Andrew

Весело... Сумно... Дивно...

[Andrew @kamenjar]

Зацвіла липа.

[Andrew @kamenjar]

Зацвіла акація.

[Andrew @kamenjar]

За звичкою: коли непевність переповнює мене, я заходжу сюди.

Коли захлинають спогади.
Коли переповнює почуття вини.
Коли сумуєш сам у квартирі.
Коли все валиться з рук.
Коли все валиться на роботі.
Коли потрібно готувати промову.
А ти просто ніякий.

[Andrew @kamenjar]

Привіт
Мені конче ��отрібно написати про все, аби зрозуміти себе, аби стало легше, аби не втратити це в потоці днів.

Але я й без писанини розумію себе, мені не стане легше, а всі свої минулі спогади я давно не перечитую.
Тому все лишається як є.

[Andrew @kamenjar]

Сподіваюся, колись я ще відчую подібну впевненість.
Впевненість, що щось може й вийти.
Впевненість, у всіх питаннях та відчуттях.

[Andrew @kamenjar]

Дивно, але Щигля читати я просто не можу.

І врешті можна не тішити себе марними сподіваннями. Тут без шансів, що б ти не робив.

[Andrew @kamenjar]

А тим паче серйозніші заклади харчування мова ніколи навіть не заходила. Це було не по кишені.

Яка ж все таки прірва між цими світами!

[Andrew @kamenjar]

А після того, як їх покинув батько їм "довелося задовольнятися пранням в підвалі, ходити на вранішні кіносеанси, купувати вчорашній хліб, дешеві китайські страви"...
Це дуже важко уявити, бо я думав, що виростав у "середньому" достатку, але ні про які кіно, пекарні, кав'ярні

[Andrew @kamenjar]

Ніхто навіть не згадує про громадський транспорт, хіба інколи про метро. Тільки ТАКСІ!!!

[Andrew @kamenjar]

Захворів, від нудьги почав читати книжку, яку рекомендували років 7-8 тому, яка лежала в мене на полиці десь 2 роки.
"Щиголь" Донни Тарт.

Але що мене дивує: в житті бідних американців пересічно згадується домогосподарка, кур'єр з гастрономії, швейцар, який ловить ТАКСІ!!!

[Andrew @kamenjar]

З одного боку, мене дуже тішить, що я дожив до часу, коли люди, яким байдуже на всі оці мови, на п'яній гулянці вмикають таку музику. Жодного рос слова.
З другого боку, мене трооошечки тішить, що я не почуваюся там чужим.

З іншого, все дуже сумно(

[Andrew @kamenjar]

О, півночі не спав.
Нерви, так?
Що ж його робити?

[Andrew @kamenjar]

Останні роки я заходжу в тві виключно, щоб написати що мені геть кепсько, але в мене і це вже не виходить зробити по-людськи.

[Andrew @kamenjar]

Такий тихий теплий вечір, наче надворі літо. Хочеться гуляти, аж поки не змерзнеш під ранок.

[Andrew @kamenjar]

Раніше в такі вечори завжди виручав тві.
Зараз вже нема чому виручати.

[Andrew @kamenjar]

Минулого року під час поїздки в село мені хотілося багато писати, а закінчилося все швидкою.

Сьогодні я відійшов від вокзалу в поблизьку кав'ярню і дуже хочу вірити, що не сконаю в потязі.

[Andrew @kamenjar]

Давно не було вже аж такого, але ця Ревекка довела мене до слізу. Не до тих, що застигають у кутиках очей, а прямо до ридань, вони лилися і лилися додолу.

[Andrew @kamenjar]

Запах м'ятного чаю - це запах моїх студентських мандрів.

[Andrew @kamenjar]

@_sunsunsun_ дуже співчуваю тобі.
пригадай у цей день, що вона була світлою і позитивною людиною, і точно хотіла, щоб ти саме так її пригадувала собі.

[Andrew @kamenjar]

@bu__ran Звісно ж ні, кого я обманюю.

Бо щоб не обернутися зусиль не треба.
Щоб не думати про це - треба багато)

[Andrew @kamenjar]

Якщо я пройшов і не озирнувся, чи означає це, що я вже все відпустив?