Зеленський за три роки до повномасштабного вторгнення обіцяв побудувати український Діснейленд, український Лас-Вегас на березі Чорного моря, український Голлівуд та дрібниці: 15 міжнародних аеропортів, 10 000 стадіонів, президентський Університет тощо.
Але грошей вистачило лише на початок будівництва кооперативу Династія.
Як Зеленський пустив ворога до України.
У липні 2019-го Зеленський дав обіцянку щодо будівництва мосту у Станиці Луганській. Із завданням впоралися оперативно. У серпні-вересні біля мосту розмінували територію, демонтували зміцнення, зведені за Наказом міністра оборони часів Порошенка Полторака, відвели ЗСУ.
20 листопада міст відкрили, який поєднав окуповану та вільну Україну. Вартість проєкту склала 24,5 млн грн та тисячі життів у недалекому майбутньому.
24 лютого 2022 року через цей міст вільно пройшли колони орків. Укріплень з нашого боку вже не було, міст заміновано не було.
‼️⚡️Частина членів РНБО, які голосували за запровадження санкцій проти Порошенка, нині вже звільнені з посад, перебувають під слідством або фігурують у корупційних скандалах!
Про це наголосив адвокат Ілля Новіков.
Ми вимагаємо від Голови Верховної Ради невідкладно скликати позачергове пленарне засідання.
Президент України має внести до парламенту подання щодо призначення Міністра оборони, Міністра закордонних справ і Голови Служби безпеки України.
Як країна, яка пʼятий рік поспіль живе у повномасштабній війні, може дозволити собі залишитися без призначених у законний спосіб Міністра оборони, Міністра закордонних справ і Голови Служби безпеки України?
Міністр оборони сьогодні — це не чиновник. Це міністр війни. Людина, яка щодня ухвалює рішення, від яких залежить життя українських воїнів, забезпечення фронту, координація з військовими партнерами.
Міністр закордонних справ сьогодні — це не дипломатичний церемоніймейстер. Це голос держави у світі. Це людина, яка щодня веде переговори про зброю, санкції, фінансову підтримку, майбутнє України в НАТО і Європейському Союзі. Такі посади не можуть існувати в режимі «тимчасово». Не можуть керуватися телефонним правом чи усними вказівками. Вони повинні мати беззаперечну політичну й конституційну легітимність.
Саме тому закон визначає порядок призначення керівників держави. Бо порядок — це правила, яких мають дотримуватися всі. А не свавілля влади, яка вирішує, коли їй виконувати закон, а коли ні.
Україна сьогодні не має дефіциту людей, здатних очолити Міністерство оборони. У суспільстві давно сформувалися авторитети, яким довіряють військові, добровольці й мільйони українців: Залужний, Федоров, Драпатий. Обирати є з кого. Але держава повинна перестати відкладати рішення, без яких неможливо ефективно керувати країною під час війни. І ці рішення мають бути легітимними.
Тому абсолютно неприйнятно, що парламент, недоформувавши уряд, фактично самоусунувся від роботи.
Бо війна не бере канікул. Тому як держава, так і парламент не мають брати пауз. Хоча б заради армії, яка також воює без канікул.
23 листопада 2025 року «Європейська Солідарність» звернулась до колег у парламенті, щоб зібрати підписи та відправити у відставку уряд, де половина складу є фігурантами «міндічгейту» та корупціонерами. Починаючи з 25 листопада, ми наполягали на створенні коаліції національної єдності у Верховній Раді.
Заява Микити Потураєва про складання повноважень народного депутата сьогодні яскраво свідчить про те, що в парламенті немає монобільшості, а тому є ризик незаконних дій під час формування нового уряду.
Сьогодні буда зустріч із кандидатом на посаду прем’єра. І можу наголосити, що Сергій Корецький справив позитивне враження.
Але ми підняли питання, чому у списку нового уряду немає Михайла Федорова? Чому його кандидатуру на посаду міністра оборони не змогли відстояти? Це дозволило б владі уникнути картонкового майдану. Чому Верховна Рада не здатна запросити чинного міністра оборони, щоб заслухати його звіт? Чого боятись? Наявність Федорові в уряді — це посилення Кабміну чи послаблення? Відповідь очевидна.
Ми виступали за відставку попереднього уряду для того, щоб мати змогу формувати уряд національної єдності. Сергій Корецький — це представник ані партійного уряду, ані монобільшості. Тому я хотів би, щоб ми скористались цим шансом. Щоб парламент повернув собі суб’єктність. Щоб він ніс конституційну відповідальність за Уряд.
Також на зустрічі із Сергієм ми підняли питання повернення 40 мільярдів гривень армії. Питання повернення військового ПДФО у бригади. Питання ліквідації програми «національний кешбек». Питання забезпечення незалежності антикорупційних органів. І на наше здивування, почули відповідь, що вони готові із цим працювати, працювати в діалозі із парламентом. Подивимось.
СТОП ФЕЙК!
