війни.
Він видалив її й відпустив його, але попередив: "Якщо ще раз побачу - відведу до поліції".
А потім був грудень. Магазин, хлібина в руках - і чуже фото на екрані телефону.
Андрій кинув хліб і вийшов через задній вхід. Через тиждень він побачив себе в Telegram-каналі серед "екстремістів та терористів". Виїжджати треба було негайно.
Дорога з окупації тривала вісім днів. Через Росію, Білорусь, Мінськ - де в церкві їх зустріли українськими піснями й борщем. Остання точка - Брест.
Замінований кордон вони проходили пішки. Між мінами - десь двадцять сантиметрів. Попереду жінка з дитиною. Андрій взяв малу на руки, переніс, повернувся й допоміг з її валізою.
А потім він побачив українську стелу. Просто зупинився, обійняв її й плакав хвилин п'ятнадцять. Поруч обіймалися й плакали ті, хто пройшов разом з ним цей шлях.
Сьогодні Андрій живе у Дніпрі, навчається на трьох напрямках Приазовського державного технічного університету, працює в приймальній комісії й очолює студентський сенат.
Але найбільше він мріє про одне - повернутися до деокупованого Маріуполя й відбудувати своє місто.
Він не зламався. І таких, як він, - сотні. Просто про них рідко пишуть.
@breakingUAnews Some of the differences are: Ukrainians want to live, while Russians want to kill them… and how is a compromise supposed to be reached here???🤔
@StarshinaZapasa Митники - така категорія професій , як і менти, податківці і т.д., які , особливо у словʼянських країнах зосереджують в своїх лавах дуже багато повних мудаків і моральних уродів.
🇨🇿🏒Легенда чешского хоккея Доминик Гашек поддержал вопрос, который поднял Гарри Каспаров. Почему страны НАТО не сбивают российские ракеты над Украиной? Гашек поделился в X видео с выступлением Каспарова и назвал этот вопрос совершенно логичным.
Ще за день до великої війни вони були інженерами й водіями, айтішниками й підприємцями. Будували плани, поспішали на роботу. А вже наступного ранку стали до лав Збройних Сил.
Молоді й досвідчені, з різним минулим — їх усіх об’єднало одне рішення: «Я залишаюся». Хтось спершу вивіз рідних у безпечне місце, а тоді повернувся. Інші прийшли, не гаючи жодної хвилини.
Тоді ж у нашому офісі на Лаврській формувався 206-й батальйон ТРО Києва. Його бійці ніколи раніше не служили, зате мали волю. Кілька годин первинного інструктажу — і вони вже боронили столицю.
Відтоді минуло понад чотири роки, а тероборона й досі залишається однією з опор, на яких тримається захист країни. Її бійці воюють на всій протяжності фронту. Частину підрозділів прикомандировано до бригад на найгарячіших напрямках, де сьогодні вирішується доля війни. Інші разом із Повітряними силами стоять на варті українського неба і збивають російські дрони й ракети.
За ці роки вчорашні цивільні, які й не думали про погони, стали загартованими воїнами.
Війна забрала багатьох із тих, хто 2022 року вперше вдягнув піксель. Вони поклали життя за Україну. Декого залишили напризволяще, як херсонську тероборону в Бузковому гаю. Та навіть там вони прийняли бій.
Вічна пам’ять полеглим бійцям ТРО.
Слава воїнам територіальної оборони!
росіяни знищують усе українське, а надто ненавидять нашу освіту і науку. Учора в Києві постраждали дитсадки та школи, перед тим — ліцей в Іванкові й університет у столиці. Сьогодні вдарили по Національній академії наук. Є загиблі. Жахлива трагедія.
Щирі співчуття рідним і близьким загиблих, колегам, усій академічній спільноті. Тримаємо звʼязок із Володимиром Горбуліним. Можете розраховувати на нашу допомогу.
Ми маємо технологічно домінувати над росіянами. Наші воїни та штаби підрозділів повинні мати найсучасніше обладнання та техніку, і ми щодня працюємо над цим.
Учора передали представникам 24 бригад 538 одиниць військової техніки та обладнання. Сьогодні передаємо бійцям 1004-ї окремої бригади комп’ютери, офісну техніку та великі монітори на мільйони гривень. Допомога триває постійно: від дронів та майстерень до електроніки для роботи штабів. Усе для того, щоб бути на крок попереду росіян у технологічній боротьбі.
Вірю, що призначення Артема Мартиненка заступником Головнокомандувача ЗСУ теж сприятиме нашій технологічній перевазі. Маю добрий досвід співпраці з Артемом ще з 2014–2015 років, коли Roshen вкладав у системи протиповітряної оборони і працював над найсучаснішим обладнанням та програмним забезпеченням. Уже тоді ми намагалися запроваджувати рішення, які росіянам ще й не снилися. Радію, коли такі люди отримують можливості й ми разом рухаємо країну вперед.
Такі призначення і щоденні зустрічі з нашими воїнами дають мені підстави для стриманого оптимізму, попри дуже важку ситуацію навколо. Продовжуємо оснащувати військо й допомагати впроваджувати сучасні рішення.
⚡️🇺🇦 ЗСУ форсували Жеребець і зайшли на Луганщину
Це важливий напрямок, адже Жеребець є природною перешкодою та тривалий час використовувався російськими військами для побудови оборони.
Луганщина. Україна повертається. 💛💙
@Wandere51226593 Тепер понятно , чому путін кличе Зеленського до москви на переговори- москва не сторона конфлікту, а так стоїть собі збоку нєпрічьомно…