monick

ENG/UA || some bitches never learn (i am the bitch) || FUCK AI || russians DNI || ao3: MoonVanMonik

[monick @mienmonick]

@nettlsoup він підлаштував усе так, щоб останнє завдання було в Туреччині, а потім у нього була відпустка довжиною в декілька місяців тому що він навмисно не брав її декілька років

[monick @mienmonick]

Найкраща реклама 2026 року присуджується Леону С. Кеннеді в RE9.

Ні, не Porsche.
Пересадка волосся.

[monick @mienmonick]

@noguricity I love it too! to me, Chris is a pretty stereotypical family man. happy wife = happy life and at the same time Leon is the same, BUT Chris does it in public, and Leon gives him the best emotional peace at home, even if he is annoying af

[monick @mienmonick]

Загін Кріса Редфілда розгадав цю загадку випадково. Просто в один день їх капітан приїхав з лицем найщасливішого покидька в світі, а напередодні Канін, який невдало пожартував над їх капітаном і був змушений переносити ящики зі зброєю з одного кінця складу в інший, почув, що у капітана запланована якась термінова зустріч.

Джилл, яка у вільні хвилини полюбляла ошиватись штабом і збирати плітки від нудьги між завданнями та засіданнями, сміялась з напруженого загону її найкращого друга — «не хвилюйтесь, Кеннеді вчора повернувся в штат».

Їх капітан любить добре потрахатись.

І ось тобі доказ. Він вперше за тиждень посміхається, абсолютно не чуючи і слова рапорту, який зачитує Тундра. Дивиться кудись крізь стіну, пригадуючи ніч, і Лобо, який не вмів контролювати емоції на обличчі, кривиться від власної уяви.

Вони усі знали, що їх капітан заміжній за тим самим Леоном Кеннеді. Було важко не зрозуміти після шести незапланованих вилазок для рятування його чоловіка з якоїсь нової катастрофи, тому що Кріс був надто опікаючим та часом навіть дратував цим. Хто б не хвилювався, маючи такого чоловіка?

Але це його проблеми. Сам знав, за ким вештався два роки щоб отримати хоча б шанс на справжнє побачення.

[monick @mienmonick]

Леон та Кріс у відпустці, але це два дорослих мужика.

Тому на розкішному курортному острові Кріс ниряє під воду з маскою та ластами, щоб дослідити дно, а Леон лежить на поверхні лицем вниз з маскою, щоб подивитись на рибок (і Кріса, який показує йому живність).

Кріс спить як убитий від виснаження, а у Леона згоріла спина на сонці.

[monick @mienmonick]

@noguricity @nubesnivalis they are so in love i CANT 😭😭😭❤️❤️

[monick @mienmonick]

@cocks4leon you are so right queen 🫵🏻🤨 don’t turn left

[monick @mienmonick]

@noguricity life is one and it is short
and no heat should stand in the way of feelings ☝🏻🤨🫸🏻

[monick @mienmonick]

Леон оглядає поляну парку, жмурячись від пекучого сонця. Літо в розпалі, на вулиці повно людей, що з разу в раз жаліються на спеку, але він вперто спирається на плече Кріса, що сидів на лавці поруч і виглядав щось перед собою.

Так багато молоді, так багато мовчазного кохання. Кріс вкотре помічав як двоє закоханих людей уникають один одного. Їх було багато, більше, ніж хотілось.

Хлопець хоче взяти дівчину за руку, але в останній момент зупиняє себе. Дівчина пританцьовує поруч з другом, який посміхається від її витребеньків, але вона швидко зупиняє себе, ніби соромиться людей навколо. Двоє хлопців незграбно та чомусь присоромлено не можуть зрозуміти, хто оплачує морозиво у візку поруч з їх лавкою.

— Люди розучилися любити, — Редфілд зітхає, вкотре гладячи плече Леона. Він витягнув руку на спинці та дозволяв дратувати себе ще більшою спекою від дотику двох тіл.

— А? — Леон не чує, зайнятий своїм морозивом за смаком полуниці, яке стрімко тануло на сонці. Він різко повертає голову до чоловіка і так само швидко відвертається, тому що рідина почала текти по пальцях.

— Так багато закоханих навколо, а ніхто цього не показує.

Леон закидає ногу на ногу чоловіка, ігноруючи те, якими вони можуть здатися зі сторони. А якими? Двома чоловіками в шлюбі, що вперше за вічність вирішили не просиджувати вихідні на дивані під кондиціонером.

