В 2 році стосунків я поїхала в іншу країну. Там познайомилась із хлопцем.
Після одного вечора він сказав мені фразу, яку досі пам’ятаю:
«Я зрозумів,що я хочу, аби ти стала моєю жінкою на все життя, але я вже знав, що ти зникнеш із мого життя» — і я зникла
Чесно, я вже 5 років у стосунках.
Іноді ловлю себе на тому, що сумую не за іншою людиною. Я сумую за відчуттям першого погляду, першого побачення, цієї дурної інтриги, коли між вами ще нічого немає, але вже все зрозуміло.
Мабуть, саме цього мені найбільше не вистачає.
Недавно перечитувала свої старі твіти.
І я ніби читаю зовсім іншу людину. Таку живу, емоційну, трохи божевільну. Зараз у мене є все, чого я колись хотіла: стабільність, спокій, довгі стосунки.
І чомусь саме зараз мені найбільше бракує вогню.
Колись я вчила анатомію, а зараз людські характери.
Медична освіта, тисячі спроб, безліч змін.
Я не шкодую ні про що , бо кожен крок вів сюди.
У HR я знайшла себе.
У крипто-арбітражі команду, яка надихає та навчила всього з нуля.
І це ще далеко не фінал. ❤️🔥
З навушників гримить хард-рок,
а всередині - ніжність, схована між сторінками сёдзьо.
Майже двадцять шість,
і я досі воюю за право бути сильною.
Час летить, не питаючи, чи я готова,
а я стою - незалежна, в сумнівах,
але все ще не зламана
Чи не вважаєте, що багато дівчат зараз виглядають однаково, штучно та мають схожий вигляд? Хоча загалом вони вважають це красивим (і безсумнівно, вони всі красиві), але, розставивши їх у лінію, можна подумати, що це якось схоже на клонування.
Бувають дні коли я дивлюсь нон стоп аніме, або граю Genshin impact.
А ще бувають дні коли я не можу відірватись від фентезі 18+ і мрію про такого ж сексуального Люцика як в тій довбаній книжці. Згодом книга закінчується і я в пошуках іншого «падшого» ангела.
Мені весь час вибиває реклама «перевір свого хлопця,слідкуй з ким він спілкується»
Ше розумію,якби в мене був хлопець. Але я навіть ніколи таким і не цікавилась 😟