Я не вірю в чудіса два склади а може і три - житомир- я наприклад не знав що вони там можуть бути - ви теж в більшості - тож треба шукати кротяру який дае координати - бо це вже система -
Вони були нашими друзями, колегами, знайомими. Ми знали їх не лише як захисників і захисниць, а передусім як людей із власними мріями, звичками, жартами і планами.
Медіа «Накипіло» публікує спогади про тих, хто загинув у боротьбі за незалежність держави.
Россия открыто говорит, что специально убивает гражданских людей в Украине и специально атакует склады с продуктами, что бы устроить голод.
А Европа, ООН и прочие никчемные образования говорят - не все так однозначно.
Однозначно одно. Они все трусливые беспомощные твари!
A bit strange, don’t you think?
As soon as Muslims started moving to Japan, its Shinto shrines and Buddhist temples started burning down, just like the churches in Europe.
Вот вам живая история про то, как в 2014 году россия убивала шахтеров.
Буквально сегодня Независимый Профсоюз горняков Украины свидетельствовал по этим фактам:
Шахтер Александр Волк, Новогродовка, был выкраден за свою проукраинскую позицию батальоном «восток», сильно избит, ограблен.
Из него и других шахтеров выбивали «украинскость» ногами российский спецназ, которого, конечно «ихтамнебыло».
Барельеф Сталина вернули на фасад медуниверситета в Волгограде спустя 65 лет после демонтажа 🤮
Эту страну уже не спасти. Неосталинизм шагает полным ходом. Это пиzдец, конечно - реабилитация кровавого диктаторского режима совка, уничтожавшего собственный народ. Мракобесы!
💔 One of the first child victims of russia’s full-scale invasion
A 7-year-old boy from Kyiv. On Feb. 25, russians opened fire on his family’s car. His whole family was killed.
Thousands of Ukrainian children have been killed since.
You saw it all. What did you do to stop it?
Без виборів йобані мери давно перетворились на середньовічних феодалів. вони навіть не мають бажання вдавати, що їх цікавить щось крім своїх інтересів і деребану землі громади.
п.с. лисий уйобок сергійко надал тому гарний приклад
Він убив двох росіян та утік із полону, а свої готували штурм, щоб його застрелuтu.
Прикордонник із позивним "Пеле" вийшов на свій перший бойовий на Лиманському напрямку.
Того дня росіяни закидали їхній бліндаж гранатами та димом. Він із побратимом вийшли назовні - і одразу потрапили під розстріл.
Старшого вбили прямо в проході, а Пеле взяли в полон.
Він казав їм лише те, що вони хотіли чути: позивний, прізвище, ім'я. Більше вони від нього нічого не дізналися.
Цілий день його вели в невідомому напрямку. Коли зупинилися на перепочинок, він удав із себе хворого.
Охоронці втратили пильність - один із них залишив автомат поруч. Пеле схватив зброю і двома пострілами в голову ліквідував обох окупантів.
Далі була втеча. Він біг полем, без жодного прикриття. Під дронами. Можливо, по мінах, було вже байдуже.
Спочатку він відчував страх убивати. Навіть цих. Але потім зрозумів: або вони, або він.
Коли Пеле вийшов на зв'язок зі своїми, йому не повірили. Він тричі назвав позивний - у відповідь була тиша.
Командування вже готувало штурм його ж позицій, бо думало, що він веде росіян прямо до них.
Але в останній момент йому дали шанс. Він пояснив ситуацію - і свої повірили.
Комендант підрозділу каже: такого ще не було. Ніхто з їхніх не тікав із полону, ще й знищивши ворогів.
Пеле ж каже інакше: "Я не герой. Просто вижив". Але додає: втрачати побратимів - найважче. Якби хоч один із тих, хто був із ним, залишився живим, було б легше.
Його готують до державної нагороди. Тіла загиблих хлопців поки що не можуть вивезти - заважають російські дрони.
Але командування обіцяє: вони теж отримають нагороди. І повернуться додому на щиті.
