@svitlovnochi Мій малий самостійно сів у 9 місяців, перші кроки зроби в 15 місяців, а прямо так шоб пішов, то в 16 місяців. Це справді тривожно і добре, що ви все перевірили 🫂
@svitlovnochi@elriness Це ж теж повзання) головне - навичка дитини дістати до бажаного обʼєкту не на рівних ногах. (Мій малий теж так робив, і не повзав до 9 місяців інакше, то я питала педіатра чи це ок)
12 років, як я не живу у Львові. Останні 5 років майже його не бачила. І сьогодні в мене така туга. Прямо хочеться поїхати самі на кілька днів і обходити всі всі значимі вулички та місця 🥹
Мені щастить, що я маю принаймі гіпотетичну змогу відчути себе ВДОМА
@marta_tararta@MouseOfPassage Так можна виділити групу немовлят, які померли в ДТП, і не їздити з дитиною нікуди. Виділити групу немовлят, які померли від вірусних інфекцій, які додому принесли старші діти чи батьки з роботи. І групу породіль, які закінчили життя самогубством. Різних ризиків тисячі
@marta_tararta А взагалі не знаю шо вам побажати крім сил. Бо чесно захоплююсь багатодітними мамами, і не маю уявлення, як ви справляєтеся з усім. Це бездонну кількість ресурсу треба мати
@marta_tararta В мого Тараса отити були з 8 місяців разів 4 чи 5( і перші 4 закінчувались антибіотиками, бо в тих крихіток дуже вузькі канали, і важко рідину з вуха прогнати.
Отипакс - то добре, як знеболення, але ж не лікує вушко
Я зайшла сюди понити.
Завтра починається сесія, а Тарас підхопив якусь кишкову інфекцію, дуже йому важко, ніс ми майже не спали. Боюсь, що Юстя може заразитись.
Роботу також ніхто не відміняв завід завтра.