ПІДТРИМАЙТЕ ПРАВИЙ СЕКТОР
Будь-яка підтримка неоціненна: допомога гривнею, підписка на наші ресурси, поширення інформації.
Боротьба за майбутнє — наша спільна справа. Допомагаймо одне одному. Разом переможемо!
Підтримка: https://t.co/YUwAxMDbCg…
Підписка: https://t.co/bbDpEwCh0k
Звернення Проводу НВР «Правий сектор»
Останнім часом через засоби масової інформації, публічні виступи окремих представників влади та великого бізнесу в суспільстві дедалі активніше просувається ідея про необхідність масового завезення в Україну кількох мільйонів трудових мігрантів із третіх країн. Під прикриттям демографічної кризи та дефіциту робочої сили, спричиненого війною, влада намагається подати це як єдиний шлях вирішення економічних проблем.
Однак короткострокове закриття кадрового дефіциту несе за собою низку довгострокових ризиків і загроз для держави, суспільства та національної єдності. Йдеться не лише про економіку, а й про питання соціальної стабільності, культурної спадкоємності, безпеки та збереження національної ідентичності.
Найбільш цинічним є те, що значна частина лобістів цієї ідеї жодним чином не пов’язує власне майбутнє та майбутнє своїх дітей з Україною. Для них держава - лише ресурс для особистого збагачення, з перспективою комфортного життя за кордоном після завершення своєї діяльності тут.
Провід Національно-Визвольного Руху «Правий Сектор» звертається до націоналістичних, націонал-патріотичних і консервативних партій, громадських організацій, окремих активістів та блогерів, а також до традиційних Церков і релігійних організацій із закликом долучитися до створення широкої коаліції, здатної протистояти цим викликам.
Пропонуємо створити Координаційну раду, яка розробить комплекс заходів для недопущення реалізації владної ініціативи: інформаційних, просвітницьких, правозахисних, юридичних та протестних.
Лише спільними зусиллями можливо сформувати дієвий суспільний спротив рішенням, що можуть мати негативні наслідки для майбутнього України.
PS Запрошуємо спільно з рухом «Підпілля» на акції протесту, що відбудуться у містах України 23-24 травня 2026 року. Деталі у коментарях.
Збройний захист
Після розстрілу людей у столиці знову актуалізувалося питання ухвалення Закону про зброю. Ця проблема стоїть гостро ще з часів «Помаранчевої революції», коли корумпована влада була готова застосувати силу проти протестувальників і лише дивом не сталось кровопролиття. Згодом були «справа Лозінського», «справа харківського стрільця» та низка інших резонансних випадків. Кульмінацією стали масові розстріли учасників «Революції Гідності».
Неспроможність як попередньої, так і нинішньої влади гарантувати безпеку громадян і захист держави доводить: закон про зброю необхідний.
Попри численні «реформи» армії та правоохоронних органів, перші дні війни 2014 року і повномасштабного вторгнення 2022 року показали реальний стан речей. На півдні, сході та в Криму маса правоохоронців переходила на бік окупанта, військові чекали наказів, які часто не надходили, і лише озброєні громадяни чинили реальний спротив.
Саме тому ми вимагаємо на першому етапі ухвалення Закону про зброю, який закріпить право громадян на збройний захист, зокрема право на придбання, носіння та застосування стрілецької зброї, включно з короткоствольною нарізною зброєю.
Суспільству знову нав’язуватимуть страшилки про сплеск злочинності, анархію та хаос. Але досвід європейських країн, де цивільний обіг зброї давно легалізований, доводить протилежне. В Україні вже зараз на руках мільйони одиниць як легальної, так і нелегальної зброї, але це не спричинило колапсу правопорядку.
По суті, влада боїться втратити монополію на силу - той важіль контролю, який дозволяє тримати суспільство в залежності. При цьому для себе вона давно створила привілеї у вигляді нагородної зброї.
Що дає громадянам право на легальну зброю?
- можливість захищати себе, свої права, життя і майно;
- можливість захистити інших від злочинних посягань;
- реальне стримування злочинності, особливо рецидивної;
- здатність суспільства чинити опір гібридним загрозам та диверсійним діям агресора;
- розвиток ринку охоронних послуг і вітчизняного виробництва зброї та боєприпасів.
