Прилетіло! Чиновник попіарився, зняв відео та поїхав, ворог проманіторив та вдарив по підприємству. Більше підприємства немає. Чиновник пішов на підвищення!
Вночі 20 вересня окупанти атакували підприємство в місті Боярка Фастівському районі Київської області.
На початку липня це місце публічно показав тодішній начальник ОВА Микола Калашник.
10 липня в Telegram-каналі Калашник виклав відео, де він приїхав на підприємство в Боярці, яке є "одним із лідерів українського виробництва металевих меблів". На кадрах посадовець перебував у виробничих приміщеннях відновленого підприємства після російського удару 2023 року.
І прилетіло саме туди, де він знімав відео.
Тепер цей Калашнік пішов на підвищення та став міністром відновлення. Які об'єкти Калашнік ще покаже ворогові?
The Olney House case in Philadelphia in the Olney neighborhood is horrifying! 58 women identified. Over one MILLION of torture images, over 70 thousand videos, over 10 thousand pages of writings, cremation urns. How many more women than the identified 58 were tortured and murdered? Their bodies disposed of in a way that they’ll never be recovered. This happened for YEARS right under the noses of the people in that neighborhood. The hell these women must have endured.
“Just remember he was making movies”. That means people were watching those movies. Demons walk among us.
🕯 Два роки тому в російському полоні внаслідок катувань загинула журналістка Вікторія Рощина. Їй було 27 років.
Однією з головних тем її роботи було життя людей на окупованих територіях і фіксація злочинів Росії.
Вікторія працювала з hromadske, «Українською правдою», Радіо Свобода, а також була позаштатною авторкою на Громадському радіо навесні-влітку 2022 року.
У 2022-му вона отримала нагороду Міжнародного жіночого медійного фонду «За мужність у журналістиці», а 1 серпня 2025 року Володимир Зеленський посмертно нагородив Вікторію орденом Свободи.
Міжнародний інститут преси закликав притягнути винних у смерті Вікторії Рощиної до відповідальності, а також звільнити українських журналістів, яких незаконно утримує росія.
За даними IPI, із початку повномасштабного вторгнення під час висвітлення подій в Україні були вбиті 16 журналістів. Водночас Рощина стала першою і досі єдиною журналісткою, яка загинула в російському полоні під час війни.
За даними організації, станом на серпень 27 українських журналістів залишаються за ґратами в росії. Багатьох із них переслідують за звинуваченнями у «тероризмі» та «шпигунстві»
https://t.co/yWquSANhJa
«росія не запускала [ракети], то не вони, то диявол», — стверджує "корисна ідіотка" Марія, паломниця фсбшної церкви з Тернопільщини.
12 га державної власності і москвинські окупанти, яких ніяк не можуть прогнати із території.
#Суми: росіяни завдали авіаудару по житловій 9-поверхівці.
Наразі відомо про 2 загиблих та 8 травмованих, серед яких двоє дітей.
На місці працюють усі оперативні служби та психологи ДСНС. Триває розбір завалів.
❗️Дніпропетровщина: 2 людей постраждали внаслідок атаки рф по торговельному центру
На місці удару виникла масштабна пожежа.
Роботи з ліквідації наслідків атаки тривають.
Як мешканець сходу згоден на 100%. Завозили з 1930 року в кожну область України сотні ешелонів Матрон і Ємель. В моє місто на сході навіть у 1980 роки на нові підприємства завозили з урала. Місцевих не приймали на роботу. Московія готувала таким чином 5 колону всередині України.
Її знайшли вбuтою в підвалі з розтрощеною молотком головою. А за день до цього на залізничній колії виявили тіло її свекра з відрубаною головою.
Сьогодні, 18 вересня, Аллі Горській могло б виповнитися 97 років. Але вона не дожила навіть до 42.
Це сталося у листопаді 1970 року. Офіційна версія радянської системи: свекор убuв невістку через особисту неприязнь, а потім вчинив самогубство.
У це не повірив ніхто з її оточення. Усі розуміли: це була розправа КДБ.
Алла Горська народилася 18 вересня 1929 року в Ялті - художниця, монументалістка, правозахисниця, одна з тих, хто у 1962 році вперше публічно заговорив про поховання розстріляних енкаведистами українців у Биківнянському лісі.
Моторошні поховання допомогли відкрити діти - вони грали у футбол людським черепом із отвором від кулі.
Вона народилася в номенклатурній родині, де українською не говорили. Але свідомо стала українкою - вивчила мову в дорослому віці, писала диктанти під диктовку подруги. Саме за це в СРСР карали.
Її квартира в центрі Києва стала штабом шістдесятників. Там збиралися Василь Стус, Василь Симоненко, Іван Світличний, Опанас Заливаха.
Вона допомагала родинам політв'язнів грошима, одягом, листами. Її боялися, бо вона не боялася.
У 1963 році Горська разом з іншими художниками створила вітраж до 150-річчя Шевченка у Київському університеті.
У центрі - Тарас, який пригортає Україну-мати і зупиняє кривдників. Каркас, на якому кріпилося скло, митці зробили підкреслено грубим - як ґрати.
Партійне керівництво запанікувало: "Чому Україна за ґратами? Яку кару накликає Тарас?"
Вітраж розбили на тисячі друзок. Ректор університету особисто гатив молотком по склу - за вказівкою секретаря міськкому КПУ.
Аллу виключили зі Спілки художників. Потім - вдруге, після підпису під листом-протестом 139 діячів культури проти переслідувань дисидентів.
28 листопада 1970 року Алла поїхала до Василькова - забрати у свекра швейну машинку.
Вона не повернулася. Міліція відмовилася відкрити будинок, попри тривогу рідних.
29 листопада на коліях біля Фастова знайшли тіло свекра з відрізаною головою.
А 2 грудня в погребі знайшли Аллу - убuту ззаду одним ударом сокири по голові.
Медексперт сказав: удар був професійний, один. Іван Зарецький був літньою людиною - він фізично не міг такого зробити.
Свекор лежав на рейках обличчям догори - є підозри, що його тримали.
Перед смертю Алла зустрічалася з незнайомцем у парку Шевченка.
Сьогодні зіставлення слідчої справи та доповідних голови КДБ дає аргументовану базу: це був спланований замах.
7 грудня 1970 року Київ прощався з Аллою Горською. Василь Стус ніс її портрет і першим публічно назвав убивство - убивством.
Він присвятив їй вірш "Ярій, душе, ярій, а не ридай". Невдовзі його заарештували. Він загине в концтаборі.
Влада не дозволила поховати Аллу на Байковому кладовищі - змусила ховати у Берківцях.
Її мозаїки "Дерево життя" і "Боривітер" у Маріуполі росіяни знищили у 2022 році. Вціліли лише дві - "Птах" на Черкащині та "Вітер" у Києві. Остання потребує реставрації.
Сьогодні їй могло б виповнитися 97. Вона не дожила навіть до 42 - але встигла зробити більше, ніж інші за ціле життя.
Її вбuлu, але не змогли вбuтu те, за що вона боролася. І поки ми пам'ятаємо її ім'я - вона жива.
На рівні держави, поліції і інших безпекових органів, абсолютно ігнорується той факт, що купа малих альтуханів 15-17 років росте абсолютною руснею, живуть в русьнявому світі, поводять себе як русьня і скоро отримають право голосу. Не важко здогадатись, за кого вони проголосують. А якщо копнути в ці двіжухи, то за ними неприховано стирчать вуха прорусьнявих або конкретно русьнявих організацій. Думаю, в конторі в поліції навіть існують окремі відділи, які цим мали б займатись, але щось не дуже виходить.