израильтяне ликуют в сосцсетях: Ле Пен лидирует во французских опросах
этот новый массовый психоз, охвативший страну, напоминает недавнюю волну трампо-дибилизма, ожидаемо схлынувшую после такого же ожидаемого предательства
грабли, они и в Израиле грабли..
Ігор Ходжаніязов
Алла «Рута» Пушкарчук
Ірина Цибух
Лана «Саті» Чорногорська
Юрій Костишин (Кіт Характерник)
Михайло Микусь
Олексій Савкевич
Олександр Подвишенний
Олег Клюфас
Сергій Степовик
Ігор Мисяк
Василь Дорошенко
Євгеній Осієвський
Василь Паламарчук
Максим Кривцов
💔🛡
Сергій Марущак
Дмитро Яковенко
Геннадій Ус
Павло Лук'яненко
Тарас Шепетчук
Віталій Балинський
Із кимось із них вчилась разом. Когось пам'ятаю ще малими. Віталіка ховали геть недавно, йому назавжди 18.
Мої односельці.
Хай будуть серед сьогоднішнього хору імен і їхні.
Пам'ятаю.
Don’t expect European politicians or citizens advocating for Ukraine's surrender to ever defend their own country if attacked.
They are cowards and traitors who refuse to stand up to Russian aggression
Today is the Day of Remembrance of the Defenders of Ukraine, Ukraine’s Memorial Day. Today, we honor all of Ukraine’s defenders who gave their lives, and if you have a minute to spare, perhaps you could say a prayer or offer a small remembrance for Gingy, a very dear friend who was killed earlier this summer. He was twenty-nine, or in Gingy’s words, “nearly thirty.”
Gingy was an American Army veteran who served as a mortarman in Iraq and helped push ISIS out. He came to Ukraine in 2023, where he served alongside MadDog. Many of you have helped their team. They were made famous back in 2023 in an attack captured on video that later made its rounds on russian TV.
I first heard of Gingy way back when he was recovering after being wounded on that mission, but it wasn’t until early this year that I finally met him in person. Though we had just met, Gingy was the kind of person you felt like you had known forever.
He was brave and strong, of course, but he was also kind and sweet. He was easy to talk to, and we could chat for hours. He told me about his mom mailing him homemade sweets that took weeks to arrive and were moldy by the time they got there. But she was so excited to send him a piece of home that he couldn’t bear to tell her.
He talked about fishing with his family, and he dreamed of a simple life after the war. He believed in Ukraine even when others didn’t understand why he would travel thousands of miles to fight for a country that wasn’t his. He believed in freedom, and he believed in standing up for that, no matter the cost. He believed in protecting those who cannot protect themselves.
The last time I saw Gingy, we fought over the bill. I can’t remember who ended up paying as we both raced to tap our cards, but we promised that whoever got it would let the other person pay next time.
Now, it will be a very long time until next time.
Gingy was a son, a brother, a friend, a teammate, and a brother-in-arms. He leaves behind so many people who love and miss him, especially the men who fought beside him. If you would like to support Gingy’s team, our next fundraiser will help replace gear for one of his teammates whose equipment was destroyed shortly after Gingy was killed.
Donations can be made via:
PayPal/Venmo: [email protected]
501c3: https://t.co/e3qXbiWkKW
Thank you for continuing to remember Ukraine’s defenders. Today, we’re in Kyiv and will leave a flag for Gingy in the square — a square that grows everyday, seemingly with no end in sight.
I hope you’ll spare a moment today to remember Gingy, and all of Ukraine’s fallen defenders. May their memory live on in the people who loved them, in the country they defended, and in the freedom they gave their lives for.
Правые и левые партии и их последователи говорят вам: "Отвернитесь от Украины, закройте глаза и уши".
Потом они скажут вам закрыть глаза на другие атакованные страны.
Затем они прикажут вам заткнуться, когда будут уничтожать ваши права.
Это всегда звенья одной цепи.
29.08.2023 біля села Козачі Лагері на Херсонщині загинув Микола Кучеренко 'Холод' - солдат 126 ОБрТрО. Обіймав посаду водія зенітно-кулеметного відділення. Відзначений медаллю «Ветеран війни». Залишилися мама, дві сестри та брат.