Брат Степана Бандери
Йому було лише 31. Він міг читати лекції в європейських університетах, писати наукові праці та жити спокійним життям у Римі. Натомість на нього чекав kонцтабір, поbої та смерtь за Україну.
Олександр Бандера — ім’я, яке часто залишається в тіні постаті його ⬇️
Хроніка війни
Інтернет все пам'ятає...
Навибирали, сучі діти...
Слава Україні! Шановне панство, нещодавно почитав копію стенограми зустрічі кандидата в президенти В.Зеленського з командуванням ЗС України. Виношу її на ваш розсуд. У мене залишилися тільки такі слова за які мене
Я пам'ятаю перших колумбійців. Це були в більшості своїй гарні бійці. Мотивовані. Майже всі з певним досвідом. Хтось воював за уряд, хтось проти. Але вони знали куди і навіщо їхали.
Як вони казали - "загинути безкоштовно, я можу і вдома".
«Ліза на БЗВП познайомилася з хлопчиком. Вони потім розписалися, у них були такі почуття... Він хотів перевестись сюди, до неї. (…) Вже на похороні Лізи я дізнався, що він теж загинув — за день до неї. Вона іще не знала. Йому теж було 20…», — каже командир роти 110 ОМБр Сергій Волков.
Лайзі та Карі було 19 і 26. Вони загинули на Запорізькому напрямку, прослуживши від сили місяць. Їхня посестра певна — точку, де вони мешкали, здали.
Про їхню складну долю, повторний вступ до війська, окупацію, фільтрацію і нездійснені мрії — у матеріалі Оксани Іваницької https://t.co/8ExgMhl3I2
Чотири роки з того жахливого дня, коли повномасштабна війна увірвалася в кожен український дім. І вже дванадцять років відтоді, як росія почала вторгнення, анексувавши Крим та розпаливши війну на Донеччині.
Для когось ця велика війна чомусь стала несподіванкою. Для когось навпаки. Думаю, логічніше підготуватися і тим самим відбити в агресора бажання нападати, ніж затуляти вуха й очі, ігноруючи попередження звідусіль. Тоді ми доклали всіх можливих зусиль, щоб підготувати країну та зберегти людей. Попереджали, писали законопроєкти, вимагали перенаправити гроші на військо, готувалися до боротьби.
І, думаючи про це зараз, я дуже хотів би тоді помилитися. Щоб великої війни не було. Щоб Гліб Бабіч, Олег Барна, Сергій Іконніков, Юра Каракай та тисячі інших українців були живі. Щоб на кладовищах не майоріло так багато прапорів. Щоб не було жахіття в Бучі та Ірпені. Щоб в наших містах було тихо та мирно.
Але треба говорити чесно та прямо. Попри всі наші старання, держава зустріла повномасштабне вторгнення неготовою. Не на рівні людей — люди зробили неможливе, і завдяки цьому ми вистояли. Неготовою виявилася влада зі своїми «потім», «не на часі», «не нагнітайте», зі звичкою перекладати відповідальність і економити на безпеці.
Але є факт, який росія не прорахувала: українці не погодяться зникнути, здатися, асимілюватися. Перші дні нас тримала не надійна система, а характер, взаємна довіра, вміння самоорганізуватися. І безкінечний героїзм армії, яка встояла. Ми заплатили за це страшну ціну. Тому тепер не маємо права жити, ігноруючи реальність.
Етап боротьби «на характері» минув. Без системної роботи держави тепер не вистояти. Потрібна зброя та боєприпаси, захист та навчання для військових, фортифікаційні споруди, технологічна зброя, реформи у війську, виробництво всередині країни, порядок у державі. Потрібно стабілізувати економіку та відновити добрі відносини з союзниками. Потрібен компетентний уряд з нульовою толерантністю до корупції, правильні непопулярні рішення замість красивих презентацій. Потрібно, потрібно, потрібно.
Цей день став днем пам’яті, яка зобов’язує. Про тих, кого ми вже не повернемо. Про тих, хто зараз тримає лінію. Чотири роки — це довго. Але недостатньо, щоб звикнути. Ми не звикнемо. Але вистоїмо.
Ми маємо припинити називати підтримку України «допомогою». Це не благодійність. Мова йде про те, як Польща, країни Балтії, Німеччина та Франція зможуть вижити у майбутньому.
Тут, на Мюнхенській конференції, де я сьогодні розпочав роботу, йдеться не просто про військову допомогу — ми обговорюємо безпеку всього континенту.
