У мережі скаржаться на вигляд Алеї Героїв у Деснянському районі Києва.
Донька загиблого військового опублікувала допис у Threads, в якому показала вигляд Алеї Героїв у Деснянському районі Києва, який не відповідає першочерговому проєкту
Vyacheslav's Lehkobyt illustration for kids is like a breath of fresh air. He worked for Veselka Publishing from the 1960s until the 1980s. I told you there is going to be a lot of illustration this summer.
Dnipro is on fire! Residential buildings, garages, and cars are burning. Russia bombed the city in the middle of the night.
Reports confirm 10 people injured and 1 person killed.
🔴 BREAKING: Overnight Russian missile attack on Ukraine killed at least five in Kyiv, including a child.
21 others were injured, including four first responders targeted in a double-tap strike, according to local authorities.
В окупованому Росією місті Олешки на лівобережжі Херсонщини розгортається справжня трагедія. Гуманітарна катастрофа посилюється з кожним днем. Місто фактично задушене блокадою — люди залишені без їжі, ліків і можливості виїхати, - Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ).
Донбас 2026.
На початку чергової “літньої” кампанії на Донеччині та на порозі двох років постійної роботи на Покровському напрямку, не зайве подивитися в якій точці ми знаходимось. 1
Багато бачу тез типу "то що, через відсутність звітності розпустити Госпів?" і "без Госпітальєрів військова медицина посиплеться", тож хочу прокоментувати, абстрагуючись від проблем зі звітністю.
Так, я вважаю, що у 2026 році піратських організмів не має існувати, а добровольчий батальйон Госпітальєри має бути офіційно інтегрований в організаційну структуру Сил оборони.
При всій повазі до людей, які дійсно багато чого зробили для військової медицини, – війна у 2026 році зовсім не така, як у 2022, не кажучи вже про 14.
Зараз вже не вийде залетіти на пікапі чи легкоброньованому кейсеваку на позицію, забрати пораненого і погнати назад. Війна дронів, перехід до повноцінного медичного планування та розширення засобів зробили ланку кейс/медеваку недоступною для Госпів.
Далі, етап стабіку: я неодноразово бачив, як лікарі-анестезіологи чи хірурги, що приїжджали на стаб від Госпів, не могли знайти собі роботу або займалися перев'язками/отоскопією/мірянням тиску легкопораненим бійцям на маніпуляційній, бо в операційну/шокову їх не пускали. І це зрозуміло, бо стабіки – командна робота, а випадкова людина, що приїжджає на 1–2 тижні, щоб потім поїхати назад в Київ, не може стати частиною команди.
До того ж, на таких людей неможливо покластися, адже вони не є військовослужбовцями, можуть в будь-який момент знятися і поїхати додому, не несуть ніякої відповідальності, рівень підготовки невідомий, а єдиний механізм впливу – припинити співпрацю. Тобто медичне планування каже до побачення, якою б відповідальною і крутою насправді не була б ця людина.
Єдина ланка, де Госпітальєри на мою думку все ще корисні – це дальня евакуація, а саме автобус Австрійка. Дійсно дуже крутий проєкт, і краще б кошти йшли на масштабування таких автобусів замість незрозуміло кому потрібної снаряги та іншої фігні.
Раніше Госпітальєри дійсно давали можливість реалізуватися як медику евакуації, закривали ланку евакуації на багатьох напрямках і в багатьох бригадах. Але часи змінилися, і зараз туди здебільшого йдуть люди, які або хочуть задовольнити власну совість, не жертвуючи при цьому власним комфортом, або позери, що хочуть наробити собі контент.
Я знаю дуже багато максимально достойних людей, що починали з Госпітальєрів, а потім підписали контракти і продовжили робити свою роботу вже в складі Сил оборони. Тому мені абсолютно незрозуміла доцільність перебування в складі добровольчого батальйону купи людей мобілізаційного віку, що кілька разів на рік возять свою термінаторську снарягу на Донбас, світять там обличчям і повертаються назад жити своє цивільне життя.
