А як весело все починалось!
Весело цілував у маківку лисого з кварталу на інавгурації, весело розігнав Верховну раду, весело бігав фонтаном у Маріуполі, засмагав і плавав в Одесі. Весело продав свій будинок під Києвом та переїхав до державної резиденції. Весело обіцяв мільярд дерев, президентський університет, 10 000 стадіонів та парків. Весело обіцяв віддати Кончу-Заспу дітям, віддав, але своїм дітям. Весело обіцяв національну авіакомпанію, весело роздавав 700 000 смартфонів "е-бабусі", весело будував дороги, де вони були потрібні та взагалі не потрібні, розмінував землі в Україні, де міни були дуже потрібні. Весело розводив війська та пускав шатли. Весело просрав вакцинацію від ковіда і весело продав усі медичні маски з держрезерву перед епідемією. Весело закупив вакцини у Китаю, яких ми так і не отримали. У карантин весело пив горілку та катався на лижах у Буковелі, весело злітав до Оману. Весело завіз в Україні вакцину від коронавірусу в останню чергу після Європи та Африки. Весело святкував День народження Єрмака у державній резиденції Синегорі у Карпатах. Весело посилав на фіг США та Європу, коли його попереджали про напад росії.
24 лютого 2022 року. Весело грав у пінг-понг у бункері, дивився комедійні фільми, "їв суху мівіну" і запивав її французьким вином. Весело писалися Плани, проводились форуми та платформи, записувалися видосики.
Минуло 7 із половиною років Президентства та чотири з гаком роки повномасштабки. Друзі, куми, партнери по Кварталу розкрадають країну.... Ворог знищує нашу економіку, міста, інфраструктуру, вбиває наш народ.
За багаторічні веселощі одного персонажа та його близького оточення вже платить вся країна та заплатить ще. Прикро, що веселилася купка людей, а плакати доводиться мільйонам.
Усім поржати не вдалося.
Цей текст я написав рік тому. Нині трохи відредагував. Все стало ще веселіше, тільки не всім. Країна живе у багатосерійному фільмі жахів, вночі та вдень нас кошмарить ворог, а з новин ми майже щодня дізнаємося про чергового друга/партнера Зеленського з мішком накрадених у країни грошей.
Ну, що насміялися?
Якби ви знали, скільки цей чорт обісцяний, шістка мародерська – буданов, загубив кадрових розвідників і ос спецрезерву в недолугих операціях, ви б хотіли особисто набити його нахабну щокасту пику.
Зупинка Зеленським фінансування у 19му власного ППО "Кільчень" і протиракетної програми- ціна, яку отримали ми всі у 2026му.
20та тривога за 1,5 доби.
Київ паралізовано як економічно так і транспортно.
Колапс на УЗ.
Колапс у абсолютно всіх сферах.
Дякуюдужедякую,блять,виборець Зе
"Just give him the Donbas. Then he'll stop."
Chechnya, 1999 — then he stopped? Georgia, 2008 — then he stopped? Crimea, 2014 — then he stopped? Donbas proxies, 2014–2021 — then he stopped? All of Ukraine, 2022 — and the proposal is to pay him for the failure?
Appetite that grows by eating doesn't have a "full." Every concession so far has been metabolized as proof the method works.
You're not proposing peace. You're proposing a feeding schedule — and volunteering someone else as the meal.
Генерали без військової освіти. Ракотороби без авіаційної/інженерної, президент взагалі без освіти, депутати без мізків, міністри без власної думки.
Країна мрій
Восемь раз в Москву, ни разу — в Киев
Два павлина в дорогих костюмах восемь раз смотались в Москву. Восемь. К хуйлу. Лыбились, в дясны целовались, наверное, кивали, записывали требования. А в Киев — не-а. Страшно. Российские удары, видите ли. Бомбы падают, дроны жужжат, небезопасно.
Ага. Небезопасно для кого?
Дюжина европейских президентов и премьеров — те приехали. Поездом, самолётом, под сиренами, под теми же самыми бомбами. И ничего, не рассыпались. А эти двое — посредники мира, блядь, — не могут. Потому что агрессор может их бомбить. Они боятся бомб от того пидараса, с которым восемь раз пили чай.
Это же, сука, не дипломатия. Это — выбор стороны. Ты едешь туда, где тебе комфортно. Ты садишься за стол напротив того, кто бомбит. И ты не можешь навестить того, кого бомбят. Потому что, ну, вдруг по тебе прилетит. А вдруг. И что тогда? Тогда придётся признать, кто ты есть.
Я тебе скажу, кто ты есть. Ты — не посредник. Ты — курьер. Ты возишь требования. Ты привозишь их обратно, завёрнутыми в красивую бумагу «мирного плана». И ты даже не потрудился посмотреть на страну, которую решаешь. Не понюхал дым. Не услышал сирену. Не увидел, как выглядит настоящая война, а не кремлёвский кабинет с паркетом.
И вот ещё красота. Пока директор ЦРУ в Москве — не бейте по Москве, пожалуйста. Осторожнее. А по Киеву — можно. По Киеву — сколько угодно. Киев пусть горит, лишь бы у нас тут всё было гладко.
Восемь раз в Москву. Ни разу — в Киев. Эту войну не поймёшь, если ты видел только одну её сторону — сторону того, кто её начал. И нельзя быть честным посредником, если тебе удобно сидеть напротив агрессора, но страшно навестить жертву.
Европа приехала. Показала, что такое солидарность. А Вашингтон показал, что такое трусость. Что такое трампизм. И самодовольство. Самодовольство — это когда ты уверен, что бомбы — это для других. Для маленьких. Для тех, кто не носит костюм за три тысячи.
