ВЕЛИКЕ БУДІВНИЦТВО. І МАЛА ОБОРОНА.
За даними журналістів Наші гроші:
2020 рік
🔹 Оборонне замовлення — 22,7 млрд грн
🔹 Закупівлі Укравтодор — 126 млрд грн
Шок? Шок!
Далі.
➡️ У 5,5 разів більше на дороги, ніж на виробництво зброї.
2021 рік
🔹 Оборонне замовлення — 22,5 млрд грн
🔹 Укравтодор — 347,7 млрд грн
➡️ У 15,4 рази більше.
Це називали «Велике будівництво», яку просував Зеленський.
Ми називали це інакше - Велике Крадівництво.
Бо ціни на кілометр доріг росли.
Бо якість сьогодні бачить кожен.
Бо пріоритети визначаються не гаслами, а цифрами.
І поки країна жила в ілюзії «епохи асфальту», фронт залишався без достатньої кількості сучасного озброєння.
Спочатку дефіцит шоломів і бронежилетів.
Потім дефіцит снарядів і мін.
Дороги можна перекласти на інші часи, а життя українських воїнів і цивільних - ні.
Історія завжди ставить просте питання:
що було важливішим у 2020–2021 роках — асфальт чи армія?
Відповідь — у цифрах.
https://t.co/RDgUx7RS9x
Наумов - втік, Шурма - втік. Шефір – втік. Міндіч - втік. Цукерман - втік, Пушкар - втік, Котін - втік, Дмитрук - втік, Холодов - втік, Куницький - втік, Одаренко - втік, Комарницький - втік, Медвідь - втік, Миронюк - втік, ...
Або у нас із партією "Слуга народу" щось не так чи у нас президент призначає на пости когось не того чи у нас кордон на замку лише для чесних людей.
Тризуб має тисячолітню історію. Він був родовим знаком князів династії Рюриковичів, зокрема Володимира Великого. 🐷🐐💩🇷🇺 ще не існувало.
Настав час повторити цей момент історії.
З Днем Державного герба України, шаноані💛💙❣️
19 лютого 2022 року. До Великої війни залишалося 5 днів.
"Повномасштабний наступ російських військ не підтверджується, евакуація жителів прифронтових районів поки не потрібна."
Про це брехала міністерка з реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук під час візіту до Станиці Луганської.
"Ми чуємо обстріли, але це не означає, що готується або готове повномасштабне вторгнення. Я цього не підтверджую, як не підтверджує наша розвідка.", — розповіла Верещук.
Стаття 135 Кримінального кодексу України "Залишення в небезпеці".
Стаття 367 Кримінального кодексу України "Службова недбалість".
Тобто:
- Україна хоче підписати мир із росією, навіть, можливо, створивши в донецькій області «зону вільної торгівлі».
- США шантажує Зеленського щоб той негайно підписав мирну угоду
-росія взагалі не збирається нічого підписувати, натомість хоче воювати далі «до пабєди», натомість хоче торгувати із США ніби війни нема взагалі.
- Європа хоче щоб Україна воювала (замість Європи) далі «до пабєди» над росією
За кулісами США і Європа торгують із росією.
За кулісами «менеджери» України пересилають «двушку на москву».
🤷♂️🤷♂️🤷♂️🤷♂️🤷♂️
Хоестоматійне захоплення і узурпація влади в країні відбувається таким чином, що спочатку ти вигадуєш якусь проблему, бажано катастрофічну, розколюєш суспільство цією проблемою, породжуєш панічний страх, а потім виходиш на сцену і пропонуєш найочевидніше рішення цієї проблеми але….. для втілення цього рішення в життя тобі треба мати абсолютну владу.
От і все.
Споконвічним ворогом України в історичному, політичному та суспільному дискурсі однозначно була і є гнійна москальська орда.
Близько 24 воєн між 🐐🇷🇺 бидлостаном та Україною за останні 350 років!
Настав час стерти те 🐷🇷🇺 лайно з історії‼️
Локачинська селищна рада
Вічна пам'ять!
