Суд утвердил приговор Александре Стрилец и ее матери — 12 лет за фотографии. На свободе у Александры осталась 10-месячная дочь
Суд в Севастополе утвердил приговор Александре Стрилец и ее матери Виктории — по 12 лет колонии по делу о государственной измене. Женщин обвинили в том, что они якобы передали «подконтрольному украинской разведке» телеграм-каналу фотографии военных объектов. Приговор был вынесен в августе 2025 года, а 21 января апелляционная инстанция оставила его в силе. Об этом сообщает «Медиазона» со ссылкой на саму Викторию Стрилец.
На свободе у Александры двое детей: четырехлетняя Соломия и 10-месячная Лера. Младшая дочка родилась 14 марта 2025 года весом 530 граммов, с бронхолегочной дисплазией. С первого дня жизни она находится в реанимации.
✉️ Поддержать Александру письмом: 295051, г. Симферополь, бул. Ленина, д. 4, СИЗО-1 УФСИН России по Республике Крым и г. Севастополю, Стрилец Александра Александровна, 2000 г.р. Написать онлайн можно через сайт «Зонателеком».
Ще одне "судилище". "Український військовополонений з Рубіжного 29-річний Данило Копатов. Данило служив у складі штурмової роти. Його звинувачують в «участі в діяльності екстремістської організації».
Під@ри навіть не змогли правильно написати ім'я Данила". Бля,Дитина ще,але Воював та Захищав Україну та Нас! Нажаль Рубіжне під мордором,маю надію,що Рідні Хлопця виїхали в Україну. Репостніть,Друзі,щоб Рідні побачили свого Хлопця! Дякуємо,Сину! Тримайся! Слава Тобі!!!
«Він захищав рідну Донеччину і знайшов дім на Харківщині... На щиті повертається Герой Євген Сорокін»
З невимовним болем повідомляємо про загибель нашого захисника, справжнього патріота та воїна за покликанням — Євгена Олександровича Сорокіна.
Його життя — це історія мужності, яка почалася в українській Волновасі. Там Євген народився 23 січня 1991 року, там закінчив школу та здобув фах автомеханіка. Він завжди був людиною справи: після армії пішов рятувати людей до пожежної частини Волновахи. Але коли війна постукала у двері його рідного краю, він змінив форму рятувальника на піксель Збройних Сил України.
З 2019 року Євген пройшов через пекло АТО, а на початку 2021-го свідомо обрав шлях професійного військового, підписавши контракт. Війна забрала у нього рідне місто, яке зараз в окупації, але вона не забрала в нього здатності кохати.
Доля подарувала йому зустріч у Краснопавлівці. Саме тут, серед службових буднів у складі легендарної 93-ї бригади, він зустрів свою Вікторію. У 2022 році вони побралися, а згодом у них народилася донечка Єлизавета — його гордість, його сенс життя.
Євген був універсальним воїном: від майстерного оператора безпілотників до сапера 91-го Охтирського полку підтримки. Його робота була титанічною — він очищав українську землю від ворожого заліза, щоб інші могли жити.
Трагедія сталася біля Слов’янська. Ворожий FPV-дрон поцілив у позиції, завдавши Євгену тяжких поранень. Лікарі Харківської обласної лікарні виривали його з лап смерті, але 13 січня 2026 року серце Героя зупинилося.
Це втрата, яку неможливо осягнути. Євген був єдиним сином, єдиним онуком та єдиним племінником. Найбільший біль додає те, що його батьки та рідні зараз залишаються в окупації.
У Євгена залишилося двоє діток, які зростатимуть на розповідях про те, що їхній тато був титаном, на якому трималася наша свобода.
Висловлюємо найщиріші співчуття дружині Вікторії, дітям та всій родині.
Лозівщина сумує разом з вами.
Дергачівщина провела в останню путь молодшого сержанта 142-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України Віталія Клочка, який помер 22 грудня 2025 року.
Віталій Клочко народився у місті Дергачі.
Тут він проживав, закінчив місцевий ліцей №1, а згодом навчався у Дергачівському ПТУ-52, де здобув професію тракториста-механіка.
Працював водієм у Дергачівській філії ПАТ "Харківгаз", у районній адміністрації, а також у службі таксі.
У лютому 2023 року чоловік приєднався до лав Збройних сил України.
Він боронив державу на Харківському, Донецькому та Запорізькому напрямках, займався евакуацією побратимів із найскладніших ділянок фронту.
За сумлінне виконання службових обов’язків мав подяки від командування.
