Щось я тільки позбирала свою кабіну докупи…і мій кіт-психотерапевт вирішив покинути нас сьогодні.
Не знаю як помер, але факт залишається фактом. Його більше немає.
Мені болить, а ще більше болить за маму, бо він справді був для неї зараз цілим світом…
When, переконала подругу з аерофобією летіти у відпустку літаком…вона вже майже прийняла той факт, шо все буде ок…
І тут ця авіакатастрофа в Індії, де загинули всі…
Damn, що робить?
Кривий Ріг…
Якийсь такий тупий сильний біль в серці і величезне почуття вини за те шо я жива, ціла, здорова і в мене все чудово … коли бачиш чорно-білі фото вбитих дітей… хочеться забути як дихати