Mia Weidenbaum

[5 канал 🇺🇦 @5channel]

🚨Національне військове меморіальне кладовище затопило після останньої зливи — як і попереджали екологи.

Тред з деталями👇

[Andrii Sybiha 🇺🇦 @andrii_sybiha]

Eskałacja napięć między Ukrainą a Polską nie przynosi korzyści ani Ukraińcom, ani Polakom.

Przez niemal dwa lata krok po kroku odbudowywaliśmy konstruktywny dialog. Odblokowaliśmy poszukiwania i ekshumacje. Z godnością i zgodnie z chrześcijańską tradycją przeprowadziliśmy w kilku miejscach ponowne pochówki ofiar.

Wznowiliśmy Kongres Historyków, w ramach którego dyskusję o trudnych kartach wspólnej historii przenieśliśmy na poziom merytorycznej, naukowo obiektywnej debaty. Nie w oparciu o hasła polityczne, lecz o dokumenty archiwalne, materiały źródłowe i badania naukowe — co otworzyło drogę do dialogu na trudne i wrażliwe tematy oraz pozwoliło wreszcie usłyszeć siebie nawzajem.

Jest to podejście całkowicie słuszne, oparte na wzajemnym szacunku, uznaniu i uczciwości. Nie wolno go podważać ani nakręcać spirali nienawiści. Tym bardziej w sytuacji, gdy nad nami wszystkimi — Ukraińcami, Polakami i innymi Europejczykami — ponownie zawisło zagrożenie ze strony naszego odwiecznego wroga, Rosji. Nie wolno zapominać, że walka między nami doprowadzi nas na skraj przepaści. Musimy to sobie uświadomić, zmniejszyć poziom emocji, pozostawić naszą wspólną historię specjalistom-historykom i wspólnie skupić się na tym, co najważniejsze: przeciwdziałaniu wspólnemu wrogowi, wzmacnianiu naszego bezpieczeństwa europejskiego oraz ochronie wolnej przyszłości naszych narodów.

Nazwa pododdziału była wyborem naszych żołnierzy. Nasi obrońcy zasługują na bezwarunkowy szacunek. To właśnie oni dziś, kosztem własnego zdrowia, a często także życia, utrzymują linię frontu i bronią całej Europy przed rosyjskim zagrożeniem. Płacą za to najwyższą cenę. Wiem napewno, że nasi żołnierze nie mieli nawet w najmniejszym stopniu anty­polskich intencji. Chodziło im o upamiętnienie tych, którzy wiele lat temu również walczyli przeciw imperialnej Moskwie, bolszewicko-komunistycznej okupacji i represjom.

Ukraina bardzo ciężko walczyła o swoją niepodległość. Pokolenie po pokoleniu. Tak samo jak Polska szła do swojej niepodległości poprzez ciężką pracę i walkę — własną drogą.

Jesteśmy wdzięczni za przywódczą rolę Polski we wspieraniu Ukrainy w tym strasznym czasie wojny. Pragniemy rozmawiać o wszystkich kwestiach, w tym tych najtrudniejszych, w duchu wzajemnego zrozumienia i otwartości. Wzywam do dialogu i wzmocnienia relacji zgodnie z priorytetami bezpieczeństwa i pomyślnej przyszłości naszych państw.

[Mia Weidenbaum @mia_weidenbaum]

@boikobogdan1 Одужання Вам швидкого, здоров'я міцного, сил, наснаги, щасливого довголіття і Перемоги України над зовнішніми і внутрішніми ворогами!

[Mrs. Obviousness @AlexTann5588]

Покажіть це фєдєрастам. Хай повсираються.

[Alina Sarnatska @ASarnatska]

Вчорашній теракт викликав реакцію жаху. Проросійські канали та ботоферми користуються ситуацією, щоби розкачати емоції, розколоти суспільство, збільшити недовіру населення один до одного та до працівників поліції.

Серед поліцейських є різні люди, хтось тікає з місця подій, а хтось захищає громадян ціною свого життя. Тому сьогодні варто згадати про поліцейських, які загинули під час виконання своїх службових обовʼязків.

На першому фото - загибла внаслідок теракту у Львові 23-річна поліцейська Вікторія Шпилька.

На другому фото луганська поліцейська Ірина Гордієвич, яка пішла на фронт і загинула на бойовому посту.