Очевидно, що право на зброю не означає вседозволеність. До власника вогнепальної зброї мають висуватися жорсткі вимоги: психіатричні перевірки, контроль щодо алкоголізму й наркозалежності, відсутність судимостей за насильницькі злочини, обов’язкове навчання, знання правових аспектів застосування зброї, чіткі правила носіння і зберігання, а також віковий ценз.
Другим етапом має стати конституційне закріплення права громадян на збройний захист як невід’ємного права людини.
Паралельно необхідно внести зміни до Кримінального кодексу України, чітко визначивши межі необхідної самооборони, захисту інших осіб і власності, а також правові механізми цивільного затримання злочинців до передачі правоохоронцям.
Право на зберігання, носіння та застосування зброї - це не загроза державі. Це крок до реальної демократизації. Бо право на зброю захищає всі інші права.
Прийняття такого закону сприятиме зниженню злочинності, унеможливить свавілля з боку окремих представників силових структур та дозволить оптимізувати кадровий ресурс правоохоронної системи, частково посиливши обороноздатність держави.
Прийняття Закону про зброю повинно навести лад і в дозвільній системі МВС - структурі, яку влада у всі часи старанно «не помічає».
Подальше ігнорування цього питання або ухвалення «кастрованого» закону, переповненого заборонами та обмеженнями, лише загострить проблему і створить передумови для ще більшої суспільної напруги.
Історія України вчить: усі загарбники, які приходили на нашу землю, насамперед намагалися позбавити українців права на збройний захист. І щоразу це закінчувалося для них поразкою.
Українці - козацька нація. А козак - це вільна й озброєна людина.
Провід НВР Правий сектор
Трудова міграція
Внаслідок війни, яку розв’язала Московія проти України, держава опинилася в глибокій демографічній кризі. Поряд із втратами на фронті, мільйони українців були змушені покинути країну. Це спричинило гострий дефіцит робочої сили.
Нинішня влада пропонує вирішити цю проблему шляхом завезення кількох мільйонів трудових мігрантів із третіх країн. У разі реалізації такої політики перед Україною може постати низка серйозних викликів, зокрема:
— зростання рівня злочинності та поява нових форм криміналу;
— виникнення міжетнічних та міжрелігійних конфліктів;
— демпінг на ринку праці, внаслідок чого українці можуть втрачати робочі місця;
— посилення соціальної напруги та конкуренції за обмежені ресурси;
— відтік капіталу через виведення частини зароблених коштів за кордон;
— несплата податків при одночасному навантаженні на соціальну інфраструктуру;
— гальмування інноваційного розвитку через використання дешевої низькокваліфікованої праці;
— формування паралельних закритих спільнот, що не інтегруються в українське суспільство;
— поступова зміна культурного коду нації;
— розмивання етнічної ідентичності української нації та поступове заміщення корінного населення етнічно чужим елементом.
Ця небезпека особливо загострюється тим фактом, що постколоніальний стан української нації та наслідки совєтського панування суттєво підірвали внутрішню відпорність суспільства. Якщо враховувати досвід країн Західної Європи, де значна частина мігрантських спільнот не інтегрувалася навіть у третьому поколінні, а також фактори вищої народжуваності в окремих середовищах, перед українцями постає реальна загроза втрати демографічної більшості у власній державі в перспективі найближчих 100–150 років.
Особливо небезпечною ця тенденція стає в умовах ідеологічного тиску глобалістичних і ліволіберальних концепцій, які через політичні та грантові структури нав’язують модель мультикультуралізму без урахування національних інтересів держави. На цьому тлі українська влада, перебуваючи під тиском великого бізнесу та олігархічних груп, замість системного й стратегічного розв’язання демографічної та кадрової кризи обирає найпростіший шлях — масове завезення мігрантів.
Завезення дешевої й некваліфікованої робочої сили може тимчасово закрити окремі економічні проблеми, спричинені війною, але в довгостроковій перспективі створює стратегічні ризики для збереження української нації, її ідентичності та соціальної стабільності. Не варто забувати і про ефект ланцюгової міграції: кожен трудовий мігрант із часом прагнутиме перевезти до України свою сім’ю, що кратно збільшуватиме масштаби цього процесу.
