В Крыму в полной нищите умерла пенсионерка, которой Медведев в 2016 году сказал легендарную фразу - «Денег нет, но вы держитесь».
После встречи женщине обещали поднять пенсию на 3 тыс руб, но в итоге дали единовременную поддержку 500 рублей.
@Semar2340@minjust_gov_ua Ми усі "позиції" і "пози" орендарів з Вами особисто не вивеземо. Хоча впевнений, що чесно робили усе від нас залежне. Винесена в пост історія – красномовний ФАКТ! А НАЦІОНАЛЬНУ державу ще доведеться здобувати. Можливо, тим, хто за нами.
📻Що ж, термін дії нашої ліцензії 1422 кГц спливає 10 травня.
Зробили чимало власними силами і за підтримки DW: виготовили передавач у Болгарії, який чекав свого часу 3 роки, але так і не дочекався. Концерн РРТ інфраструктурних зобов'язань не виконав, ОВА теж усунулася. Вибачте, але виконувати за оператора комунікацій його роботу ніхто не буде. Знайти сотні тисяч гривень, розробити проект, виготовити передавальну антену і віддати на баланс державного концерну, який буде нам виставляти рахунки за послуги? 😅 З такими "пропозиціями" – до Міндіча і Юзіка!))) Хоча, здавалося б, під час війни мають діяти інші швидкі процедури з ефективними рішеннями. Можливо, держава так само буде "відновлювати" і радіопередавальні центри в Лучі і Броварах? Чи вже відновили?! А винних за їхнє знищення покарали?
Законотворці і Нацрада тим часом не придумали нічого кращого як замість сприяння у вирішенні подібних питань ліцензувати і штрафувати... Інтернет-радіостанції. Ну тобто робити так, щоб нічого не було чутно не лише в ефірі, але і в Інтернеті в т.ч. на окупованих територіях. Деякі з них створені не лише мережевими медіагрупами, але і ентузіастами не один десяток років тому, задовго до появи дивних законів. Спочатку подумалося, що це якесь прикре північно-корейське непорозуміння. А потім стало зрозуміло, що зусилля і час треба витрачати раціонально в інших юрисдикціях. Тобто https://t.co/6oSNQcBg8v своє робити❗
@Semar2340 Цікава українська формула виходить. Бамажка стала цифровою, але від цього не перестала бути бамажкою, важливішою за людину і за справу. У кращих совєцьких традиціях. Причому, з бамажкою часто носяться і пишаються нею, бо вона цифрова!))
Якось так дивно складається, що добрі ініціативи у Литві проходять повз українців. Або ж їх намагаються вплутати у чужі в якості об'єкта. Можливо, це критична нездатність роздивитися московсько-імперські наративи там, де вони вкотре в історії можуть зіграти злий жарт. На що українці звертатимуть увагу дуже-дуже дипломатично...