правду кажуть, що коханій жінці можна все. не коханій – нічого, чк тонке лезо. нарешті пазли зійшлися і я зрозуміла суть його слів «втратити тебе було найбільшою поразкою» – це значить, що він так і не зміг мене полюбити
як можна казати «люблю», а потім зашишити в мовчанні? як можна людину яку любиш залишити на самоті з думками які виривають нутрощі і спокійно це сприймати? як можна людину яку любиш залишити без жодних обговорень і пояснень, як можна людину яку любиш відпустити? як? не люблячи
колись задавалась питанням, чому ми можемо щиро поспівчувати незнайомим людям, а найближчих часом ігноруємо? щира емпатія до незнайомих бо ми їх не знаємо і не накладаємо на них шаблони, не знаємо які вони люди, їх досвід, у нас немає спільних взаємодій, немає призми досвіду
мені не подобається бути різкою, але це ніби захисна реакція. мені не подобається пасивно-агресивний тон, підйоби які межують з прихованою образою чи навіть ненавистю, в цьому ніби приховується відсутність поваги, нелюбов
я втомилася стримуватись в проявлені почуттів, щоб здатися вразливою, слабкою, whatever… втомилася не казати як є, щось ковтати, щось терпіти… для чого, питання? це не приносить користі, лише виснажує
здається, коли настає період коли здоров’я кришиться по всім фронтам, як і психічне так і фізичне, то це відбувається трансформація. от зараз проходжу саме цей період, правда щоразу hits different, а цього ну дуже
коли я зацікавлена, то я зроблю все заради цієї цікавості, будь-які ініціації, найменші можливості, кроки, ну все. мені цікаво все чим людина наповнена, як думає, як живе, чим оточена, що любить… тому для мене відсутність в мою сторону подібного – байдужість.
найменший ігнор для моєї травми - ознака байдужості, «ти не потрібна», «ти не подобаєшся» etc. а тривожка ще на це накладає купу варіантів і думок, які все підтверджують
я не можу справитись зі своєю травмою «відкидання», мені потрібне постійне підтвердження моєї цінності, зацікавленості в мені, важливості мене… коли лише віддаєш, але не отримуєш - так не має бути
як можна щось побудувати, коли ти боїшся? боїшся здатися слабким, «або ти або тебе», планка тримання кордонів і не впускання в глибину… як можна так щось побудувати? як можна тримати в собі образи, ображати, щоб болючіше кольнути… це не про справжність, це про травму.
хочеться зрозумілості. ясності. хочеться не випускати голки в захисті, не боятися бути вразливими. казати приємні слова, легко казати про почуття, не боятися щирості, бо ЦЕ. НЕ. СЛАБКІСТЬ.