@nise_yoshimi Some more honourable mentions:
- Stalingrad by Anthony Beevor
- The First Day on the Somme by Martin Middlebrook
- The End: The Defiance and Destruction of Hitler's Germany 1944-45 by Ian Kershaw
Коли уряд США розрулював Карибську кризу, то вся їх дипломатія будувалася на одній фундаментальній речі.
Джон Кеннеді завжди залишав для Хрущова прийнятний варіант "дати задню", і щоб при при цьому маневрі він міг зберегти своє обличчя.
Тобто, кожна публічна комунікація формулювалася таким чином, щоб потенційні поступки Хрущова не виглядала слабкістю в очах населення СРСР. Радянській пропаганді завжди залишали шанс представити це внутрішньому споживачу як перемогу.
Звісно, ні про які публічні погрози навіть мова не йшла.
І це були США, країна з найбільшим ядерним потенціалом та найбільшою економікою у світі на той момент.
У зелених потужників якесь збочене уявлення про дипломатію.
@CCrowley100 It is important to note that this book is not only well-researched, but also well-written.
An easy and engaging read that is hard to put down.
В серпні 1941 року Адольф Гітлер побував у місті Умань. У приватних розмовах Фюрер поділився с��оїми враженнями від подорожі в Україну:
«Я бачив там тисячі [місцевих] жінок, і жодна з них не носила навіть найдешевших прикрас. У їхніх жалюгідних хатах не було ні столових приборів, ні інших побутових предметів.
І ці злидні панували в регіоні, ґрунт якого міг давати найбільший урожай, який тільки можна уявити!
Тільки коли це залякане населення на власні очі побачило, як розстрілюють [політичних] комісарів, вони знову поступово перетворилися на людей»
Вопрос командє знатоков.
1947 рік, американська зона окупації Німеччини. В країні голод, проте згідно статистики, представники однієї категорії німців змогли набрати вагу: це жінки віком від 20 до 40 років.
Чим можна пояснити цей феномен?
20 липня 1945 року. Американська делегація на чолі з президентом Труманом прибула в Берлін для офіційного підняття американського прапору в знак завоювання столиці Рейху. На церемонії зібралось все військово-політичне керівництво США: Дуайт Ейзенхауер, Джордж Паттон, Омар Бредлі.
Американський штаб знаходився в районі Целєндорф, у великій сірій будівлі. Персоналу довелося багато часу витратити на те, щоб привести цей будинок до ладу. Тому що перед ними там були розквартировані червоноармійці, які буквально срали в шафи для одягу, і для приготування їжі розводили вогонь прямо на паркеті.
Великого вибору не було: в деяких районах Берліну руйнування житлових будинків сягало 90%.
Єрмак консультується з гадал��ами — “Так це ж було вже!”
Віце-президент США у 1940-х роках Генрі Уоллес теж вірив у містику. В його голові було намішано багато чого: він листувався з астрологами, вірив, що майбутнє можна передбачити по знакам на єгипетських пірамідах, вивчав зороастризм (древнє іранське віровчення), захоплювався нумерологією, та багато іншого.
Саме Уоллес у 1935 році переконав президента Рузвельта додати масонський символ на однодоларову бакноту.
Прочитав сьогодні про один епізод, який знову нагадав мені славнозвісну заяву @DmytroKuleba про лопати.
В 20-х числах квітня 1945 року міністр закордонних справ Третього Рейху Йоахім фон Ріббентроп попросив у Адольфа Гітлера дозволу доєднатися до оборонців Берліна. У відповідь він отримав телеграму: «Фюрер цінує ваші наміри, але відмовив вам. Доки кільце, що оточує Берлін, не буде прорвано або доки ви не отримаєте подальших інструкцій, ви повинні знаходитись поза зоною бойових дій»
Не зважаючи на заборону Гітлера, Ріббентроп попросив танковий підрозділ дозволити йому піти з ними на бойову задачу. Цього разу йому відмовив вже генерал Гельмут Вайдлінг, командир оборони Берліна.
Моралі у цієї історії нема.
В день перемоги над нацизмом давайте не забувати країни, які простягнули Європі руку допомоги і у 1945 році твердо та безкомпромісно оголосили війну Німеччині.
Еквадор, Парагвай, Перу, Чилі, Венесуела, Туреччина, Уругвай, Єгипет, Сирія, Ліван, Саудівська Аравія та Аргентина.
Безмежна подяка!