Раніше друзі казали "Хочу зустріти старість в Португалії/Каліфорнії/У Франції". Тепер ми всі хочемо
зустріти старість
в Україні
і в цьому побажанні обидві частини стали не побажанням, а мрією.
Мрією, яка під загрозою.
Спостерігали із знайомою — платформа Васильківської, йде гарна дівчинка років 15, в чоботах на підборах,лосинах, за нею плентається одноліток, вигукує аби вона обернулась. Вона продовжує йти. І тоді він ззаду ставить підніжку і вона падає на платформу.
Він нарешті може йти поруч
«Справедливість найчастіше розпочинається саме з розголосу. Не з заяв, не з кабінетів, а з журналістів, які не бояться показувати правду»
Так говорять наші друзі, реагуючи на нові плівки НАБУ та САП.
Ми дякуємо за всі слова підтримки, які отримала наша команда за ці дні. Продовжуємо разом лупати цю скалу! 💛
Долучитися до спільноти можна за посиланнями:
Підтримати команду на сайті: https://t.co/bPPKyrHcO8
Patreon: https://t.co/LsraCtMSXW
Ютуб: https://t.co/JvWeomgnjF
@Dubki_Dendropa Ми не стали робити фото, але якщо вам не віриться, можете....звернутись до поліції, аби в рамках справи про дрібне хуліганство проти підлітка слідчому надали доступ до відеокамер Васильківської в проміжку між 20 і 21:)Ви ж хочете захистити дівчину, да?
Може (точно) в мене і погано з допаміновою регуляцією, але добре з серотоніном на вимогу:
Вночі в розетку приходила зубна фєя і зарядила мені телефон! Зранку було сонячно! Знадобився тюбик холодної зварки,який я випадково купила місяць тому (замість тіффані)!
Інколи треба почути від крутих людей, на героїзм яких дивишся, як на зразок, що те, за що ти себе гризеш — нормально. Нормально тупити на стресі, нормально помилятись, поки не випрацювались автоматичні навички, нормально не встигати, нормально інколи опускати руки. треба рухатись
Вчора було вісім років як загинула Катя Гандзюк.
І вчора ж я читаю в черговій серії Карфагену як такі ж рняві уйобки, як мангер, левін і ко, планували влітку облити кислотою Бігусів потім Лелеку… Лачена…
Грьобаний день сурка
А що справа про вбивство Каті?
Ну по-перше, не про вбивство… а про тяжкі тілесні… і відтак на розгляд в апеляції лишилось півтора роки… А апеляція в новому колі і не починалась. Чому так? Ну бо, як пише Катерина Мола, це квантова справа. Вона рухається тільки тоді, коли на неї дивляться. Коли нема кому дивитись, справа завмирає, прокидається мафія.
Прочитайте колонку Каті
https://t.co/rvA4t9WzNj
друзі, шоб ви знали, я не сплю, постійно оновлюю сторінку продажів. краків почав наздоганяти берлін. париж, прага і відень скачуть пліч-о-пліч. ерфурт поки позаду. де буде перший солдаут? хто допоможе мені знову спати? не перемикайтеся. квитки тут https://t.co/3qtppCPL2u
друзі, зізнавайтеся, хто з вас у празі?
приходьте на благодійний концерт крихітки співати з нами «вменеємен»
📍27 листопада, Husovka
квитки➡️ https://t.co/cvN4NNaMvO
Нарізала собі задач по горличко, згадала сьогодні всі мілієнальські приказки про безсметрних поні, бджолу малу, коней, що подохли, вовка,що в ліс не побіжить, службу, яка ідьот, і про лежачий камінь.
На який я перетворюсь завтра
"Не в цім хороша, що чорноброва, а шо діло робить"
+1 контракт «мільярдник».
Цікаво, як у одну годину часу можна займатися запитом на 2 ноута чи пару мавіків для підрозділу а потім підписувати угоду на мільярд…
Поточка, цільове забезпечення, десятки треків та проєктів, інфраструктурні багаторічні проєкти… Якщо міряти роками — ми впевнено ростемо як організація та інституція. І змінюємо світ навколо, рятуючи життя.