Напевно останній острів, який тримав мене від падіння в депресію зруйнувався сьогодні вночі
Хоча такі відчуття наче кожного разу після нічних вибухів та ранкових новин про жертви та руйнування
А потім ти якимось чином знаходиш залишки сил та змушуєш себе жити та щось робити
Вирішила почати вести онлайн щоденник та згадати все що було за ці три місяці війни. Особливо згадати шо було хорошого, адже воно точно було. Зрозуміла шо треба частіше собі нагадувати шо серед усієї тієї жахливої темноти були і промінчики світла, і вони мають особливе значення
Я: лягаю спати з надією відпочити трохи від війни і подивитися космічні сни
Мій мозок: а давай уявимо наче ти і твоє місто в окупації та під постійними обстрілами?
Я: увесь наступний день зриваюся в ридання
Дякую моє кончене підсвідомісте. Мені ж реальності для нервів не вистачає
Порахували ми донати на всіх рахунках, разом з Фондом, PayPal і криптою. І це:
5,5 МЛН ГРИВЕНЬ!!!
за 4 години #Євробачення!
Гроші підуть на багі для ЗСУ, але вистачить на ще дещо цікаве.
ДЯКУЮ, мої дорогі твіттеряни! З вами приємно мати справу! Слова дотримали - і ви, і я;)))