Ілюзій більше немає. Бо домовитися з диктатором неможливо. Я знаю це напевно, бо маю п'ятирічний досвід переговорів із путіним. Тоді успіх полягав лише в тому, щоб зупинити активну фазу вогню, чітко розуміючи, що жодна стійка мирна угода з ним неможлива.
Єдиний реальний шлях зупинити цю агресію — це «чоботи на землі». Наявність військ НАТО на українській території є надійнішою і, зрештою, дешевшою стратегією, ніж тримати ці війська в Польщі.
Війну неможливо зупинити просто грошима чи зброєю — її зупиняє лише дієвий механізм 5-ї статті НАТО.
Сьогодні на кону майбутнє глобальної безпеки. Головна умова нашої перемоги — це трансатлантична єдність. Будь-яка роз’єднаність між США та Європою робить нас слабшими, а Росію, Іран та Північну Корею — сильнішими.
Я залишаюся оптимістом, бо у нас немає іншого виходу, окрім як триматися разом.
Лютий березень 2022 в Маріуполі ОНОВЛЕНИЙ ТРЕД.
Дуже великий! Початок війни і дорога до Запоріжжя. Додаю фото, відео і деякі статті. Xитати боляче!
Одразу рекомендую кому довіряю донати на ЗСУ:
https://t.co/NdglNL9g5h
@SpravaHromad@kyroakokiller2@NeTojPrytula@huvorzel1
Усім ідіотам, малоросам і просто недалеким людям, які радіють влучанню дрона на київську фабрику Roshen, хочу сказати: ви не любите свою країну, ви не любите людей, які живуть у нашій країні, ви зі своїм мізерним мозком не бачите причинно-наслідкових зв’язків, ви ненавидите все, що просуває нашу країну на світовому ринку. Вам байдуже, що з 2014 по 2025 роки Roshen сплатила 29 мільярдів гривень податків, з початку повномасштабного вторгнення (лютий 2022 року) до кінця 2024 року компанія сплатила понад 12 мільярдів гривень податків і зборів. Вам байдуже, що в корпорації працює близько 10 тисяч людей, що вони отримують регулярну і білу заробітну плату. Вам байдуже, що корпорація «Рошен» пожертвувала ЗСУ близько 7 мільярдів гривень, оплатила створення та виробництво систем радіоелектронної боротьби «Ай-Петрі». Вам плювати на те, що родина Порошенків через свій фонд (без пожертвувань!) передала ЗСУ на різну продукцію військового призначення майже на 8 млрд грн. Вам байдуже, що бренд Roshen впізнаваний практично в усьому світі і має попит у споживачів. Тебе, мудрий нарід, все це не хвилює. Тільки жадібність, заздрість і дурість керують вами і вашим мозком.
Про те, скільки грошей пожертвував «Квартал 95», писати не буду – таких цифр просто не існує! А з 2014 по 2024 рік «Квартал 95» сплатив до бюджету менш як 80 мільйонів гривень, в основному показавши збитки. Успішний бізнес? Де має попит продукція «Квартал 95»? правильно! Білорусь, Росія, Казахстан і вже порівняно невелика частина української аудиторії. Є питання?
Вибачте за грубість. Але читати сьогоднішнє радісне хрюкання про приліт на Шоколадну фабрику «Рошен» було просто огидно. Що відбувається і що з вами сталося, люди?!
Еще кадры с места удара русских нацистов по детскому садику в Харькове! Русня - гной этой планеты!
More footage from the site of the Russian Nazis' attack on a kindergarten in Kharkiv! Russia is the scum of this planet!
5 років тому, 3 жовтня 2020 року, глава ОП своїм ротом, чистою російською мовою, на проросійському каналі, повідомляє всю країну, що вони узгодили НОВІ 20 місць розмінування на лінії зіткнення і 4 НОВІ місця розведення військ. З ким узгодили? З сепаратистами та військами росії. Навіщо? Це ми з вами дізналися 24 лютого 2022 року.
Зауважте, НОВІ місця для розмінування та НОВІ місця для розведення, тобто методично відбувалося і розмінування і розведення.
ТБ канал та мова спілкування було обрано не випадково? Міркую, що так. Послання сепаратистам та росіянам "Юстас" - "Алексу"?
Минуло 5 років, і ця ж людина представляє Україну на всіх значних переговорах на міжнародному рівні щодо досягнення миру в Україні.
Абсурд чи закономірність?