💥 Абсолютный разрыв новогодней ночи 1978 года! Выступление Boney M. с хитом «Rasputin» на Silvesterparty в опере — это эталон диско-драйва. Невероятная пластика Бобби Фаррелла, мощный вокал и бешеная энергетика, которая зажигает даже сквозь десятилетия. Культовая клас��ика! 🕺✨
He sido policía durante 15 años. Detuve a un tipo anoche. Iba a 85 en una zona de 55. Zigzagueando. Me acerqué a la ventanilla listo para ponerle una multa por conducción temeraria. Tal vez incluso llevarlo detenido. Cuando bajó la ventanilla, no estaba borracho. Estaba temblando. "Mi hija", jadeó. "Está en el Hospital Infantil. La quimio no está funcionando. Me llamaron... dijeron que me apure." Miré sus ojos. No se puede fingir ese tipo de terror. Doblé mi libreta de multas. "Sígueme", le dije. Volví a mi patrulla, encendí las luces y la sirena, y lo escolté los 20 millas hasta el hospital. Le despejé cada intersección. Convertimos un viaje de 30 minutos en 15. Corrió adentro sin mirar atrás. Esperé en el estacionamiento una hora. Por si acaso. Salió más tarde, me vio y se acercó. Parecía consumido. "¿Llegué a tiempo?", pregunté. "Sí", susurró. "Pude tomarle la mano mientras se iba. Me trajiste hasta aquí." Intentó estrecharme la mano, pero en cambio se derrumbó en mis brazos. A veces, servir y proteger significa exceder el límite de velocidad.
Все, що каже Марк Солонін знаходиться в архівах, які засекречені Московіею аж до 2040 року. Якщо зараз відкрити ті всі засекречні архіви то виявиться, що Московія це Гвінея - Папуа, яка воювала за рахунок всього чужого �� на всьому чужому. Свое тільки м'ясо.
29 березня - день пам’яті Квітки Цісик.
Її часто називають «голосом, який неможливо забути». І це не перебільшення - навіть ті, хто не знає її імені, швидше за все, вже чули її голос.
У 1983 році Квітка вперше і єдиний раз приїхала в Україну.
Почему в Украину не приходит западный промышленный капитал:
1. Хочешь открыть где-то под Житомиром завод, находишь землю под застройку. За подключение к коммуникациям тебе вываливают цену в 10 млн. долл. - ок, допустим платим.
2. Объект готов на 70% - начинаются митинги и забастовки возле стройки от «активистов из громады за экологию/историческая местность/природу» - по факту это коллективный-активист-патриот Стерненко пришёл сбить бабла с коммерсов - допустим платим ещё раз.
3. Потом приезжает на встречу условный Билецкий, и предлагает услуги своей охранной фирмы Азов, с обещанием тихой и спокойной работы, без шумных активистов под забором. - опять платишь.
4. Наконец-то ты запускаешь производство. Начинаются перебои с электроэнергией, которой больше нет чем есть. Человечек из СБУ говорит что можно порешать и вписать тебя в критическую инфраструктуру за абонплату, чтобы электричество было стабильно - опять платишь.
5. Дальше валютные ограничения , проблемы с возвратом НДС, ебучая налоговая с проверками и штрафами.
6. В административном суде тебя будут годами таскать по заседаниям, ты можешь даже выиграть все дела, но расходы тебе никт�� не компенсирует, а чиновники не будут наказаны.
7. В конце если будешь выебываться, мусора подкинут тебе в м��шину чикет с травой, и скажут чтобы ты уебывал из страны а завод продал за 10% от реальной цены.
Історична довідка.
Оригінальний текст "Ось день війни народної" був гімном повстанців Криворіжжя під час боротьби за незалежність УНР (1917-1921). Мелодія була настільки потужною, що радянські ідеологи вирішили її "позичити", переписавши слова під потреби Другої світової війни, щоб експлуатувати український бойовий дух.
Знаєте, чому радянські колгоспники різали свиней уночі, у сінях, попередньо вдягнувши на голову мішок із золою – щоб кабанчик задихався і не кричав? Не знаєте?