Як ми, націоналісти, бачимо вирішення проблеми дефіциту робочої сили під час і після війни:
— створення таких соціально-економічних умов, які стимулюватимуть повернення максимальної кількості українців з-за кордону;
— запровадження спрощених умов отримання громадянства для представників української діаспори;
— економічне стимулювання народжуваності;
— повернення престижу робітничим професіям та розвиток професійної освіти;
— створення умов для розвитку автоматизації, роботизації та інновацій в економіці;
— пріоритетне залучення іноземних фахівців, культурно та ментально близьких до українського суспільства.
Трудова міграція в Україну має бути мінімізованою та жорстко регламентованою. Робочі візи для іноземців повинні бути виключно тимчасовими, без автоматичного механізму набуття громадянства чи постійного проживання.
І найголовніше: пріоритетне право на роботу, соціальний захист і державну підтримку в Україні мають отримати ті, хто сьогодні зі зброєю в руках захищає її суверенітет.
Для цього необхідно ухвалити закон, який дозволить іноземцям-добровольцям, що воюють за Україну, отримувати громадянство та повноцінний правовий захист. Адже в багатьох країнах такі добровольці можуть зазнавати переслідувань як найманці.
Продовження👇
За версією керівника Офісу президента України Кирила Буданова, зброя в моїх руках — це «нібито уявний захист».
Тоді постає логічне питання: цікаво, а коли я служив у ЗСУ, зброя в моїх руках теж забезпечувала «нібито уявний захист»?
🎥 Став героєм спецпроєкта руху ЧЕСНО про історії ветеранів та випускників Програми ветеранського лідерства.
У своїй історії згадую, як війна 2014 року змінила мене через поранення. Це дало можливість переосмислити життя, свої пріоритети та силу, яку можу застосувати сьогодні.
Спробував конструктивно відрефлексувати на весь той треш навколо мобілізації. Кому не ліньки буде прочитати, прошу до критики й діалогу👇
https://t.co/DuiCQJHSCg
Фото чиєсь з інтернету просто так.
Потрібна допомога на ремонт бойових машин для хлопців із Правого сектору.
Техніка відпрацювала все, що могла: вивозила поранених, тягнула боєкомплект, проривалася там, де дороги давно закінчились. Тепер корчі сиплються й потребують базового відновлення — ходова, дрібний ремонт, заміна вузлів, що вже здалися.
Підтримайте, хто має можливість. Кожна гривня — це ще один вихід на позицію і ще одна виконана бойова задача. Ми доведемо машини до ладу — вони зроблять свою роботу на передовій.
🎯Ціль: 95 000.00 ₴
🔗Посилання на банку
https://t.co/6qAEfqfAND
💳Номер картки банки
4874 1000 2088 6068
Долучайтеся до збору коштів!
Конверт Приват24
https://t.co/55j2P7BekI
Номер картки конверта
5168 7521 4899 7391
Можна PayPуal: [email protected]
(вказуйте, що на ремонт корчів)
1 грудня 2013 року «Правий сектор» пішов на штурм КМДА. Спроба зірвалася через істеричні вигуки так званих «організаторів Майдану», які закликали натовп ловити «провокаторів» у балаклавах і передавати їх міліції.
Частина мітингарів, піддавшись стадному рефлексу, кинулася на молодих повстанців. Хлопців хапали за руки, пробували бити й здавати міліції.
КМДА зрештою зайняли інші активісти вже ввечері, як і Будинок профспілок.
І бій під стінами Адміністрації Президента теж був згодом. Силами тих самих «провокаторів».
Тільки згодом українці зрозуміли, як діяти з мафіозною псевдоелітою. Попри спротив «керманичів Майдану», що намагалися «танцями» замінити повстання.
Якби не рішучість правих і самоорганізованого суспільства, Україну давно б втягнули в РФ як «малоросійську народну республіку» під Януковичем — «мирно», за домовленістю.
Тарасенко Андрій, член Проводу НВР Правий сектор
Мої вітання всім Андріям!
30 листопада — день вшанування апостола Андрія Первозванного.
Перший учень Христа, рибалка, який почув проповідь Іоанна Хрестителя й без вагань пішов за Спасителем.
Усім нам менше вагань та більше віри!
Підтримайте «Правий сектор».
Поки світові ЗМІ розбираються хто автор 28-ми пунктів, наші воїни на фронті доводять, що ми керуємось 10-ма заповідями українського націоналіста.
Здобудеш українську державу, або згинеш у боротьбі за неї!
Москва ніколи більше не буде «старшим братом».