Це фото вже багато років поширюють у польських соцмережах як нібито доказ злочинів УПА під час Волинської трагедії. Але це неправда.
Насправді фотографію зробили 12 грудня 1923 р, тобто майже за 20 років до подій на Волині.
На ній зображені четверо ромських дітей,⬇️
23 листопада 2025 року більше ста народних депутатів, представники кожної фракції, поставили свої підписи за відставку уряду, якому сьогодні так аплодує Верховна Рада.
Це божевілля. Якщо депутати так плескають, то чому уряд відправляють у відставку? Якщо вони такі хороші, то чого влада не дала їм допрацювати рік?
Я дам вам відповідь, бо не згоден із вдячністю уряду за цей «прекрасний рік», що лунає у залі парламенту.
Більшість українців з владою живуть ніби в різних країнах.
Це уряд «міндічгейту». Уряд віцепремʼєрів, яким має бути пред’явлена підозра та які мають бути на лаві підсудних у той час, коли приходять до Верховної Ради слухати оплески на власну адресу.
Уряд, що не здійснив реформу європейської інтеграції. Уряд, який не відкрив 4 із 6 кластерів.
Уряд, який чітко декларує відсутність верховенства права в країні. Уряд, який ініціює незаконні, неконституційні, позасудові санкції проти громадян України.
Уряд, який увійде в історію як уряд кешбеків і «є-баків». Вони — це уряд популістів, які грабують Збройні Сили України.
У цьому разі хочу поставити владі одне запитання. Чому для того, щоб підтримати нашу вимогу про відставку цього уряду, знадобилося 8 місяців? Чого чекали урядовці та Офіс Президента? Хіба з «міндічгейту» не було зрозуміло від самого початку? Хіба це не стало зрозуміло після того, як Верховну Раду примусили проголосувати за атаку на антикорупційну інфраструктуру? Хіба не було це зрозуміло за рішеннями, через які ми увійшли в жорстку конфронтацію з нашими міжнародними партнерами?
Петро Порошенко: Влада бореться з опозицією, перетворюючи Україну на автократію. А ми разом із Силами Оборони точно знаємо, хто ворог. Його імʼя — путін.
Тому продовжуємо разом боротися та робити свою справу. І нас точно ніхто не зупинить!
#єс
Всі автократії проходять один і той самий шлях.
Спочатку обіцяють "країну мрій", потім узурпують повноваження та придушують свободу слова, будують силову корупційну вертикаль "сім'ї, "коорератива Озеро" або "династії", примушують до любові до "нацлідєра", а вже після будь-якими методами зачищають політичне поле, призначаючи "іноагентів" або вводячи "превентивні санкції".
В цьому сенсі ми вже майже нічим не відрізняємось від росії/білорусії, але вони не збираються вступати до Євросоюзу.
Чи ми вже теж не збираємось?
Валерій Прозапас @prozapas77, офіцер ЗСУ, голова фракції Запорізької міськради, Європейська Солідарність
#європейськасолідарність
Генпрокурор Кравченко думає, що на фоні корупції в ДБР ми забули про нього 😤
Але ми ніколи не забудемо того, що є одною із головних умов з боку ЄС до України - прозорий чесний конкурс на посаду Генпрокурора.
3 дні тому Європарламент дуже прямо уже офіційно натякнув Києву, цитую: «таке низьке виконання антикор змін в Україні оцінюємо як незадовільне» 😔
2 тижні тому ми отримали відповідь, що в Офісі Генпрокурора законопроект про конкурси і реформу не розробляють.
Але не треба вже нічого розробляти. Такий законопроєкт про чесний конкурс уже є в Верховній Раді. Просто проголосуйте його і все. Його номер 15343.
Саме про такий чесний конкурс з міжнародниками в комісії, визначений 15343, ми розвʼязуємо в Брюсселі.
Та про те, що корумпована Рада прокурорів в жодному випадку не може бути частиною конкурсу 😤
Її катували струмом, забивали цвяхи в коліна, влаштовували імітацію розстрілу, а у камері вона намагалася покінчити з собою, але вижила.
Олена Пех провела шість років у російському полоні: два - у в'язниці, чотири - в таборі.
У 2014 році Олена з донькою виїхали до Одеси. Але через два роки в її матері стався інсульт, і жінка почала регулярно їздити на окуповану територію, щоб доглядати за нею.
Під час одного з візитів її викрали й звинуватили у співпраці з українською владою.
Перші місяці її катували, знаючи межу болю: струм, протигаз без повітря, фізичне насильство. Від болю вилазили очі, тіло розривало зсередини та відкривалася кровотеча.
На колінах досі шрами від цвяхів, які вбивали блокнотом. Були й сексуальні приниження, здирання одягу, постійні образи: "українська підстилка", "жидівська тварюка".
Двічі її виводили до стінки й стріляли з кулемета над головою.
Одного вечора охоронець приніс хліб і яблуко, - вона не з'їла, натомість попросила відро води, а за батареєю знайшла шматок металу.