Тому що чоловік, який своїми руками виростив кабана, повинен був віддати його шкіру державі. На офіцерські чоботи, портупеї та інше необхідне державі військове майно.
А сало хотілося, щоб зі шкіркою було. Яке ж сало без шкірки? От і різали свиней потай. А голові колгоспу та голові сільради хабар давали. Цим же салом зі шкіркою та найкращим шматком м'яса.
Знаєте, чому селяни і в СРСР рубали фруктові дерева? Тому що комуністи запровадили драконівські податки на них. Нема грошей? Не біда.
Брали "натурою" - вовною, м'ясом, овочами та тими самими фрукт��ми. Ось мужики й взялися за сокири. Рубали та плакали – ті груші та вишні ще їхні діди садили.
А ще моя мама згадувала, як їх зобов'язували вивозити на колгоспні поля... власні екскременти.
На добрива. Сам мав свій туалет на кшталт "сортир" вичистити і сам на поле, куди бригадир вкаже, вивезти. Або винести. Нікого не хвилювало, як це гуано в полі виявиться. Але віддай – не гріши.
А ви знаєте, що рідна держава обкладала всіх селян, які мали корів, натуральним податком - 220 літрів молока на рік дай.
Горбуєшся на корівку ти, а молочко держава підгортає. Якщо хто не в курсі, як воно дається - молочко - спробуйте день косою помахати. Я махав – знаю. А сіно скиртува��и не пробували? Теж скажу – не ложкою за столом працювати.
І так, якщо у вас був десяток курей - улюблена держава робітників і селян дбайливо зобов'язувала здати 180-250 яєць на рік. Бо держава своїми яйцями пролетаріат забезпечити не могла.
І так – на кожну свиню, яку виростив радянський мужик, теж існував податок.
Це все на додаток до важкої, від темної до темної роботи в колгоспі.
Практично безкоштовною, бо що таке зарплата 40-50-60 рублів?
І ту лише з 1966 року почали платити. А до цього цілих 36 років ішачили колгоспники задарма.
За "трудодні". Відпрацював "трудодень" - отримай 2 кілограми зерна, і ні в чому собі не відмовляй. Грошей хочеш? Продай ці 2 кіло рідній державі. За ціною вдвічі меншою, ніж держава у колгоспу купує. Але 2 кіло на "трудодень" то вже багато. В середньому було 600 грамів.
Як люди не тікали з цього "раю"? Тікали, ще як. ��езважаючи на те, що рідна радянська держава, в якій "так вільно дихає людина", зробила мужиків кріпаками, фактично заборонивши виїзд із колгоспу, відібравши паспорти.
Моєму батькові пощастило. Рідний колгосп направив його вчитися на тракториста у Старобешові. Після цього він потрапив до армії, а з армії поїхав "піднімати цілину" за "комсомольським набором". У Калмикію. А це вже – паспорт. А паспорт давав право на "ліво". Так наша сім'я опинилася не в колгоспі, а в державному підприємстві – радгоспі.
А це вже зовсім інша річ. Платили хоч і мало, але все ж таки платили, а не ті мізерні 40-50 рублів "колгоспних". І пенсійний стаж ішов державний, а не колгоспний. Знаєте, що таке "колгоспна пенсія"? Це 12-18 рублів на місяць. Бувало, що й 5 карбованців і навіть три.
P.S.
"Народ, який забув, або не знає свого минулого - не має майбутнього" - казав Платон.
Останнім часом (може мені просто не щастить) знову почастішали випадки зустрічі зі "свідками світлого радянського минулого"., причому вже і молоді є, які тоді не жили. А отже...
Павло Бондаренко
The moment that says it all.
In Shumsk, western Ukraine, teachers led the kids to a shelter during another air raid and they started singing Ukraine's national anthem together.
Notice how every child stands with a hand on their chest, singing the national anthem by heart. Ukrainians have the incredible power, and this courage, hope, and love for their country will see them through.
Source: Uwcongress