— Молодь в наш час була іншою, — він відразу розуміє, про що той говорить. Пара на ковдрі через доріжку від них тихо свариться; хлопець хоче поцілувати дівчину, але та зупиняє його, погрозливо виставляючи палець. — Це через телефони.

— Вони бояться здатись дурними, — Кріс вкотре зітхає, немов весь тягар демографічної кризи звалився на його плечі, — через кохання.

— Як взагалі можна бути дурним через кохання?

Редфілд вигинає брову і дивиться на Леона з драматичною втомою. У нього рожеве морозиво на бороді та плями від поту на футболці, але він не збирається ворушитись, аби не дозволити й подиху вітру проскочити між ними.

— Не знаю, крихітко, — Кріс витирає пляму на його обличчі.

Коли він був молодим, то хвилювався за реакцію на факт його почуттів до чоловіків. Кріс ніколи не боявся проявляти своє кохання: він був романтиком, закохувався кожного разу по вуха, віддавав усього себе тим, хто був для нього причиною прокидатись зранку.

Боятись кохання було для нього ознакою слабкості.

Леон, з іншої сторони, почав розуміти, що кохання насправді не любить тиші. Після початку їх з Крісом стосунків він помічав його скрізь; без любові не було б їх, як людей. Він не був настільки романтичною натурою, але відкидати основу людяного в них було б лицемірним. Егоїстичним.

Вік не впливає на почуття. Є безліч інших чинників, що зупиняють нас від їх прийняття, але вони навчили один одного, що «в радості та в горі» потрібно зосереджуватись на першому.

— Я, — Кріс повертає голову знову, але невчасно, тому що Леон витягнув руку і вимазав його ніс в морозиві.

Леон сміється з нього і навіть не намагається виправити те, що накоїв. Тому він нахиляється вперед та витирає носа об його щоку, цілуючи губи, що проклинали його з усмішкою.

— Я кохаю тебе, — завершує речення Кріс.

— Це не вибачення, — Леон продовжує сміятись та витирає щоку об тканину на своєму плечі, роблячи його винним. Помічає мʼякий погляд, який за ним слідкує. — У тебе мізки плавляться на сонці.

— Не чую відповіді.

— Я кохаю тебе, — Леон шепоче, цілуючи його в носа, — і ти винен мені ще одне морозиво.

— Ти ще це не переміг.

Кеннеді не визнає поразки, як і факт того, що він не закінчив їсти ще перший ріжок.

Кохання не робить нас дурними.
Воно робить нас людьми.

[monick @mienmonick]

@14O7red what an incredible person you are, chris 🥺🥺🥺🥺

[monick @mienmonick]

Щасливого усім місяця Гордості 🏳️‍🌈💕

[monick @mienmonick]

я змушу Леона відчути усю вагу різниці цих 25 кг на собі і в собі.

[검검グム 오락관 B18 @dol_gumgum]

좋은건 나눠봐야 하니까 여기에도 올리는
바이오하자드6 시점 크리레 프로필

크리스 레드필드
키:185cm/몸무게:100kg / O형
레온.S.케네디
키:180cm/몸무게:75kg / A형

둘이 키차이는 5cm밖에 안나는데 몸무게는 25kg이나 차이남🤤...
거기다가 크리스는 O형에 레온은 A형인거 너무 찰떡인 설정이다

[monick @mienmonick]

бля це 4/4 вибачаюсь
це кінець!!

АЛЕ Я Б ТАК ХОТІЛА НАПИСАТИ ПО ЦЬОМУ ФАНФІК УФФ

[monick @mienmonick]

chreon: re8 chris/re9 leon
theme: undercover mission in hot Africa pt 2/2

3/4

Коли через декілька годин Леона приводять у віддалені покої старої касби, Кріс сидить на розкішному дивані з багряного оксамиту. Велика спальня прибрана та обжита, ніби він планував залишатись тут надовго.

— Я ж просив не закривати йому рота, — Редфілд роздратовано дивиться на найманців, що тримали Кеннеді під руки. Леон люто дивився на свого чоловіка, не зводячи погляду, і кусав тканину в роті.

— Білявочка надто любить поговорити, — один з чоловіків знову опускає його на коліна, — Бакір очікує за нього немалу суму.