Спочатку хотіла повіситися, але ноги діставали до підлоги. Тоді вирішила порізати вени. Тупим металом шкребла шкіру, доки дісталася вен, і кров потекла у воду.
Уранці її камера "розкрилася". Волосся прилипло до підлоги від крові. Її перетягли в іншу камеру, перев'язали та облили водою. Коли вона отямилася, - то вже нічого не боялася.
Найболючішим виявився удар від рідних. Через два роки адвокатка дала Олені ознайомитися зі справою.
Серед доказів були свідчення матері й сестри, які звинувачували її в тому, що вона за Україну, а вони - за росію.
Їй дали 13 років, "пришили" державну зраду. Своє останнє слово вона сказала коротко: "13 років - за що?".
Триматися їй допомагала любов до доньки та рідкісні дзвінки, в яких донька зі сльозами казала "Мамо, про вас забули".
За кілька днів до обміну її змусили написати прохання про помилування на ім'я Путіна, а через три дні оголосили: вона помилувана.
Далі були дев'ять годин до Москви, ніч в одиночці, потім автобус, мінне поле і наказ бігти.
І лише коли росіяни зникли, вона почула українською: "Ви вже вдома".
Сьогодні Олена живе в Німеччині. Полон змінив її назавжди: вона уникає людей, розмовляє з деревами та робить руками шкатулки, щоб заспокоїтися.
Її мрія - щоб Господь вимкнув у людей здатність створювати зброю. А особисте щастя для неї - у щасті її доньки.
За "розведення військ" імені Єрмака - жодних санкцій.
І за розмінування акваторії Маріуполя теж.
І за кротів Баканова в СБУ - нікому нічого.
І за "шаттли" Верещук з Чонгара за день до нападу.
Вже не кажучи про "шашликі".
Корпус Вартових Незламності вражає.
НАБУ і САП оголосили нові підозри у справі «Династії», а розслідування відкриває дедалі більше деталей. Йдеться про відмивання десятків мільйонів гривень, елітну нерухомість, криптовалюту та нові зв'язки з "Династією" яку фінансували корупційними коштами.
https://t.co/6vp3AhCHi6
Сьогодні зранку Верховний Суд України знищив сам себе. Думав, вони зроблять постріл собі в ногу. Ні — вистрілили в скроню. Частина суддів не змогла витримати шаленого, паскудного тиску, який здійснила на них СБУ за вказівкою керівництва служби або держави. Суд виніс ганебне рішення у справі проти Зеленського щодо неконституційних та незаконних санкцій.
Півтора року тягнули цей процес. Показово, що двоє з п’яти суддів не погодилися з рішенням. Третю суддю зламали через спробу порушити кримінальну справу проти її батька. У цих умовах суддя мала б заявити самовідвід. Так само, як і друга суддя, яка зривала засідання, коли несподівано оголошувала про відпустку.
Якщо щоразу, коли проти того, хто не сподобався президенту, застосовуватимуть санкції, переслідуватимуть опозицію та громадських активістів, нас ніколи не приймуть до Європейського Союзу.
Це — не єдине ганебне рішення, яке відбулося цього тижня. Печерський суд заборонив журналістам оприлюднювати дані про 143 квартири, які нахапала собі родина директора ДБР. Водночас слідчі ДБР увірвалися до одного з найбільших в Україні виробників дронів — компанії «Вирій».
Вони думають, що можуть красти, а журналістам просто закриють рота. Вони намагаються зупинити українське виробництво дронів у той час, коли передають на фронт техніку з гівна і палиць.
Зараз поруч зі мною — представники 23 героїчних підрозділів, які отримують нашу техніку — десятки квадроциклів та мобільні пилорами для фронту. Для воїнів 33 ОМБр ми передаємо причеп для перевезення роботизованих комплексів.
Загальна кількість квадроциклів, які ми передали до складу Збройних Сил, уже перевищила 400 одиниць. Усі вони придбані за мої власні кошти. А кількість мобільних пилорам перевищила 50 одиниць. А ще — сотні екскаваторів, прально-душових комплексів та десятки тисяч дронів. Якби не ці ганебні санкції, ми б змогли допомогти набагато більшій кількості військових.
Ми маємо мотивацію, працюємо далі заради воїнів і війська. Країну їм не віддамо, і нас вони не зламають. З нами український народ і Збройні Сили!
😡 Валерій ПРОЗАПАС:
Спочатку суд забороняє публікувати інформацію про 143 квартири брата керівника "ДБР" - а потім те саме "ДБР" приходить з обшуками до одного з найефективніших виробників ударних дронів "Вирій" зі звинуваченнями в "завищеній ціні".
Квартири відмовились дарувати, чи шо? Борзими щєнками, так би мовити.
Вітаю всіх свідків "свінарчюків", ви навіть не уявляєте до чого все йде, сюрприз буде 💚
https://t.co/C1akZTDPg0