На жаль, військовий помер у населеному пункті Василівка Дніпропетровської області внаслідок гострого порушення кровообігу та кардіоміопатії.
На момент смерті Віталію Клочку було 45 років.
Захисника поховали на Алеї Слави Семенського кладовища у Дергачах.
У нього залишилися цивільна дружина Вікторія, брат Сергій та племінники В’ячеслав і Владислав.
З невимовним болем і сумом повідомляємо, що у бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі, загинув солдат, 44-річний Сергій КОРНИЦЬКИЙ.
Сергій Володимирович Корницький народився 1 червня 1981 року у с.Кучаків.
Вічна памʼять!
Сини її - дві крапельки любові...
Хіба коли могла те уявити,
Що прийдеться обох похоронити...
Сини її - дві крапельки любові...
Дощі осінні... Відцвітають квіти...
Горить лампадка... Душі зігріва...
Граніт холодний... Не потрібні тут слова...
Дощі осінні... Відцвітають квіти...
Згадаймо.
Його розстріляли чорноберкути - підло,в спину.
ЮРІЙ ПАСХАЛІН,Герой України.
«Тато - герой.Він тепер ангел.»
18 січня, Юрію Пасхаліну виповнилося 30 років. Він народився у місті Сміла на Черкащині.
Навічно пам'ятатимемо Героя.
Він - Ангел для всіх нас.
Будьмо гідними.
Евгений Бестужев.
Политолог. Активист с 30-летним стажем. Экс-политзэк.
За 27 антивоенных постов провел 2 года в СИЗО. Был приговорен к 5 годам условно. Сумел уехать в Литву, ищет работу. Его пенсии в 270€ критически не хватает на жизнь.
Сбор для Евгения Бестужева в 1ом реплае.
Сегодня, в День ВСУ, давайте почтим память всех погибших Героев.
Воины ВСУ отдают свои жизни и за бзделоватую Европу, иначе кровавый кремлёвский тиран водрузил бы тряпку рф над эйфелевой башней.
Благословенная память Защитникам и Защитницам, которые погибли за Украину. 🇺🇦🙏🕯
Наші Акіра і Промінь були вбиті під час виконання бойового завдання.
Вшануйте їх сьогодні, як умієте, і памʼятайте їх такими, якими вони були.
Ахуєнними.
Біля Покровська загинула бойова медикиня та волонтерка Марина "Лагерта" Воронцова
Про її загибель 21 листопада повідомили побратими з харківського підрозділу "Гострі Картузи".
Нехай Пам'ять Героям України буде Вічною Живою скрізь віки простір час Честь навіки!
Непоправна втрата для Яворівської громади - додому «на щиті» повертається бойовий медик Ярина Мруць
Ярина родом із Нагачева.
Ярину з позивним «Афіна» дуже поважали побратими та посестри за її талант, наполегливість, старанну роботу та чуйне серце.
Вічна пам’ять
Рівне попрощається із Захисниками Романом Мосійчуком та Павлом Пікулою
Роман Мосійчук народився 24 липня 1981 року у Рівному.
У Романа залишилися дружина, донька, мати і рідна сестра.
Павло Пікула народився 8 серпня 1982 року у Рівному.
Вічна памʼять!
Скорботні новини надійшли в Нововолинську громаду. 16 листопада війна забрала життя двох Захисників з Волині - Юрія Ващишина та Ігора Генсіровського.
На Харківщині загинув Юрій Ващишин, 1996 року народження.
На Донеччині загинув Ігор Генсіровський, 1981 року народження.
Обоє жителі Нововолинська.
В цей день 2024 року з ЗСУ загинули 1) помер у госпіталі після важкого поранення солдат Максим Зеленський. Залишились батьки, дружина. 2) місце не уточнено сапер Володимир Федотов, 3) місце не уточнено штаб-сержант Сергій Голубничий, 4) в Харків. обл. ст.солдат Олександр Бекетов,
Побратими називали його героєм Крут, що зійшов зі сторінок книг. "Слова,Честь та Гідність" – це про мого Богдана.
Олександра Сагун
БОГДАН САГУН, лейтенант ЗСУ.
Командир мінометного взводу 111-ої бригади.
Загинув 26 червня 2022 року під Лисичанськом на Луганщині.
Пам’ятаємо
В цей день 2022 року у лікарні в місті Дніпро помер Віталій Стригун - ст.солдат ЗСУ ТРО Черкаська обл., стрілець-зенітник. Отримав важкі поранення під час виконання бойового завдання на Донеччині. Залишились донька, дружина та батьки. Світлина https://t.co/aMoK3FM5q7