— Передайте йому, що він вже проданий, — Кріс підіймається, — а тепер йдіть звідси до біса.

Леон чекає поки їх залишать наодинці і підводиться на ноги, ледь не падаючи від втрати балансу. Він дозволяє зняти з себе мотузки, щоб в наступний момент замахнутись кулаком і зупинити себе.

— Леон, — Кріс стискає його в обіймах, — ти хоч, блять, розумієш, що вони зроблять з тобою, коли дізнаються, хто ти?

— А хто ти? — Кеннеді шипить йому в вухо.

Попри злість він розслабляється в рідних обіймах, притискаючи носа до його шиї. Пахне домом; Кріс завжди пахнув як стійкий мускус, табак та метал. А ще кава, яку пʼє надто багато.

Як тільки Кріс побачив Леона на колінах в залі, він відразу сповістив координатора в штабі. Секретного урядового агента було піймано, однак його особистість не викрито. Перетин двох організацій збігався в Африці, на безконтрольній території.

— Ми мали підібратись до Бакіра щоб зірвати його угоду, — Рефілд відводить чоловіка в сторону і просить присісти на ліжко, але той відмовляється, похмуро слухаючи, — цей покидьок викрав провідних науковиць в області генної інженерії і змусив працювати на себе. Створив імперію зла і тепер хоче продати все в обмін на контроль над протокою та третиною країни.

Леон виснажено зітхає.

— Вони наші науковиці.

— Я знаю, — Кріс киває, — і тому ти тут. Я мав підірвати все і зрівняти з землею, але нам потрібно дізнатись, хто покупець. Хтось з його хворих клієнтів, але щоб дізнатись це, мені прийшлось змінити план і стати бісовим знавцем у работоргівлі, аби підійти до нього ближче. Він вбиває усіх, хто викликає підозри.

— Ти безвідповідальна сволота, — в Леоні говорить страх за коханого чоловіка, що ризикував своїм, їхнім життям, аби довести цю справу до кінця.

— Ти приїхав сюди без підмоги і вештався чорним базаром зі своїм гарненьким обличчям, — Кріс не поступається та підходить ближче, — ти хоч, блять, читав, кого вони викрадають?

— Кого викрадаєш ти, — з докором, — знаєш що я почув? Що ти професіонал по хлопцях? Так вони сказали? Знаєш купу хворих виродків, яким продаєш їх після того, як водиш сюди?

— Вони вбивають кожного чоловіка, угода з яким зривається. Бакір вирізав чотирьох своїх людей тому що ті не могли знайти покупців для них, а я переправляю їх додому за бюджет BSAA, — Кріс злісно шепоче чоловіку в губи, які мали право на присмак ревнощів навіть у такій ситуації.

Леон вірив йому. Він і не припускав, що Редфілд здатний на такі речі, але йому потрібно було почути це.

— Ця операція пішла шкереберть і мене нудить від перебування тут, але Бакіру потрібна влада, а його покупець готовий на усе, аби отримати зброю. Якщо ми не закінчимо це тут, через рік нас чекає континент, заповнений новою пошестю, і я, блять, не уявляю, це буде Африка, Європа чи наш задній двір.

Трафікінг був прикриттям. Великі гроші і страх населення, яке жило на них. Леон приїхав щоб дістатись аукціону та дізнатись, хто є головними покупцями нелегальної зброї, ювелірного каміння та інформації, а також людей.

А знайшов власного чоловіка, який варився в цьому місяцями.

— Я відправлю тебе додому. Я дійсно знаю одного татуся, який любить норовливих, — Кріс шепоче, — вони нікому не довіряють, Леон. І слухають нас прямо зараз.

Леон, все ще роздратований зірваною місією, в запитанні вигинає брову. Опускає погляд, щоб прослідкувати, як рука чоловіка опускається на його стегно.

— Ти знущаєшся з мене, Редфілд.

[monick @mienmonick]

chreon: re8 chris/re9 leon
theme: undercover mission in hot Africa

Все йшло за планом, аж поки не пішло шкереберть. Леон мав план у випадку, якщо стане мішенню через підозри у шпигунстві, але ніяк не через власну вроду.

Останні місяці були важкими як для нього, так і для Кріса. Редфілд готувався до власної місії півроку і вирушив в невідомому напрямку майже три місяці назад. В цей раз вони не пхали носа у справи один одного тільки через те, що обидва мали делікатні на це причини.