На третьому капітан поліції Тетяна Хуторна, яка загинула в складі ОШБ «ЛЮТЬ», штурмовий полк «Сафарі».

На четвертому фото Юлія Келеберда, яка евакуювала людей із прифронтової зони на Харківщині. Загинула від удару ворожого дрона.

росія буде продовжувати тиск на тилові міста. Щоби попередити наступні теракти і захистити людей, поліція, як система, має змінитись.

Недореформована система національної поліції не працює належним чином. Першими кроками має бути відставка міністра та зміна вищого керівництва національної поліції.

[Serhii Sokolov @Serhii_Sokolov]

Для прийдешніх поколінь, для сьогодення теж, щоб знали хто врятував Миколаїв, Одесу, та не дав к@цапам з'єднатися з Придністров'ям та відрізати Україну від Чорного моря, від портів.
І це звісно ніякий ні Ким чи ще якась залупень зелена, це - генерал Дмитро Марченко.
👇
Сергій Погребецький:
7 березня 2022 року російські війська намагалися захопити аеропорт у Миколаєві, але були вибиті.

Ворог намагався використати термінал як опорну точку, але українські сили оборони зачистили територію та навели артилерію, заблокувавши просування окупантів у бік міста та Миколаївської ОДА, що стало важливим етапом у захисті Миколаєва.

Війну генерал Дмитро Марченко зустрів у Києві.
Друзі з півдня завалили його відео, на яких колони росіян наближаються до Херсона.
«Готовий виїхати на південь, не можу просто спостерігати», – написав Марченко заступнику главкома Євгену Масюку.

Після розмови з головнокомандувачем Валерієм Залужним той відповів:
«Їдь швидше, бо вони вже заходять у Херсон».

25 лютого, у свій 44‑й день народження, генерал Марченко (Марчелло) дістався Миколаєва.

Місто було охоплене панікою. У центрі міста генерал побачив, як чоловік знімає з будинку жовто‑блакитний прапор.
«Що ти робиш?» – спитав він, вийшовши з машини. «Так вони вже Херсон взяли, завтра тут будуть!» – відповів містянин. «Ми будемо битися, – відповів Марченко. – Припини!»

Страх поширився не лише серед цивільних.
«У перші ночі з Миколаєва виїжджали колони з технікою та силовими структурами, – розказує Марченко. – Одного з таких керівників бійці повернули до міста. Я сказав йому: «Наступного разу будеш визнаний зрадником та розстріляний за законом воєнного часу».

Аби зупинити втечу, Марченко наказав на ніч розводити міст через Південний Буг, за яким лежить дорога на Одесу.
«Доки я тут, місто ніхто здавати не буде», – заявив він.

Його підхід базувався на створенні «керованого хаосу», мобілізації цивільних та жорсткій централізації розрізнених підрозділів.

Станом на 25 лютого в місті не було блокпостів, окопів чи скоординованих патрулів. Марченко об'єднав у єдиний кулак підрозділи ЗСУ (79-ту ДШБ, 36-ту бригаду морської піхоти), поліцію («Данилівці»), Нацгвардію та ТрО.

Генерал створив три лінії оборони: Навколо міста було розбудовано ешелоновану систему захисту. Всі потенційні напрямки прориву було заміновано, а ключові в'їзди перекрито імпровізованими барикадами.

Марченко налагодив ефективну систему комунікації з селами та ОТГ. Це дозволило отримувати дані про рух ворожих колон у реальному часі («народна розвідка») і знищувати їх артилерією ще на підступах до міста.

Генерал вісім разів отримував наказ підірвати міст через Південний Буг, але щоразу відмовлявся, щоб не допустити повної блокади міста (як це сталося в Маріуполі) та забезпечити шлях для евакуації й постачання з Одеси.

Конкретне прізвище посадової особи, яка віддавала ці розпорядження, генерал не називав, обмежуючись терміном «вище командування».
Замість позиційної війни використовувалися антитанкові групи (зокрема поліції), які перехоплювали техніку ворога.

Саме так було відбито аеродром «Кульбакине» 4 березня, коли ворог намагався відволікти увагу від основних сил.

Миколаїв став фортецею, яка не дала росіянам вийти на оперативний простір до Придністров'я.

