Мені дуже боляче бачити, що зараз відбувається. Але ще більше болить від того, що нас не чують.
Рік тому казали про системні проблеми у війську — довели до кризи, і далі жодних змін.
Зараз те саме відбувається в політичній сфері. На це накладається і геополітична криза.
Ми так буквально можемо втратити державність.
Змінимось або загинемо.
На жаль, до другого варіанту зараз ми ближче. Бо жодних змін не передбачається.
Ну вот, швейцарская история продолжается. Быдло проповеднику "русского мира" уже указали на его законное место в жизни. Где-то между бараком третьей категории и дворовым сортиром на 12 персон.
Надеюсь, история вокзального кашевара, пережравшего крепленного патриотизма от Соловьева и Симоньян, дойдет до логичного финала. То есть закончится путешествием мудака из Цюриха в ебеня. Где бывший житель Швейцарии устроится в вокзальную столовую охотником на тараканов. Потом может ему доверят нарезать соломкой свеклу и делать котлеты из туалетной бумаги.