Mikle

Актор

[Прямий @prm_ua]

🇱🇹 З візитом до Києва прибув президент Литви Гітанас Науседа.

Він візьме участь у заходах до Дня прапора та Дня Незалежності України.

[багатопрофiльний невіглас @fjua14]

Замість захисту неба — заборона публікувати кількість ракет. Щоб не «ранити» курсом валют — прибрали табло обмінників. Спроба втекти від реальності та відмова у чесній розмові з людьми лише підривають довіру. Народу потрібна правда, а не ілюзія спокою. Досить ховатися.

[Alexander Stubb @alexstubb]

Jag kom till Kiev i morse.

Ukraina firar i morgon landets 35:e självständighetsdag.

Kriget i Ukraina har pågått i över fyra och ett halvt år. Spåren av kriget syns i människornas vardag.

Finland står vid Ukrainas sida i dag, i morgon och i framtiden.

[Цензор.НЕТ ✍️ @censor_net]

Удар РФ по ТРЦ у Кривому Розі: директору одного з супермаркетів оголосили підозру через роботу під час тривоги

https://t.co/zIACWMq2Cr

[Румынская сотня 🇷🇴🇪🇺 @latiniano]

23 августа 1552 войско Московии Иоанна IV Грозного окружает и начинает осаду Казани

2 октября город взят штурмом и Казанское ханство прекращает своё существование

все попытки татар прорвать осаду успеха не имели все мужчины и большая часть женщин были убиты, город полностью сожжён и разграблен

летописи: "в полон имати жен и дети малые, а ратных избивати всех".. "сечаху нещадно нечестивых мужей и жен"

сегодня русские "освободители" пытаются (и местами небезуспешно) убедить татар, что это был акт дружбы по отношению к "братскому народу" и татары должны быть им благодарны на века, ведь они построили им хрущёвки, загадили землю, вырубили леса, уничтожили национальную культуру, русифицировали, принесли на их землю национализацию, социализм, очереди, бедность, отсталость, репрессии, пытки, ночные расстрелы в подвалах и великий язык Пушкина, Достоевского вместе с музыкой Чайковского в виде бонуса в одном пакете..

[Nasha Canada🇨🇦Наша Канада @NashaCanada]

Подросток из Краматорска был убит российским дроном.
Россия — страна-террорист.

[Олег Володарський @volodarskijo]

Вклонімося Герою!

22 серпня 2023 року під підступним вогнем ворога поблизу села Курдюмівка, що на Бахмутському напрямку Донеччини, обірвалося життя легендарного Сергія Ільницького. Досвідчений полковник, ветеран АТО та командир загону «Південь» УДА у складі 28-ї окремої механізованої бригади, він до останнього подиху залишався вірним військовій присязі.

Сергій був людиною виняткової сили духу: у 2018 році він очолював національну збірну України на «Іграх нескорених» у Сіднеї, де виборов золоту нагороду, а за визначні заслуги перед Батьківщиною був відзначений орденом «За заслуги» III ступеня.

Вічна пам'ять і шана Герою, який віддав найцінніше за свободу та майбутнє України. Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, побратимам та усім, хто знав Сергія. Його подвиг і незламний дух назавжди залишаться в нашій пам'яті.

[КОБЗАРЬ 🔱 @KostaKrempov]

