Ніколи не перестану сміятися з того, що усі ці пацанчіки на мітингах проти ЛГБТ чомусь завжди ховають свої обличчя. А чого так, ви ж праве діло робите, Божі цінності захищаєте, нащо ховатись? Покажіть нам, поплічникам содомії, справжнє лице християнства, і може ми покаємося?!
Хочу зробити приємний і корисний тред.
Зараз тут буде список вистав різних українських театрів з крутими виставами, які коштують набагаато менше ніж 3 тисячі за квиток.
Почну з театру Драми і Комедії на лівому березі Дніпра.
Також прикріплю посилання на квитки.
Прошу спільноту доповнювати тред з вашими улюбленими постановками.
І буде нам всім щастя!
Отже. Театр Драми і Комедії на лівому березі Дніпра:
1. HALT
2. Отелло
3. Vino (хореографічна постановка без слів)
4. Сімейний Альбом (комедія масок)
5. Momenti (Моменти; комедія масок)
6. Дім
7. Котигорошко (вистава без слів)
8. Самотній захід (зрежисована одним з акторів театру)
9. З цією виставою щось не так (франшиза з Лондону)
10. Чорний дрізд
11. 37 листів��к (чудова комедія для сімʼї)
12. Море ніч свічки (реанімована вистава Митницького)
13. Хлібне перемирʼя (за ��аданом)
14. Близкість ( одна з найулюбленіших)
https://t.co/fVbZwna35n
але театр люблю шалено, я готова це робити за ті гроші, зароблю на чомусь ще, аби була можливість доторкнутися до мистецтва
і я не знаю людей, що лишались би там заради коштів
робила в театрі «і швєц, і жнєц, і на дудє ігрєць» за 15к, при чому в роботу буквально входила зустріч гостей, підготовка залу, прибирання, піклування про костюми, прання, реквізит, декорації і постінг в соцмережах
люди тупо не уявляють, як воно працює(
Напишу дооовгий пост про театр.
Бо ж маю розʼяснити безліч аспектів які навряд відомі широкому загалу.
Моя зарплатня в театрі довгий час не перевищувала 6 тисяч. Коли я мала від 18 до 22 виходів на сцену в місяць, я отримувала 9к, зараз 12-14 в залежності від зайнятості. В державних до 22-25 доходить. Це прямо Франка.
Коли мій хлопець почув цю зарплатню він був дико здивований, чому я не кидаю театр. Отже ми крутимось як можемо. Знім��ємось, ведемо курси, викладаємо в університетах і ведемо весілля.
Це питання закрили.
Далі сама структура театру. Театр Драми і Комедії має тільки акторів під 90 штук. Окрім працівників сцени. Бюджет від міста ми отримуємо у розмірі 70% від потрібного нам. 30% закриваємо самі з квитків. Опалення, електрика, всі інші хоз потреби закриває театр. А це не одна велика будівля. Ми ніколи не працювали з росіянами. Питання є до рус драми, але не доведено. Попит на театральні постановки і походи в театр завжди були низькі. Ми почали співпрацю з закордонними режисерами ��е в 2020 році, кошти на постановки переважно отримували від грантів і майже весь час не вилазили з боргів. Дві франшизи які зʼявились в театральному просторі це в нашому театрі та в Молодому коштували ДУЖЕ дорого. Там є куп�� кабальних умов, через які нам довелось шити на замовлення взуття, бо за умовами контракту, воно має бути саме таким і ніяким іншим.
Декорацію, а саме перевіз і підлаштування під сцену ми оплачували самі. Кошти за франшизу платили теж. Хоч нам і обіцяли інші умови. Менше з тим. Вночі актори спільно з директоркою клеїли залишки декорації перед премʼєрою, бо елементарно невистачало рук і нам не було за що оплатити ці додаткові руки. Ми існуємо під час відключень світла, граємо вистави під шум генератора за 300 гривень квиток, часто на напів порожні зали. Але варто зазначити, що жодного разу мій театр не нив як нам важко.
Це дорога постановка. Топова. Це бренд. (Перескочила на Молодий вже).Там панчохи shur shur змінюються кожної вистави бо рвуться. Там запрошуються класні гримери під кожну виставу, Коляденко ставила балет і готувала акторів. Не можете купити квиток, я нічим вам допомогти не можу. Але театри в країні я захищатиму, бо ми виживали, виживаємо і обов’язково виживемо!
Ми тільки почали квітнути. Нашій культурі була така пизда задовго до початку війни в 2014. За 10 років сильно нічого не змінилось. І ось-ось, щось розвиднілось. Купа хлопців з мого театру воює, інша волонтерить. Ми робимо благодійні аукціони і вистави. Коли ви приходите в театр, ми смішимо вас, чи змушуємо плакати, стараємось і віддаємо всю ��ушу. Ми весь час незаслужено ледь не принижені. І ми мовчимо. І любимо своїх глядачів.
Одна акторка сказала нещодавно: боже, аби не було тривог, так хочеться аби люди не мерзли на вулиці, не чекали і хоч трошки сьогодні посміялись.
Тож так. Я буду за всі театри в Україні захищатися. І повірте, ми як ніхто розуміємо, якщо програємо в цій війні, нас теж не стане.
Якийсь дивний стан, дуже мало сил. Зараз в мене театр і паралельно зйомки, я намагаюсь повернутись в професію, бо моя подушка безпеки буквально розтанула за фактично 3 роки волонтерства.
Мені складно приділяти увагу постійним зборам і подіям які розгортаються в інших країнах.
Тому, я прошу вас про репост і хоч невеличкий донат.
Треба встигнути купити теплак, до того як брат вийде на пару днів з окопів. Бо потім знову 2 тижні тиші. Яка паралізує, змушує сімʼю щоранку прокидатись з тривогою від довбаних шахедів і за життя найдорожчого. Ми з вами живемо в надскладний час, тому саме зараз ми маємо кмаксимально підтримувати одне одного.
Невеличкий донат, репост і ваша співучасть роблять дива. Повірте мені, за три роки я в цьому переконалась. Без людської доброти і емпатії ми ніщо. Без згуртованості нам не впоратись. Тип паче, невідомо скільки часу нам доведеться пр��вести в такому режимі.
Не лишайтеся осторонь, бути разом зараз так важливо.
https://t.co/yto5pFhlRt
4441111129558247
мені біля 30, а в мене нічого немає
немає свого дому, друзів, сімʼї, коханої людини
навіть освіти, і тієї немає
все починати спочатку
як воно там? «я живий, значить, бій не закінчено»
З цією статистикою одружень в Дії, з самим підходом до спрощення процесу, вже абсолютно навіженою виглядає заборона на одностатеві шлюби. Дайте людям можливість залишати у спадок/успадковувати/ділити по судах майно з тими кого вони називають коханими без огляду на стать.
Укрінформ, шакали, знімали тільки труну, але тут ось тут ми, зустрілися, хай і зовсім не так, як хотіли
планували в жовтні, на концертах, як зазвичай, випивши перед цим наливки і обговоривши розстріляне відродження
прощавай, Ніко. колись ще побачимось. плакали сьогодні, сміялись, згадували, весь культурний Харків зібрався, приїхали і ми, гості твого коханого міста. ми любимо тебе. до зустрічі.
Харків. Прощання із 18-річною художницею та волонтеркою Харківського літмузею Веронікою Кожушко, вбитою російським авіаударом 30 серпня #харків#kharkiv#russiaisaterrorisstate