іноді дивлюся на свого кота і думаю, як це неймовірно і водночас дивно — коли у тебе дома бігає маленьке створіння, що іноді тупотить лапками, видає безліч різних звуків, дарує тепло, іноді посміхається, іноді нападає і буває з��всім похмурим, але завжди чекає і любить тебе..
ми навчилися жити під звуки сирен.
пити чай, коли летять ракети.
цінувати та обіймати рідних- бо завтра може не наста��и.
завжди казати «все добре», навіть коли лячно.
нам довелося стати сильними-навіть не тому, що хотіли…,
а тому що інакше було не можливо.
друзі! відкрила збір!
дуже прошу вас про поширення і донати!
маленьких донатів не буває !!
підтримую збір Валерія Величко!
p.s. а ще, у вас є можливість виграти книгу з підписами за донат від 100 грн