These are the famous Golden Gates from the inside, the surviving remains of the once-mighty fortifications of ancient Kyiv.
For almost 1,000 years, this monument has stood on this very spot. Once, it was a magnificent main gateway, crowned by a church above its arch, through which princes, military commanders, and foreign dignitaries would make their ceremonial entrances into Kyiv, proceeding straight toward the city's holiest shrine, Saint Sophia Cathedral, knowing that they were entering a great Christian city.
For many long centuries, the Golden Gates lay in ruins and neglect, having never recovered from the tragedy of the Mongol destruction. Today, after so many reconstructions and restorations, they are among Kyiv's greatest historical treasures.
My upcoming book has an entire chapter dedicated to Yaroslav the Wise, perhaps the greatest ruler in Ukrainian history.
Despite his very slim chances of surviving a fratricidal war for his great father's throne, and despite his physical disability (he walked with a limp), Yaroslav managed to become a great builder of historical marvels, including these very Golden Gates and Saint Sophia Cathedral, a victor on the battlefield, and the father-in-law of kings across Europe, from France and Norway to Hungary.
Ukrainian history is simply full of astonishing and epic stories that you’ll definitely want to discover.
Хз, що ви викладаєте у поняття самотности. Для мене - це коли нема людини, якій можна подзвонити і розказати про погане і хороше. Самотність - це коли сам за столом на Святвечір, Новий Рік і Великдень. Самотність - це коли твоє тіло після смерті знайдуть через запах із квартири
GeoConfirmed conflictmap UKR.
We try to avoid statements but there are limits.
After analyzing thousands of videos over more than four years, we feel we have earned the right to speak plainly: Russia is committing war crimes repeatedly and systematically and they are getting worse.
The longer the West fails to respond decisively, the more these crimes continue. This inaction also sends a dangerous signal to other authoritarian regimes, suggesting that international law can be violated with little consequence. As a result, the boundaries of international law are becoming increasingly weak and difficult to enforce.
The last few days have once again shown that the Russian regime is a terrorist regime that has little regard for humanitarian law:
(1)
After Ukraine agreed to a Russian 3-day ceasefire proposal, for the Russian commemoration of the end of World War II and its victory over Nazi Germany, Russia launched one of the most severe attacks on Kyiv since the beginning of the war, resulting in multiple civilian casualties.
This stands in stark contrast to Russia’s public rhetoric about peace and historical memory.
(2)
It is not enough that Russia is deliberately targeting civilians in Kherson, also known as the “human safari”, it has now also started attacking clearly marked UN vehicles, which would represent another serious violation of international law. Attempts to hide or destroy evidence only make these actions more alarming. And its not the first time they try to hide or manipulate evidence.
Western leaders, especially the Trump administration, should wake up instead of being so easily manipulated by the Russian regime.
0:00-0:17, location at 0:05 - United Nations (UN) vehicle was hit by Russian drones.
46.62328, 32.595023
JHFW+826 Kherson, Kherson Oblast, Ukraine
0:18-End - United Nations (UN) vehicles were hit by Russian drones.
46.621161, 32.576600
JHCG+FJ9Kherson, Kherson Oblast, Ukraine
Great work by @99Dominik_!
GeoLocated by @99Dominik_ and @Zeldamices
Geolocation:
https://t.co/LvhmmJVj4o
https://t.co/vL0o9545gr
Location:
https://t.co/ndA9stLim2
Statement by the UN representative:
https://t.co/6Wqf6v24ro
https://t.co/4LblB2U1FI
Sources:
https://t.co/rjrtra5WCv
https://t.co/uxKiJHpMvN
(Longer)
https://t.co/KdQmjFmJ4m
https://t.co/u9gLCy07sW
The original source has deleted their Telegram post with the video, but the information and the Russian unit claiming responsibility have been archived. https://t.co/QNakvALfNi
Visit our map: https://t.co/g9OP1aPlGP
У мене для вас такий кринж є, ви не представляєте - серіал про початок повномасштабного російського вторгнення з точки зору масквічей плюс історія про те як в 90х етнічних рускіх уніжали
https://t.co/NNt55WRqJw
Тред про те, як насправді святкували Великдень у старосвітській Україні. Що додавали у паски, яка вона була за формою, найдавніший склад великоднього кошика, чому купити паску - теж давня традиція, скільки яєць йшло на паску/крашанки/писанки, як взагалі люди проводили Великдень
1. Ukraine promptly answers a U.S. call to help with drone interceptors and sends its top experts to the Middle East.
2. Russia helps the Iranian regime with intel to kill Americans.
As a result:
1. Russia and Putin gets praised and cherished by Trump who's relieving Russian oil sanctions and in fact helping save Russian war economy in war against Ukraine.
2. Ukraine gets a spadeful of shit into its face from Trump once again.
And the worst thing is that this was done by this Russian MP whose family name was Lysenko (which is very Ukrainian) who had been born in Russia's Far East (Irkutsk), so it's easy to assume he derived from ethnic Ukrainians deported there by the Soviets.
