Je to šílený, když si uvědomíš, že Předsedou sněmovny je tupec myšlením na úrovni těch proruských bezzubých primitivů, kteří vám tu píšou do komentářů ukravína, fialenko, dozimetr a běž bojovat na ukrajinu chciválku.
Z jakýho titulu chce tenhle kolaborant určovat, kam pošleme vojáky, kurvadrát?😤
Díky všem možným darům materiálu máme obří množství vosku, ale vlastně k němu nemáme žádné plechovky.
Nemáte někdo větší množství plechovek? Klidně i trochu rezavé konzervy na zavaření. Nebo třeba máte firmu, kde máte plechovky jako odpad či jako omylem objednané. Teoreticky by to šlo i vykoupit.
Bavíme o stovkách či tisícovkách.
Budeme rádi i za jakýkoliv tip a retweet.
Nikdy za poslední desetiletí nebyla silná Evropská unie důležitější pro nás i pro svět než je teď, kdy se americký prezident otevřeně hlásí k ose zla. Není dokonalá, ale pokud nedokáže udržet jednotu a být protikladem těmto třem, nečeká nás dobrá budoucnost.
@_Roman_Maca A takové politiky typu Rajchla vyslala naše země do PS.Takoví darebáci, hnůj, špína jako Rajchl rozhodují o našÍ zemi. Je mi zle, i na duši..takhle mi nebylo ani za reálného socialismu, kdy jsem snila o svobodné společnosti.Že bude plná sviní, tedy Rajchlů, mě rozhodně nenapadlo.
This is Alina Zaichenko, she was only 20, Russia killed her while she was on duty as paramedic in Kryvyi Rih yesterday 🕯💔
Only 20 years old, an age when an entire life should still be ahead of her filled with dreams, plans, and hopes.
On this Friday, an emergency call came in about a heart rhythm disturbance at the "Puri Chveni" restaurant. Despite a red-level air raid alert, the ambulance crew rushed to help without hesitation, arriving at the scene just 13 minutes later, at 8:00 PM. However, the patient was nowhere to be found, the call turned out to be a false alarm.
At that exact fatal moment, the medics came under russian strike. Alina suffered severe injuries: blast trauma, a penetrating shrapnel wound to the chest, hemopneumothorax, a closed head injury, and blunt abdominal trauma. She was rushed to the hospital, doctors fought desperately to save her life, but tragically, Alina could not be saved.
Na russacke stoce síenen príma ňůs @CNNPrima právě mluví jeden z největších imbecilu v dějinách ČR, japonský polodebilni nedovzdelany popelář soudruh Pitomio @tomio_cz 🤮🤮🤮🖕
"24 лютого Ігор мені зателефонував о шостій ранку зі совами: "Війна почалась, мамо! Війна». Він встиг пообіцяти, що все буде добре, просив нас виїхати у безпечне місце. Говорив, що їх мають вивозити на Запоріжжя. Але через якийсь час Ігор знову зателефонував і повідомив, що він залишається у Маріуполі: "Ми стоятимемо до останнього, ми нікуди звідси не поїдемо!"
Він говорив, що вони дуже їсти хотіли. Всю їжу вони віддавали діткам, які дуже голодували там. А самі наші діти нічого не їли. Пізніше один із побратимів Ігоря мені розповів, що воду вони пили із ржавих батарей. Прострілювали дірку автоматом і пили ту воду. Але попри це вони підтримували одне одного. Вони несли бойові чергування, допомагали цивільним людям. Страх, що там було. Він говорив про силу-силенну трупів. Він домашню ковбасу просив. Я йому запікала. То він потім в телефонній розмові дякував, коли був на "Азовсталі" без крихти у роті. Бідна дитина, бідні діти!
Сьогодні ховали ще одного військового, який загинув із моїм сином. Вже стільки часу минуло. Ми з його мамою спілкуємось. Мусимо якось жити…
У кімнаті Ігоря все так, як він залишив перед своїм від`їздом. Тут панує ідеальний порядок, у шафі ще власником акуратно розвішаний одяг – рубашки, куртки, светри. На ліжку сестрички вискладали в рядок м`які іграшки брата. На найпочеснішому місці у домі – портрети Героя, поруч прапор України, емблема "Азова", ікона, Біблія і по життєва молитва… Все тут зроблено його руками. Він у нас дуже був незалежний. Хотів всього сам добитись. В житті ніколи не жалівся ні на що, не казав, що його хтось образив. Він мені на останній День народження такий гарний букет троянд подарував. ..
Я його благала ховатись. А він категорично відрубав, що ховатись нікуди не буде. Та й як він міг ховатись, коли треба було захищати діток малих. Вони із побратимами стояли пліч-о-пліч. Так разом і полягли. Дуже багато загинуло там людей, дуже багато наших хлопців у полоні. Дуже багато біди було на "Азовсталі". Дуже багато болю.