Советские следователи допрашивали его по-русски. Он — австрийский эрцгерцог, потомок одной из самых могущественных династий Европы — отвечал им по-украински.
Для них он был Вильгельмом Габсбургом. Для Украины навсегда остался Василем Вышиваным.
18 августа, день памяти Василя Вышиваного — австрийского эрцгерцога и полковника Армии УНР (Украинской Народной Республики).
Вильгельм родился в 1895 году в семье австрийских Габсбургов. Его отец мечтал о польской короне, в семье царили полонофильские настроения, а об украинцах юноша поначалу слышал лишь пренебрежительные рассказы. Их называли разбойниками и опасным народом.
В семнадцать лет он решил увидеть тех «разбойников» собственными глазами. Инкогнито отправился на Гуцульщину, поселился в доме местного крестьянина, ездил по горам и присматривался к людям.
Разбойников не нашел.
Вместо этого открыл для себя Украину.
Позже Вильгельм вспоминал, что вернулся из той поездки совершенно другим человеком. Он начал учить украинский язык, читал произведения Тараса Шевченко, Ивана Франко, Юрия Федьковича, Гната Хоткевича, Василя Стефаника и «Историю Украины» Михаила Грушевского.
После военной академии эрцгерцог отправился на фронт Первой мировой. Под его командованием оказалась сотня, сформированная преимущественно из украинцев. Тогда украинские воины часто боялись открыто называть себя украинцами, ведь это могло сделать их политически подозрительными.
«Когда я признаюсь в принадлежности к украинскому народу, то и они могут это смело делать», — вспоминал Вильгельм.
Один из солдат подарил командиру вышитую сорочку. Вильгельм начал носить ее под военной формой. Именно тогда среди сечевых стрельцов его стали называть Василем Вышиваным.
В 1918 году он командовал воинской группой, в которую входил Легион Украинских Сечевых Стрельцов. Его даже рассматривали как возможного претендента на украинский престол. Впоследствии Василь Вышиваный стал полковником Армии УНР, работал в Генеральном штабе и помогал создавать военные учебные заведения.
Когда Варшавский договор фактически оставил Галичину и Западную Волынь под властью Польши, Василь Вышиваный в знак несогласия оставил службу. Этот выбор еще больше отдалил его от отца, ориентировавшегося на Польшу.
После поражения Украинской революции Василь Вышиваный жил в Вене, но не порвал связи с украинцами. Он писал стихи на украинском языке и издал сборник «Минають дні…» («Проходят дни...»), посвятив его борцам, павшим за свободу Украины.
После Второй мировой войны Василь Вышиваный оказался под пристальным вниманием советских спецслужб.
В августе 1947 года его арестовали в Вене, тайно вывезли в Киев и заключили в Лукьяновскую тюрьму. Его обвинили в шпионаже и связях с украинским националистическим движением и приговорили к 25 годам лагерей.
До места отбытия наказания он уже не доехал.
18 августа 1948 года Василь Вышиваный умер в тюремной больнице. Место его захоронения до сих пор достоверно неизвестно.
Он выбрал украинское имя, украинское войско и украинский язык — и остался верен этому выбору до последнего вздоха.

[hromadske @HromadskeUA]

У Вашингтоні розгорнули гігантський український прапор до Дня Незалежності України.

В рамках святкування також відбулися марш та концерт з українською музикою, поезією і танцями. Таке святкування проводять у США вже вп’яте. Традицію започаткувала президентка US Ukrainian Activists Надія Шапоринська у 2022 році

Фото: Посольство України у США

https://t.co/ez0Uonzqwz

[DSNS.GOV.UA @SESU_UA]

2 людей загинули, ще 2 поранені через російський обстріл у селі Софіївка Краматорської громади на Донеччині: ворожий удар пошкодив 141 приватний будинок!
Детальніше: https://t.co/Jk18iLt3UQ

[Румынская сотня 🇷🇴🇪🇺 @latiniano]

✔️ 🇨🇦🇺🇸 оказывается трамп потребовал от Карни ограничить хождение французского в Канаде, мол это неудобно для американцев и торговать с миром только по списку, указанному из бального зала

Карни послал дементного педофила на х#й отозвал делегацию

чувак 5 лет возглавлял Нацбанк Канады, а какое-то неучёное чмо лепит ему внешнеторговую политику

а теперь скажите, что внешнеполитическую методичку ему пишут не на Лубянке

не тот язык, торговля не тем и не с тем, туда-сюда, совсем недавно всё это мы слышали в адрес Армении, Украины, Молдовы и всех остальных бывших членов "братской семьи народов СССР" 🇦🇲🇺🇦🇲🇩 ..