Особливо коли існують такі підрозділи, як медична служба Ульф, 1/2/3/4 медичні батальйони, медрота Азову та інші, де можна повноцінно реалізувати себе за фахом.
А вся ця ситуація зі звітністю насправді є показовим симптомом: мутки завжди виникають тоді, коли робота перетворюється на імітацію бурхливої діяльності, а ідея на PR.
Зібрала в інсті текст про те, чому мене втомила комунікація «завтра 4 річниця війни». Знаю, як усіх бісить додавати це довжелезне слово «повномасштабної», але є велика різниця між розумінням коли усе почалося і коректною комунікацією довкола цього.
https://t.co/ucMKPc9UCL
Мені в повідомлення написали жахливу річ про столичну лікарню швидкої допомоги, яку я маю опублікувати, щоб власне це питання перевірили. Але вже декілька джерел мені на жаль, це підтвердили.
Пряма мова:
«В лікарні ЛШД в Києві в ніч обстрілу на 9 січня зникло світло, вода і опалення, був повний безлад. Генератор, який раніше забезпечував електроенергією, був вивезений 3 місяці тому. Рішення ухвалив директор Віктор Дорош. Замість нього привезли дрібний генератор, але і його не встановили. Коли 9 січня почали масово надходити постраждалі — цивільні, рятувальники, медики - лікарі змушені були працювати за допомогою ліхтариків. В реанімації почали сідати акуми апаратів ШВЛ. За повідомленнями з лікарні, це призвело до трагічних наслідків. Медсестри бігали по коридорах зі свічками, бо ліхтарик на першому поверсі приймального відділення одразу сів. Відділення травми на 8 поверсі, їх просто не могли підняти».
Нагадаю, це найбільша лікарня лівого берега міста Києва, яка має обслуговувати поранених. Російський обстріл 9 січня припав саме на лівий берег, тож ця лікарня мала стати передовим центром допомоги пораненим. Нуль питань до простих медиків, вони в таких питань відпахали та рятували людей, честь їм за роботу в таких умовах. Але дуже багато питань до їхнього керівництва…
Після невдоволення людей, на наступний день ввечері до лікарні приїхав Кличко, пофоткався, та поїхав з рапортом «все в штатному режимі». Генератор поставили і зараз людям кажуть - «все було добре, не поширюйте фейки».
Мова про одну з найбільш лікарень Києва. Я був тут півроку тому, провідував важкопораненого друга. Там в реанімації, вибачте, всі умови щоб люди помирали. Просто корупційна годівничка. На жаль, зараз тут досі дуже багато поранених з евакуації на Київ…
Звертаюсь до @MoH_Ukraine щоб цей заклад детально перевірили! @DefenceU так само прошу перевірити в яких умовах знаходяться поранені військові!
Перевірите роботу закладу на екстреному відключенні, це лівий берег Києва, тому такі будуть! Зайдіть в реанімацію та подивіться в яких умовах перебувають люди!
10 порад від терапевта на наступний рік
Ви і так будете пробувати самостійно зробити ваш наступний рік кращим, то ж ось ще пару ідей:
1. Створіть приватний канал у Telegram, WhatsApp чи будь-якому іншому месенджері.
Назвіть його «2026».
І щодня після пробудження пишіть у ньому відповідь на питання «Як я хотів би, щоб пройшов мій день:».
Будьте з собою ласкавими, не навішуйте забагато, головна мета - бути реалістичним, а не виконати більше.
Лікує тут спокій від зростаючої довіри до себе, бути передбачуваним для себе, не підводити себе, не розчаровуватись в собі через невиконання обіцянок.
Це дозволить давати собі більше енергії
Пізніше, коли рівень довіри до себе виросте, ви зможете писати «Як пройде мій день:».
Велетенські метааналізи показують значне (d = 0.47) покращення психологічного добробуту, фізичного здоров'я та загального функціонування коли ви пишете про себе, про свої життя, про те що було і буде в ньому.
Лише сформульована думка може бути осмислена, прийнята і за потреби змінена. Лише формулюючи можлива якась трансформація. Поки ви не прописали, не проговорили - у вас немає влади над цим.