Сексуальний трафікінг через точку чорного ринку у Мавританії. Численні зникнення жінок та чоловіків європейської зовнішності, які відбувались по усій Африці, стікали зачіпками в одне місце, де Леона схопили попри гарно вибудувану історію та систему — заможного олігарха що шукає збут дорогоцінного каміння.

Все йшло добре. Він зустрівся з іншими людьми, з якими його звело DSO, зібрав достатньо інформації для проникнення на закритий аукціон, що мав відбутися через чотири дні, але посеред ночі в його готельний номер увірвались. Він не мав змоги дістати навіть пістолет під подушкою.

Яка дурна смерть, думав він, отямившись звʼязаний. Майже три тижні спланованої операції, щоб опинитись серед наляканих дівчат та хлопців у напів-темній кімнаті, де тхнуло страхом та сльозами. В одних штанах, з босими ногами, він відчував як сильно стягнуті мотузкою його руки і як кляп натер кути губ.

Обручка все ще була на пальці. Леон тер її між пальців і пошуки плану втечі переривались обличчям його чоловіка — Кріс буде розлюченим. Це не Раккун-Сіті, він навіть не знав, куди його вивезли, і це місце весь його штаб шукав місяцями.

Що ж, Леон його знайшов. Без зброї, комунікацій, які залишив за територією країни, аби місцеві не змогли запідозрити його; усі в цьому місці не довіряли один одному і мали свої закони.

Але він не підходив під описи зниклих. Він був старим. Він не мав тут опинитись ні в одному зі сценаріїв, тому що усі вони мали закінчитись ще на етапі його потенційного викриття — вбили б та й усе. Тут з такими не ведуть ділові бесіди.

Масивні двері відчиняються, пропускаючи всередину світло та пʼятьох озброєних чоловіків. Люди навколо перелякано намагаються відповзти подалі, але їх ватажок дивиться прямо на нього, усміхаючись:

— Ходімо, красуня, — Леона підіймають двоє з них, приставляючи рушниці в голі ребра, — у тебе квиток у перший ряд.

Леон думає про те, що б сказав в цьому випадку Кріс. Де він зараз? Де його чоловік, коли так сильно потрібен? Скільки пройшло часу з останнього регулярного сповіщення про те, що з Кеннеді все гаразд? Раз на добу він мав давати знати, що в порядку, і якщо цей час минув, за ним вже відправили інших агентів.

І сповістили чоловіка.

— На базарі про твоє личико багато говорили, — чоловік продовжує говорити, проводячи його коридорами, — стільки ж і заплатять. Алекс кожному знайде гарного господаря, він таких, як ти, любить.

Вони зупиняються біля ще одних дверей і з нього несподівано знімають кляп. В роті та горлі сухо, спека душить й так зневоднене тіло, але Леон робить останню спробу, хрипко шепочучи:

— Я заплачу більше.

Чоловіки сміються і проводять його до великої зали. Краєвид з відсутніх вікон показує океан; вони далеко від чорного базару, в околицях якого він шукав інформацію. Навколо ще більше озброєних найманців і в центрі викладеної мозаїкою плитки залишене місце для товару.

Для нього.

— Не знаю, як він це зробить, — чоловік ставить його на коліна і залишається поруч, тримаючи голову піднятою за волосся, — але він любить білявочок.

Леон хотів відповісти, але фізично не мав змоги. Усі його думки бігали між Крісом та покидьком, який буде оцінювати його — Александр. Одне з імен в досьє, лице якого він мав відшукати.

— А він спокійний, — чоловік весело звертається до когось ззаду, що пройшов в кімнату важкими кроками, — американець.

Серце пропускає удар.

Ніби тільки зараз до нього приходить розуміння — його продають.

— Яка красуня.

Леон шоковано ловить повітря ротом від коханого голосу позаду.

1/4

[monick @mienmonick]

3/4

— Ти несерйозно, — Леон досі хмуриться свої красиві брови, однак не відступає, коли його сильніше притискають до себе, — що ти робив тут з іншими?

— Дозволяв перевертати в істериці меблі та пояснював план дій, — Кріс проводить носом по його щоці, — DSO направлять до мене інших ваших агентів, але твоє обличчя вже викрито. Я розберусь з цим.

Леон здається, розуміючи, що він правий. Його голову врятовано, але він більше не може керувати цією місією і не мав можливості самостійно шукати та приймати рішення.