До середини березня лінію фронту було відсунуто від центру міста на 15–20 км.
Завдяки координації дій вдалося виграти критичну битву за Вознесенськ, що унеможливило оточення Миколаєва.

Практично рішучі дії генерала Марченка врятували місто Миколаїв від окупації ворогом.

[Gandalv @Microinteracti1]

Rubio just redefined “pressure” into something that would make satire writers unemployed.

Saying the U.S. is pressuring Moscow by not selling weapons to Russia, while sanctioning Ukraine, is like bragging you’re tough on burglars because you refuse to hand them a crowbar, then fining the homeowner for fighting back.

Or think of it this way: it is like claiming you are putting out a fire because you did not pour gasoline on it, while simultaneously turning off the sprinklers and billing the people inside for water damage.

If that is what counts as leverage now, no wonder Russian state media is celebrating.

Stay connected,
Follow Gandalv @Microinteracti1

[Mia Weidenbaum @mia_weidenbaum]

@TelekanalNTA Соромно за "Прямий", якщо ця історія - правда, соромно за наших громадян, які не спромоглися опанувати українську як мову і побуту теж, бо тримаються поза культурою України. І так, інтерв'ю то НЕ ПОБУТ! Якийсь треш і сором. Шановному панові з Франції - повага і шана, і вдячність!

[Roman Sheremeta 🇺🇸🇺🇦 @rshereme]

I still cannot believe that russian athletes are now participating in the 2026 Winter Olympics.

While Ukrainian athletes are being killed by russians, russian athletes are being rewarded with participation in the Olympics.

Don’t even try telling me that these are “different russians” and that they are not accountable for the actions of their government. No — they are accountable for their silence, complacency, and inaction. Moreover, many of them actively support their government and the genocide against the Ukrainian people.

https://t.co/7ZbZzfOZib and government are inseparable in russia. Sport is financed by the state. Olympic medalists are paid by russian authorities.

2.Russian athletes are members of the russian military. Despite the so-called “neutral” flag at the 2022 Beijing Winter Olympics, russian military athletes won 14 out of 32 medals. These are the same military servicemen who are killing Ukrainians at this very moment.

3.Most russian athletes support the war and the russian regime. They can be seen standing side by side with Putin at major events, delivering patriotic speeches, and proudly wearing the “Z” symbol.

4.Russia uses sport as a propaganda tool. Even if a russian athlete wins an Olympic medal under a white flag, the russian state will use it for propaganda and imperialistic purposes.

5.Ukrainian athletes must be protected. Hundreds have been killed by russians. Hundreds more have lost their limbs and will never compete again. Those who survived and can still compete face enormous disadvantages, as hundreds of sports facilities across Ukraine have been destroyed by the russian military.

I don’t know who made the decision to allow russians to participate in the Olympics, but it is a sign of complete moral bankruptcy.

[Васи́ль Кук 🇺🇦 @KorhevKorhev1]

Крим, Ялта 1917 року. ✨💙💛✨

[Петро Порошенко @poroshenko]

У новий 2026 рік ми заходимо із графіками відключень три через шість. Із моніторинговими групами і картою повітряних тривог у швидкому доступі. Із тривожними новинами про рух на фронті і плутаними повідомленнями про домовленості про мир.

Наша команда за рік перетягала на фронт геть усе — від дронів, «Цукорків» до важкої техніки і генераторів. Понад сто п’ятдесят поїздок і передач, ще більше зустрічей з нашими воїнами.

Ми бачилися з кимось із вас на судах і під час звільнення політичних в’язнів Банкової.
Всі разом слідкували за новинами під час унікальної для всього світу операції «Павутина», та із задоволенням рахували знищені русняві літаки, які випускали ракети по мирних містах. Раділи за своїх, коли наші неймовірні пілоти-дронарі маленькою FPVшкою відправили на той світ гелікоптер ворога разом з бурятською командою.

Всі разом оплакували нашого загиблого друга і великого українця Андрія Парубія.

Всі разом — з обуренням спостерігали як в судовій системі вскривається «спрут Портнова», який отримав квиток на концерт Кобзона десь на Іспанщині.

Ми всі — були приємно здивовані, пишалися неймовірно тисячами молодих людей, які вийшли під театр Франка із картонками. Які своєю енергією, вірою, силою правди не допустили остаточної узурпації влади.

