коли у вас питають, що вам допомагає триматися, не забувайте, що правильна відповідь одна:
Український Піхотинець.
НЕ ранкові ритуали
НЕ медитація
НЕ маленькі радощі
НЕ пробіжки
НЕ віра в краще
ПІ ХО ТА.
Ніщо так не спустошує в професійному плані, як нескінченна суконна бюрократія. Коли твій внутрішній вогонь, бажання навчити майбутнє покоління лікарів (і не аби як, а цікаво!) просто гасне день за днем під громіздкими стосами паперів. Ти надто пізно розумієш, що вища освіта в ➡️
Бо здається я вигоріла вщент.
На годиннику 8 вечора. Мій робочий день завершився о 15:42, а я пишу черговий звіт і готую лекцію, розуміючи, що займаюсь бісовою благодійністю на користь держави. Благодійністю, яку ніхто не оцінить.
оплачувати собі це хоббі і психотерапевта заразом!"
Бо інакше в нашій системі ніяк.
І от сьогодні я дійшла думки, що мені реально цікаво: як живуть люди, у яких після відпрацювання робочих годин робота завершується до наступного робочого дня? Як? Я теж так хочу!
Давно казав і повторююсь - немає проблеми зробити демобілізацію тих, хто прийшов в перші три-чотири місяці повномасштабки і так по три-чотири місяці далі й далі. Знаєте чому? Бо живих залишилось дуже дуже мало з тих людей.
@dyshnila_ya Ми так їхали з Луганська в 2014му році. Усе життя в двох валізах. Тільки евакуаційних потягів не було. Були звичайні, на які купити квитки було задачкою із зірочкою.