— То ти тепер віддаєш мені накази?

— Розчарований, тому що це ти завжди головний вдома?

Леон несподівано червоніє під тихим сміхом чоловіка, який розгадав причину його надмірного роздратування. Кріс розплутує його схрещені на грудях руки і кладе собі на плечі.

— Я сумував, — він шепоче, — не знаю, скільки мені тут ще бути, але у нас є ця ніч.

Леон зважує ризики. Ніби він не засинав з думкою про те, що теж сумує за Крісом, його храпом та гарячим тілом, від якого ночами спекотно. Хвилювався ці місяці, звʼязувався з Джилл, щоб вона вкотре сказала, що у них немає прямого звʼязку, але усе в порядку.

— То нам вдати, що я намагаюсь тебе вбити? — Кеннеді оглядає засмагу на коханому лиці та гладить волосся на потилиці, ділячи одне дихання на двох. — Чи ти продегустуєш мене, як і обіцяв?

Кріс отримує свій бажаний поцілунок, про який мріяв весь цей час. Мить ніжності переростає в жадібність від розлуки і Леон терпить біль від ран на губах, віддаючи право ініціативи. Тиша затягнулась і вони вже викликають підозри в дурних головах охоронців, що чекають на тріск меблів та крики, тому Кеннеді робить те, в чому хотів випробувати свою акторську майстерність.

В драмі.

Він штовхає чоловіка в груди, відступаючи, і з викликом дивиться в очі. Кріс не церемониться, захоплюючи його в обійми вдруге та змушуючи налетіти на комод біля стіни, звідки Кеннеді скидає усе на підлогу. Вириває одну з шухляд, поки його шию мокро цілують та злизують піт.

— Де обручка? — Леон шепоче в губи, коли ті повертаються за новим поцілунком. Його власна все ще на пальці, все ж, на просторах інтернету у заможного олігарха не може не бути дружини.

Кріс дістає ланцюжок з кільцем з-під одягу. По його легенді це обручка батька.

— Не зміг залишити в штабі як телефон з твоїми фотографіями.

— Молодець.

Леон зриває балдахін на каркасі ліжка, коли його відносять до нього і з гуркотом кидають на мʼяку ковдру. Вони чекали, думали та мріяли про цю мить, і хоч їх секс не вдома у комфорті після душу та смачної вечері, це можна було вважати гарним перевалочним пунктом.

— Не стримуйся, — Кріс знімає верхній одяг та нависає над чоловіком, — я вбʼю їх першими.

Леон облизує поглядом мʼязи та вигляд власного чоловіка, підіймаючись на ліктях:

— Тоді візьми мене ззаду, — майже як наказ, — так, щоб я не забув про цю ніч аж поки ми не побачимось знову.

///

— Що далі?

Леон сонно виводить візерунки на міцних голих грудях. Він нарешті зміг прийняти душ і нормально поїсти те, що принесли Крісу, поки він професійно робив вигляд напівмертвого. Якби у найманців було трохи більше мізків, вони б побачили другу обручку на його пальці, яку він забере додому.

— Моя команда займається перевезенням, — Кріс видихає дим від сигарети в повітря, вільною долонею гладячи голу талію чоловіка, — тебе заберуть завтра на світанку.

— І без сніданку? Тиран.

Редфілд сміється, щипаючи Леона за голий зад. У них буде час для розмови стосовно того, що б могло статись з ним, якби Кріс не змінив власний план. Якби їх долі вкотре не перетнулися, рятуючи життя та здоровий глузд один одного в місцях, що були пеклом на землі.

Але сьогодні вони разом. На іншому краю світу, в обіймах, і Леон нарешті засинає зі спокійним серцем.

[monick @mienmonick]

@tiarosie_ oh thank you dear 🥺🥺🥺
muah 💋

[monick @mienmonick]

Говорячи про Фанкон!

Фем!Сонар зможе розповісти вам рандомний факт про крипту, тому що стався мем в якому я дотична до неї на роботі.
Незавершений, але я хотіла зручності. Попри любов до підборів я буду гуляти в кроксах і усім, хто їде вперше, рекомендую берегти ноги.