Найбільш гостросюжетним серіалом року, безперечно, для нас були плівки НАБУ. Викриття корупції в найвищих кабінетах країни. Розчарування, обурення, втрата довіри…

Це був важкий рік. Рік, коли ми всі мали маленький шанс, коротке вікно можливостей завдяки дипломатії домогтися швидкого миру для України. Але цей шанс змарновано, і нині вся країна, затамувавши подих, слідкує за перебігом перемовин. Ми всі рахуємо дні. Дні, коли закінчиться відлік втрат — людей, територій. Коли ми не будемо змушені обирати — гідність чи капітуляція.

Але я дивлюся в майбутнє із оптимізмом. Бо стільки, скільки ми всі пройшли, пережили і вижили, мабуть, не пережила жодна нація світу. А саме тому будьте впевнені: ми вистоїмо.

З Новим Роком!
Слава Україні!

[Gandalv @Microinteracti1]

Europe Alarmed as Trump’s Demilitarized Zone Plan Risks Handing Russia a Backdoor into Ukraine

Europe is increasingly uneasy about a proposal linked to Donald Trump’s Ukraine plan, and frankly, I understand why. The idea of establishing a demilitarized zone in the Donbas region is being viewed by many European officials as an open invitation for Russia to regroup, infiltrate, and prepare the next phase of aggression.

The core of the concern is a US-backed proposal for a so called free economic zone. Under this plan, Ukrainian forces would be required to withdraw from areas they currently control, while Russia would not be forced to make a matching withdrawal. That asymmetry alone should set off alarm bells. You do not create stability by asking the defending side to step back while trusting the aggressor to behave.

President Volodymyr Zelenskyy put his finger exactly where it hurts when he asked what would stop Russian forces from disguising themselves as civilians and quietly taking control of such a zone. This is not hypothetical. This is how Russia has operated before, using ambiguity, deniability, and hybrid tactics to change facts on the ground without formally declaring anything.

According to reporting from Bloomberg, European officials fear the Kremlin would exploit the arrangement by deploying covert units, staging false flag incidents, and gradually hollowing out any security guarantees tied to the zone. Once instability is engineered, Moscow could then claim justification for renewed military action, all while blaming Ukraine or local actors.

My view is that a demilitarized zone without equal enforcement and ironclad verification is not a peace mechanism. Europe has learned, the hard way, that Russia treats gray zones as playgrounds and not buffers. Any plan that creates space for ambiguity is not ending the war. It is merely postponing the next offensive.

[Олег Леусенко @leusenko1]

6 днів до ВЕЛИКОЇ ВІЙНИ:
так ХТО з них ЗРАДНИК?
Не треба бути дуже розумним. Достатньо мати одну клепку в голові і совість, щоб зрозуміти - хто на цьому відео чужий і ЗРАДНИК, а хто ГЕТЬМАН - і свій.

[LB.ua @lb_ua]

Колишній мер Херсона Володимир Миколаєнко: «Треба відмовлятися від усього російського: від музики, кіно, літератури, мови. Це дуже важливо – і тоді ми зможемо захистити себе від колаборантів і зрадників навіть більше, ніж будь-якими укріпленнями»

[Julia.wntlv🇺🇦 @jb_wntlv]

Якщо можна знімати з посади вибраних народом мерів, то можна і президента.

[UAVoyager🇺🇦 @CrimeanVoyager]

Remember: when Kyiv built culture, Muscovy built nothing but mud and misery.

[Олексій @Aleksluck]

Знайшлися фортифікації, які мали обороняти Покровськ і Куп'янськ!
Правда вони виглядають як вілли, і знаходяться у Флориді 🤔
Вілла в Бока-Ратон коштує ~ 2 млн$, це 80млн грн х 4 = третину лярда спиздив Умєров 🤬 ще в нього квартири на таку сумму.
Скільки вкрали його господарі?

[Shaun Pinner @ShaunPinnerUA]

1/6 Putin in Alaska

Putin flying to Alaska to meet Trump isn’t diplomacy, it’s a sell-out for Ukraine. For the invaded nation, the symbolism is brutal, not neutral ground, but U.S. soil, with a U.S. president who’s already been dangling “concessions” Ukraine never agreed to.
https://t.co/vqn5yDosFW