Завтра ховатимуть ще одного хлопчину. Це вже четвертий із моїм сином. Село у нас маленьке… Досі не можу повірити, що це правда. 2 жовтня ми робитимемо обід на пів року, як ми Ігоря поховали, а мені досі здається, що він десь має прийти додому …
Ми були дуже близькі, я з ним про все радилась. Він був моєю гордістю і моєю підтримкою в усьому. Досі не вірю, що це все могло з нами статись. Ігор у мене від першого шлюбу. Чоловік помер, коли сину не було і двох років. Батька йому замінив мій другий чоловік. Виховував його як свою дитину. Ігор називав його татом. У нас народилося ще дві донечки. Ігор їх обожнював. Нічого для них не жалів. Старшій купив айфон, хоч в самого був дешевий телефон. Молодшій – ролики, про які вона мріяла. Був гарним сином. Добрий і людяний хлопчик. Сам всього добивався. Після армії планував одружитися на коханій дівчині Вірі. І всі ці плани зруйнувала росія. Принесла стільки нам горя, що я в свої 38 років зробилася сивою...»
Людмила Мулярчук
ІГОР МАЛЯР, боєць «Азову».
Поліг 26 березня 2022 року під час несення військової служби у Маріуполі.
Пам’ятаймо
Já se jako rusákům nedivím že se 🇺🇦 holek bojí…
Jasně, AI jak bič.
Ale to poselství je úplném platný. Stovky let platný a v té zemi ho cítíte.
Vrahům tvrdou, drtivou spravedlnost.
Postiženým a slabým soucit a péči.
A pak zemi postavit na nohy…
Pomůžeme s tím…
#StojímeZaUkrajinou
Jsme totálně v pr..li. Na Polsko lítají rakety a náš "premiér" Babiš peče syrečky. 🙈🙈🙈
Umíte si představit v jeho roli Tuska, Mertze a jiné???
Absurdita, ale v Česku realita. 😡
Вісім місяців тіла двох його загиблих побратимів лежали на полі бою. Він вижив - і одного дня повернувся по них.
Микола, позивний "Стетхем", 103-тя окрема бригада тероборони. До війни - звичайний комбайнер із Харківщини.
У лютому 2026-го він із двома побратимами вирушив на завдання.
Їх помітив російський дрон. Скиди, мінометний обстріл, FPV.
Один хлопець перестав виходити на зв'язок. Іншого Микола ще бачив. Потім поруч розірвався снаряд.
Поранення руки, контузія. Приголомшений, він виповз з-під обстрілу. Того дня він стояв на колінах і читав "Отче наш".
А евакуювали його лише через п'ять діб.
Микола вижив. Двоє його побратимів - ні.
Після лікування він повернувся до служби. Через поранену руку почав працювати з наземними роботами.
Але всі ці місяці його не відпускала одна думка: двоє хлопців, з якими він ішов на завдання, досі лежать там.
У них були родини. Люди, які чекали можливості попрощатися.
"Ти тут ходиш, а вони там лежать. В них вдома є сім'ї", - казав він.
Минуло вісім місяців. З'явилася можливість забрати загиблих.
Коли Микола почув, про яку ділянку фронту йдеться, одразу зрозумів: це його побратими. І сам зголосився долучитися.
Операція тривала дві доби. Наземний робот подолав 42 кілометри. Зв'язок зникав, повернення було складним. Але вони змогли.
Найважчим для нього було знову побачити друзів. У його пам'яті вони залишалися живими.
Після цього він уперше за довгий час відчув полегшення. Не тому, що біль зник. А тому, що зробив те, що вважав своїм обов'язком.
І найбільше вражає ось що: Микола не вважає це героїзмом. Для нього це просто людяність.
Він не зміг урятувати їх того дня. Але зміг повернути їхнім родинам можливість гідно попрощатися.
Низький уклін тобі, Миколо. І вічна пам'ять двом твоїм побратимам, яких ти не залишив.
Ja aj Marek máme alibi - sme v Ukrajine🇺🇦♥️ Avšak, prosíme človeka, ktorý to urobil, aby sa nám ozval do súkromnej správy.
Dostane od nás vlajku našej 108. brigády a ševron♥️🫂
Text by som taký urážlivý nedala...ak by som to robila ja, dala by som niečo nežnejšie:
,,Blaha seba aj krajinu tlačí do ruSSkej riti!", ale to som ja🤷🏼♀️
Ozvi sa!:) Súkromne. Tvoju anonymitu neohrozíme. Spravil si nám v pekle vojny deň!🍀
https://t.co/3bH8b71qqC