🦇💕

[monick @mienmonick]

ти ж мій дурний лузер, як я тебе люблю

[monick @mienmonick]

@id60306067 нууу воноооо ммммм…

[monick @mienmonick]

chreon: re8 chris/re9 leon
theme: undercover mission in hot Africa

Все йшло за планом, аж поки не пішло шкереберть. Леон мав план у випадку, якщо стане мішенню через підозри у шпигунстві, але ніяк не через власну вроду.

Останні місяці були важкими як для нього, так і для Кріса. Редфілд готувався до власної місії півроку і вирушив в невідомому напрямку майже три місяці назад. В цей раз вони не пхали носа у справи один одного тільки через те, що обидва мали делікатні на це причини.

Сексуальний трафікінг через точку чорного ринку у Мавританії. Численні зникнення жінок та чоловіків європейської зовнішності, які відбувались по усій Африці, стікали зачіпками в одне місце, де Леона схопили попри гарно вибудувану історію та систему — заможного олігарха що шукає збут дорогоцінного каміння.

Все йшло добре. Він зустрівся з іншими людьми, з якими його звело DSO, зібрав достатньо інформації для проникнення на закритий аукціон, що мав відбутися через чотири дні, але посеред ночі в його готельний номер увірвались. Він не мав змоги дістати навіть пістолет під подушкою.

Яка дурна смерть, думав він, отямившись звʼязаний. Майже три тижні спланованої операції, щоб опинитись серед наляканих дівчат та хлопців у напів-темній кімнаті, де тхнуло страхом та сльозами. В одних штанах, з босими ногами, він відчував як сильно стягнуті мотузкою його руки і як кляп натер кути губ.

Обручка все ще була на пальці. Леон тер її між пальців і пошуки плану втечі переривались обличчям його чоловіка — Кріс буде розлюченим. Це не Раккун-Сіті, він навіть не знав, куди його вивезли, і це місце весь його штаб шукав місяцями.

Що ж, Леон його знайшов. Без зброї, комунікацій, які залишив за територією країни, аби місцеві не змогли запідозрити його; усі в цьому місці не довіряли один одному і мали свої закони.

Але він не підходив під описи зниклих. Він був старим. Він не мав тут опинитись ні в одному зі сценаріїв, тому що усі вони мали закінчитись ще на етапі його потенційного викриття — вбили б та й усе. Тут з такими не ведуть ділові бесіди.

Масивні двері відчиняються, пропускаючи всередину світло та пʼятьох озброєних чоловіків. Люди навколо перелякано намагаються відповзти подалі, але їх ватажок дивиться прямо на нього, усміхаючись:

— Ходімо, красуня, — Леона підіймають двоє з них, приставляючи рушниці в голі ребра, — у тебе квиток у перший ряд.

Леон думає про те, що б сказав в цьому випадку Кріс. Де він зараз? Де його чоловік, коли так сильно потрібен? Скільки пройшло часу з останнього регулярного сповіщення про те, що з Кеннеді все гаразд? Раз на добу він мав давати знати, що в порядку, і якщо цей час минув, за ним вже відправили інших агентів.

І сповістили чоловіка.

— На базарі про твоє личико багато говорили, — чоловік продовжує говорити, проводячи його коридорами, — стільки ж і заплатять. Алекс кожному знайде гарного господаря, він таких, як ти, любить.

Вони зупиняються біля ще одних дверей і з нього несподівано знімають кляп. В роті та горлі сухо, спека душить й так зневоднене тіло, але Леон робить останню спробу, хрипко шепочучи:

— Я заплачу більше.

Чоловіки сміються і проводять його до великої зали. Краєвид з відсутніх вікон показує океан; вони далеко від чорного базару, в околицях якого він шукав інформацію. Навколо ще більше озброєних найманців і в центрі викладеної мозаїкою плитки залишене місце для товару.

Для нього.

— Не знаю, як він це зробить, — чоловік ставить його на коліна і залишається поруч, тримаючи голову піднятою за волосся, — але він любить білявочок.

Леон хотів відповісти, але фізично не мав змоги. Усі його думки бігали між Крісом та покидьком, який буде оцінювати його — Александр. Одне з імен в досьє, лице якого він мав відшукати.

— А він спокійний, — чоловік весело звертається до когось ззаду, що пройшов в кімнату важкими кроками, — американець.

Серце пропускає удар.

Ніби тільки зараз до нього приходить розуміння — його продають.

— Яка красуня.

Леон шоковано ловить повітря ротом від коханого голосу позаду.

1/4