Ех, пам'ятаю ті чудові сни про вікторини, щоб я могла перевернути на інший бік. Це можна вважати новим рівнем. Мій мозок не катує мене запитаннями, а дає змогу знову відчути, як твоя шкіра смажиться під маріупольський сонечком😎
Я як зазвичай заперечую, що життя з бабусею в одній кімнаті на мене взагалі не вплинуло. А потім я згадую що післязавтра мені повинні привезти ОЦЕЙ КИЛИМ (тільки червоного кольору) ☺️
Наверное потому что у меня сейчас сдача слов, а из-за тебя гнида уебанская я разнервничалась, что меня не слышно и сдала не на 10 или 11 как могла, а на 9))))))))))))))
У них нет понятия спокойно разговаривать. Они орут будто бы не существует других людей и эхо)))))) А когда моя мама попросила ВЕЖЛИВО их быть потише то он развил своё подобие речевого апарата и начал артать почему это он не может громко разговаривать