И скажу тебе просто, без метафор. Если ты восемь раз ездил к агрессору и ни разу — к жертве, ты не посредник. Ты — часть проблемы. Ты такое же хуйло и пидарас. Такой же. Ты — тот, кто сидит за столом с убийцей и делает вид, что это нейтралитет. А нейтралитет — это когда ты не боишься. Нейтралитет — это когда ты едешь в Киев, под бомбами, и смотришь людям в глаза.
Они этого не сделают. Им страшно. А страх — это не дипломатия. Это — признание, на чьей ты стороне.
Восемь раз в Москву. Ни разу — в Киев. Запомни это, блядина лощёная... Это всё, что нужно знать.
Все з'ясувалося! Кирило Олексійович на плівках Мудрой в операції "Форест Гамп", це Кирило Олексійович Порошенко, невідомий рідний брат Петра Олексійовича Порошенка.
Так голосно кричали "Вааальцмаааан!", що аж цілий головний равін прийшов брати на поруки заступницю голови Офіса президента.
Не згадаю нічого, що б українці хотіли і не отримали.
Не знаю, що може бути більш ганебним, ніж брати на поруки мародерів із влади, яких спіймали на гарячому просто в розпал війни.
Нічого святого в цих поручителях немає. Ні в Рабіна, ні в інших персонажів, які ні з того ні з сього вирішили заступитися за Мудру, яка допомогла закинути чотири мішки грошей в "окошко" фінмоніторингу як заставу за іншого мародера.
Нагадаю: Мудра внесла заставу за фігуранта справи про розкрадання грошей на захист енергетики. Тепер поручителі просять відпустити вже саму Мудру.
Нехай ця думка світить вам і обігріває в цей опалювальний сезон. Бо на захист енергетики банді було "шкода дєнєг" (які лежали в бюджеті). Тому вони вирішили їх просто вкрасти.
І це лише один епізод. А на чому вони ще крали? Страшно уявити...
Щоправда, тепер особисто в мене більше питань до поручителів та моральних камертонів-адвокатів. Бо з бандою вже давно все зрозуміло
The United States asked Ukraine not to strike Moscow while senior American officials are visiting the russian capital, including CIA Director John Ratcliffe.
Think about that.
When American officials travel to Moscow, Washington apparently has no problem asking Ukraine: Do not attack Moscow while we are there.
But just days earlier, Steve Witkoff and Jared Kushner canceled their planned visit to Kyiv around Ukraine’s Independence Day because of “heavy russian air strikes on the city.”
So why didn’t Washington simply ask russia: Do not attack Kyiv while American officials are there?
Apparently, the United States can ask Ukraine to stop bombing russia to protect American officials in Moscow. But it cannotask russia to stop bombing Ukraine to protect American officials in Kyiv.
Instead, Witkoff and Kushner canceled their trip.
This tells you something important about American diplomacy under Trump.
Washington repeatedly demands restraint from Ukraine while accommodating russia. It expects Kyiv to adjust its military actions around American diplomacy, while seemingly accepting that Moscow will continue bombing Ukrainian cities whenever it wants.
You cannot be an honest broker when the rules apply only to one side.
That is blatant hypocrisy.
Як це називається?
Зеленський чудово розбирався "хто є хто" в Україні до 19 року.
І в студії 1+1 і в сценках 95 кварталу і на стадіоні під час дебатів невтомно доносив народу святу правду про злочинну владу.
А зараз наче відшибло-
нічого такого не знаю, не помічаю, не пам'ятаю.
2016 рік. Парад. Виборці Зеленського: "Чому військова техніка на параді, а не на фронті?! Іловайськ! Зрада!!!"
2026 рік. Виборці Зеленського: "Боже, як красиво!"
Питання, чому вся ця техника не на фронті, де кожного дня втрачаємо километри теріторій та сотні життів, ЗНИКЛО.
За останні 7 років свято, яким я раніше пишався, перетворилось на якись ж@дівський шабаш з обкуреним нарцисом, є-Мраком, Мудрою і іншою нечистю... Повна деградація ссикливого тилового суспільства і опозиційного політикума пригнічують ще більше
Ви дивні якісь.
ЄДИНЕ що стоїть між Клоуном і в'язницею, це президентська недоторканність.
Схуялі йому проводити вибори?
Я хз, начебто розумні люди, а хйню несете.
дуже гарна саття від Залужного. І вже не приховано програмна стаття.
будь-хто, хто буде обіцяти розвиток економіки, відновлення, розвитку, нехтуючи ключовим фактором безпеки — це «пророк», що пророчить усім нам вже відомий шлях.
https://t.co/WroK7QkJcT
Here is a thought experiment that several analysts keep returning to: if a president actually wanted to dismantle American superpower status, what would he be doing differently from what Trump is doing right now?
Consider the record. He has feuded with NATO and cast doubt on the alliance guarantee that anchored Western security for 70 years. He has slapped tariffs on the EU and individual European allies, and this week launched a 50 percent trade war against Canada, America's closest partner.
He has pressured South Korea and Japan over troop costs while courting their adversaries.
Gulf states, battered by the Iran war, now question the American security umbrella so openly that Turkey, Saudi Arabia and Pakistan just signed their own mutual defence pact.
Sanctions and Hormuz chaos are pushing oil trade toward the yuan, eroding the dollar's reserve role while national debt passes 40 trillion. And through it all, he speaks warmly of Putin and Kim Jong Un while insulting the billion people living under allied flags.
Superpower status rests on three pillars: alliances, the dollar, and credibility. All three are being sawed at simultaneously.
So what explains it?
Option A: sheer ignorance, a government that simply does not understand how the world works.
Option B: revenge, a man settling scores with an establishment he believes wronged him.
Option C: outside pressure, someone else's interests being served.
None of these options is comforting. And the pattern remains the same whichever one you pick.