[Олег Володарський @volodarskijo]

Він зупинив танкову колону Гіркіна. Голіруч. Під Слов'янськом. Сьогодні йому - 40.

Уявіть: ніч, 43 десантники, мінний шлагбаум і танкова колона ворога, яка пре на прорив. Вони мали загинути. Але не пропустили.

Сьогодні командиру того бою - 40 років. Знайомтесь: майор Андрій Ткачук - Герой України, який не віддав рідну землю.

Андрій Ткачук отримав Золоту Зірку за оборону малої батьківщини.

У ніч з 4 на 5 липня 2014 року під Слов'янськом його підрозділ разом із бійцями МВС зупинив колону бойовиків Гіркіна.

Танк, дві БМП, БМД, легкове авто та понад 20 убитих окупантів - такою була ціна їхньої спроби прорватися.

Він родом з Донеччини, з міста, яке колись називалося Красноармійськ, а тепер - Покровськ.

Він майже не виїздить з рідного краю - боронить його з перших днів війни.

Його надихнув батько-льотчик. З 2003 року - у 25-й бригаді, пройшов шлях від командира взводу до заступника начальника штабу. Для нього десантник - це не посада, а стан душі.

Армія - сімейна справа. Його дружина Катерина - теж десантниця. Вона виховує їхнього сина Ігоря вдома, поки чоловік на передовій.

Війна для нього почалася ще до АТО - у березні 2014-го. Він блокував рідне місто, тримав аеродром у Краматорську.

Натовпи, обдурені пропагандою, кидалися під броньовики, але він не відступив.

Коли місцеві вимагали, щоб "забиралися з їхньої землі", Ткачук відповів: "Це і мій край. Я родом з Красноармійська. Так що захищаю свою землю".

Головна битва сталася біля стели на в'їзді до Слов'янська. Це був єдиний блокпост, через який колона Гіркіна не змогла прорватися.

Ворог бив із мінометів, танків і БМП. Танк підірвався на мінах, бронетехніку знищили гранатометами. У цьому бою загинули двоє десантників, четверо поранено. Самого Андрія контузило, але він відмовився від евакуації.

Пізніше воював у Дебальцевому, Шахтарську, Вуглегірську. Біля Нижньої Кринки отримав поранення в руку - куля пройшла навиліт.

Сьогодні Андрію Ткачуку - 40. Він досі в строю. Поза армією себе не уявляє. Каже: якщо професія стала улюбленою - це на все життя.

"Ніхто крім нас!"

Він не вважає себе героєм і каже: я просто роблю свою роботу. Так, щоб колись з чистою совістю дивитися в очі синові й сказати: я захищав Батьківщину.

"З Днем народження, Герою!"

[hromadske @HromadskeUA]

На Одещині реактивний «шахед» поцілив у локомотив пасажирського поїзда.

Моніторингова команда залізниці завчасно оголосила евакуацію, поїзд терміново зупинили на перегоні

https://t.co/urqlAJyZeX

[Тётя Роза @Anakoyher]

ЖУТКАЯ ЛЮБОВНО-ШПИОНСКАЯ ИСТОРИЯ: ГОТОВЫЙ СЦЕНАРИЙ ДЛЯ ГОЛЛИВУДА

История с прослушкой замглавы Офиса Президента Ирины Мудрой её сожителем Максимом Микитасем — пожалуй, самый сюрреалистичный эпизод в украинской антикоррупционной практике.

Немножко подробностей. Основатель «Укрбуда» и экс-нардеп Микитась давно и плотно сидел под следствием НАБУ по куче уголовных дел. Чтобы хоть как-то облегчить свою участь, парень пошёл на сделку со следствием и согласился поработать «живым жучком».

Главной мишенью стала Ирина Мудрая — на тот момент замминистра юстиции (а позже замглавы ОП). И — крепко стоите на ногах? — по совместительству его любимая женщина и сожительница.