But he acted as if he's a bigger Russian chauvinist than Russians themselves.
Сьогодні день пам'яті жертв Холокосту. У школі ми вчили вірш Целана, ніхто тоді не сказав про вірш Леоніда Первомайського "Майданек"
*капо – це наглядач із числа ув'язнених у концтаборі
Хроніка з виснаженого напрямку. Свідчення вигаданого офіцера вигаданої бригади. Проте болить по-справжньому.
З "К" до "В". Потім знову "К". Потім "Д". Без перепочинку, без ротації. В обороні – без укріплень. У штурмі – без резерву. Офіцери більше не ведуть у бій — вони тягнуть туди тих, хто ще в строю.
На ділянці понад 5 км — 10, максимум 12 бійців. Оборону тримають водії, артилеристи, кухарі. Але і вони — "закінчилися". Від штату в батальйонах залишилось 25% людей, більша частина яких вже поклала своє здоров'я раніше, а зараз обіймають посади баньщиків, водіїв, бо хочуть залишатись корисними і надалі.
Коли згоряє ще один батальйон, ми не отримуємо підкріплення — ми отримуємо “перерозподіл”. Люди не приходять — їх розмазують по дірках, які навіть важко порахувати.
Ворог заходить штурмом по кілька разів на день. Мотоциклетні хвилі, броньовані хвилі, штурмові групи зеків. Натомість наші новоприбулі мають п’ять днів адаптації. На шостий — в бій або в землю.
Накази зверху звучать як істерика. “Відновити позицію!” — яка нічого не дає. “Провести штурм!” — через кілометр відкритої місцевості, втрачаючи при цьому людей на підходах. Накази приходять напряму від найвищої військової посадової особи вигаданої армії.
Розвідка? Немає часу. Вогнева підтримка? Не встигла прибути. FPV? Не вистачає навіть на одну роту.
Ті, хто мав би розуміти обстановку краще за нас — бояться на неї дивитися. Вони не визнають очевидного, бо легше шукати винних в самій бригаді, ніж говорити правду нагору – хоча вище лише одна людина. Легше доповісти фразу "обстановка контрольована", або "командир вигаданої бригади обманює та ховає людей" ніж зізнатись, що цей контроль — це ілюзія, що спирається на роздроблені коліна і настільки важку втому – що смерть здається порятунком від цього театру абсурду.
Страх перед головним генералом паралізує не лише рішення, а й совість. І в цій тиші, де мали би бути мужність і правда, звучить лише одне — як викрутитись, як перекласти провину, як вчасно сказати правильне слово. Ситуація виглядає так, наче хтось нагорі вже примирився з нашою смертю, і тепер лише визначає, хто саме і в якому порядку ляже в цю землю першим.
Ми бачимо, як нас затискають. Ми бачимо, що буде, якщо впадемо. За нами — інші вигадані бригади, вже напівоточені. Ми тримаємося не за наказ, не за план — за тих, хто ліворуч і праворуч, за бригаду, яка ще жива.
Командир? Він з нами. Але він — заручник наказів з іншого світу, де PowerPoint важливіше за евакуацію.
А тепер гіпотетичні вигадані питання:
- Скільки ще потрібно "вигаданих" бригад, щоб почали слухати не паркетних генералів, а фронт?
- Скільки ще життів треба втратити, щоб наверху визнали: це не “частковий некомплект”, це системна катастрофа?
- Чому ми, які «на колінах» просять Мавік, маємо виконувати накази тих, хто має все — крім відповідальності?
- Чому серед генералів більше тих, хто боїться втратити посаду, ніж тих, хто боїться втратити людей?
- Хто відповість за тих, хто більше не повернеться? Чи знову — ніхто?
- Чи має бути чергова трагедія, щоб нарешті зрозуміти — ця війна виграється не звітами, а кров’ю та правдою?
- І головне: чи зможе держава колись дивитися нам в очі — якщо ми раптом повернемося?
@nFvaB Усі ці verb forms вживаються, але вони не є tenses. В англійській мові всього два tenses - Present та past. Continuous, perfect = aspects, а в англійській мові немає future tense.
Товариш Шевченка, Лев Жемчужников, в 1856 р. запитав в одніє селянки на Полтавщині скільки їй років
Вона відповіла:
"вийшла заміж у 22, священник сказав, що коли мій чоловік помер, то мав без трьох 90 год; чоловік женився на мені, то мав 27 год, а я вже вдовою живу 10"
Кожна нація, яка входить до складу Сполученого Королівства, має власну столицю:
Англія = Лондон
Уельс = Кардіфф (валлійською: Caerdydd)
Шотландія = Едінбург (шотландською гельською: Dùn Èideann)
Північна Ірландія = Белфаст (ірландською: Béal Feirste)