Напередодні передчасно обірвалось життя нашого земляка - ветерана Збройних сил України Радзіка Віталія Володимировича! Віталій став на захист нашої держави, отримав статус учасника бойових дій, згодом був демобілізований за станом здоров'я.
Якщо хтось вважає, що антиконституційні та незаконні санкції, запроваджені рівно рік тому, були ударом по мені особисто — той помиляється.
Це був удар по демократії. Кричуще зловживання тими повноваженнями, які влада отримала в умовах воєнного стану. Дії, які не мали нічого спільного із захистом і обороною держави.
Україна не стала сильнішою через ці санкції. Навпаки, підірвано внутрішню єдність. Завдано шкоди міжнародній репутації. Нанесено удар по обороноздатності: незаконні обмеження проти підприємств-донорів мого благодійного фонду суттєво зменшили допомогу армії. Механізм санкцій, створений для боротьби з ворогами України, — повністю дискредитований. Санкції тепер не лише інструмент грубого політичного тиску і боротьби з опозицією, як в моєму випадку, але й брудний бізнес.
За гроші їх можуть вводити — навіть без підстав. За гроші можуть не вводити — навіть коли підстави є. За гроші їх можуть зняти, або просто «забути» продовжити. Щонайменше п’ять учасників минулорічного засідання РНБО — фігуранти корупційних розслідувань НАБУ.
За рік влада не змогла назвати жодного факту, який обгрунтував би санкцій проти мене. Жодного!
За цей рік ми почули десятки пояснень у стилі «Кварталу». Від історій про «якийсь фонд», що нібито кудись щось «виводить», — до позиції представників Банкової у Верховному Суді: санкції превентивні. Президент має право. Крапка. Тобто спочатку караємо. Без суду і слідства. А підстави — потім. Можливо.
Але останні місяці показали ще один мотив. Чим більше влада говорить про мир і можливість виборів, тим очевидніше її бажання використати санкції як інструмент усунення опонента. Тому вони усіма правдами, а головним чином неправдами, затягують єдино можливе правове рішення Верховного суду — санкції незаконні.
Чи можуть бути вибори без опозиції в країні, яка претендує на те, щоби стати членом Європейського Союзу — питання риторичне.
Вихід є, і він — простий. Президент може навіть не чекаючи рішення Верховного Суду скасувати свій незаконний указ.
Це питання не про мене. Це питання про правила. Чи можна в Україні позбавити людину прав і свобод без доведеної вини, превентивно? Чи може указ Президента замінити суд? Чи залишається Конституція вищою за політичну доцільність, і чи не надто вже затягнулася пауза, на яку Банкова поставила Основний закон?!
Жовтоводська громада провела в останню путь 41-річного захисника України Юрія Соколова, який до війни працював на ПівнГЗК в Кривому Розі Його життєвий шлях був тісно пов’язаний із Жовтоводською громадою — тут він жив, працював, створив родину. До війни працював в Кривому Розі. Коли прийшов час, Юрій без вагань став на захист України. Служив стрільцем-снайпером у складі 21-ї окремої механізованої бригади, боронив державу на Сумському напрямку. 16-го січня він загинув у бою в районі населеного пункту Миропілля, виконуючи бойове завдання. Рідні, друзі та всі, хто знав Юрія, згадують його як добру, щиру й чуйну людину — того, хто завжди був готовий допомогти, не цурався роботи й умів бути надійною опорою. У скорботі залишилися дружина Надія та брат Руслан. Вічна пам’ять і слава Захиснику України.
Чи ідеш ти міською дорогою,
а чи стежкою на селі...
Говори українською мовою,
ти живеш на своїй землі !
Раночку, шановні !
І нехай повиздихають всі вороги наші !
Зарічненська селищна територіальна громада
З глибоким сумом повідомляємо, що «на щиті» повертається додому наш земляк, захисник України — МОЙСІЄВИЧ Павло Іванович, 1976 року народження.
У липні 2025 року він став на захист Батьківщини, служив старшим механіком у складі військової частини А5228. Життя воїна обірвалося 24 січня 2026 року під час виконання бойового завдання у Чернігівській області.