Микитась щедро нафаршировал их общую квартиру спецсредствами и под вечерний чай технично провоцировал подругу на откровенные разговоры о кадровых договорняках, судах и кухне Офиса Президента. НАБУ писáло всё: от тёмных схем до интимных подробностей их личной жизни.

Финальный аккорд: когда детективы пришли к Мудрой с обыском и подозрением, наш «агент 007» встречал их вместе с ней — прямо на рабочем месте, в пижаме и домашних тапочках.

Шекспир нервно курит в сторонке.

[Диалог.UA @Dialog_UA]

🔥 Партизаны ударили по логистике 🇷🇺🔥рф в самом сердце россии: под Петербургом пожар охватил 80 тысяч «квадратов»

В Пушкинском районе Санкт-Петербурга масштабный пожар охватил складской комплекс «Ответственное хранение „Логистера“» площадью около 79 200 м². К тушению привлечены около 200 пожарных и десятки единиц техники.

И все это происходит в Санкт-Петербурге — родном городе путина, где он родился, вырос и начал свою карьеру диктатора

Теперь ротсийская логистика оказывается под ударом не только украинских БПЛА, но и изнутри самой рф.

💪🇺🇦Слава ЗСУ! а путинцам гореть в АД🇷🇺🔥

[Цензор.НЕТ ✍️ @censor_net]

Зробимо все, щоб він став прапором Перемоги, - Драпатий привітав українців із Днем Державного Прапора

https://t.co/FZ8LVzlLfH

[5 канал 🇺🇦 @5channel]

⁉️Чи прихилив хоч один лідер Польщі коліно на могилах українських жертв Волинської трагедії?

🗣️Кіпіані: "Жоден польський політик ніколи навіть просто не став на коліно. Він навіть не сказав, що ці громадяни були вбиті польськими націоналістами.

Вони цього не говорять, тому що для частини польської еліти нинішньої Україна – це людина другого сорту".

[Румынская сотня 🇷🇴🇪🇺 @latiniano]

трамп и путин солидарно атакуют шефа Генассамблеи ООН Анналену Бербок, которая противостоит попыткам двух мафиозных диктаторов протолкнуть на пост генсека ООН общего кандидата

мандат Гуттереша истекает в 2026

кто не читает на немецком - гугл-переводчик
https://t.co/O5AGvGKXeY

[Ce jour-là dans l'Histoire @CeJour_Histoire]

27 000 soldats français sont tués en une seule journée. Ce n’est ni Verdun, ni le Chemin des Dames, ni le Débarquement.

C’est le 22 août 1914.

La guerre a commencé 3 semaines plus tôt. Ce matin-là, 5 armées françaises se retrouvent au contact de l’ennemi en même temps, sur 400 km de front, de la Lorraine à la Belgique.

Les hommes montent à l’assaut en pantalon rouge et képi. On les voit venir de très loin.

En face, les mitrailleuses allemandes tirent des centaines de coups par minute, et les canons frappent depuis l’arrière des collines, sans jamais voir leur cible.
Les officiers ordonnent la charge à la baïonnette. Ils partent devant, et tombent les premiers.

Le pire a lieu près d’un village belge des Ardennes qui porte un nom de chanson : Rossignol. En quelques heures, 7 000 Français y sont tués.

À la tombée de la nuit, la journée a coûté 27 000 morts. Autant de soldats français que les 8 années de la guerre d’Algérie. En un jour.

Cette date ne dit pourtant rien à presque personne.

Le jour le plus meurtrier de l’histoire de France n’a ni monument national, ni cérémonie. Il a des cimetières de village, le long de la frontière belge, où l’on compte encore les tombes de ce seul jour d’été.

[Капитан Кенгуру 🇾🇪 @KapitanKenguru]

Фасад здания КГБ СССР на Лубянке (ныне ФСБ РФ), 22 августа 1991 года. Кошмар нынешних властей РФ.