Ми воювали, воюємо і будемо воювати до повної перемоги. З вірою в Бога, Націю і Перемогу.
Підтримка потрібна зараз.
Monobank 🫙
https://t.co/emAy4j5i0D
5375 4112 2248 5844
Privat24 ✉️
https://t.co/qGwrKBIDsz
5168 7521 0732 1476
PayPal: [email protected]
Святкую 43-й день народження у стінах УКУ. І знову маю подвійне свято, як студент магістерської програми👨🏻🎓
Маю новий етап у житті. Долаю черговий виклик. Навчаюсь, зростаю, рухаюсь вперед. Заради служіння Нації та Батьківщині🫡
Вітання й підтримка діяльності у коментарях ☺️ 👇
⚔️ Тридцять років — вік, коли життя тільки розквітає. Людина мріє, будує, кохає, планує. Але є ті, хто свідомо обирає інший шлях — шлях боротьби й служіння.
🔻 Сьогодні Дмитрові Коцюбайлу, Герою України, мало б виповнитися 30.
Він не просто жив — він горів Україною. Його життя стало уособленням вірності, мужності та честі.
Свій шлях Дмитро почав у 18 років — із Майдану, де став на захист свободи. Потім був фронт. Доброволець, командир, воїн. Позивний «Да Вінчі» назавжди став символом незламності українського воїна.
Його шлях — від юного бійця «Правого сектора» до члена Проводу Національно-визвольного руху. Його рішучість і майстерність на полі бою зробили його першим добровольцем, який отримав звання Героя України за життя.
Да Вінчі не шукав слави. Його метою була Україна — вільна, сильна, незалежна. Він жив і воював за неї, віддавши найдорожче.
🔻 Він залишив приклад — як бути справжнім, як не зрадити себе, як стояти до кінця.
Його боротьба триває у тих, хто й далі тримає зброю, захищаючи Україну.
‼️ Вічна пам’ять і шана Дмитрові Коцюбайлу — другу «Да Вінчі».
Любити Україну, як любив її він.
Боротися, як боровся він.
Жити — гідно його пам’яті.
Честь і слава Герою України — навіки.
АНОНС: 7 листопада, 14:00 — Укрінформ
Асоціація третейських судів: підписання установчого меморандуму
Відбудеться пресконференція, присвячена створенню Асоціації третейських судів — ініціативи, що має об’єднати незалежні судові інституції та омбудсменів різних народів і рухів для міжнародної співпраці у сфері справедливості.
🖋 У програмі:
• Підписання установчого меморандуму
• Подача позову від імені «Правого сектора» проти РФ до Третейського суду «Кебе» за війну в Україні
• Панель: «Виклики децентралізації: технології, право і нові моделі відповідальності»
🎙 Спікери:
Андрій Тарасенко @tarasenkoandriy — лідер партії «Правий сектор»
Олександр Чорій — developer DeXth Note
Іван Оберемок — Blockchain Engineer, Core Developer Liquid IP Protocol
Кузьма Якимець — творець криптомаркетплейсу https://t.co/eiLoEVvk7s (онлайн)
Мишши Орєшніков — Mini-app BulCoin, модератор
Володимир Гроцков «Кандалакша» — ветеран, представник карельського руху за незалежність
Ібрагім Яганов — представник Конвенту коаліції в ПАРЄ (онлайн)
📍 Формат: офлайн + онлайн-включення
📺 Трансляція — YouTube-канал Укрінформу
📍 Адреса: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16
@tarasenkoandriy Андрій Тарасенко, лідер партії «Правий сектор», один із тих, хто стоїть біля витоків сучасного українського націоналізму.
Перший правий канал запросив на відверту розмову про все, що сьогодні справді важить:
про долю «Правого сектору», війну, владу, молодь і майбутнє української держави.
Де зараз «Правий сектор»?
Чому націоналісти не при владі?
Що означає бути українським націоналістом у час війни?
І чи здатна Україна повернути свої землі?
Посилання на повне інтерв’ю 👇
https://t.co/9dyJkasWWp
#ПравийСектор #АндрійТарасенко #Націоналізм #Війна #Україна #Політика #Ідеологія
Підтримайте «Правий сектор».
Поки мадяри знову чекають на російський десант, а світові актори просто хочуть перестати стріляти, кремль наполегливо нав’язує «умови миру»: віддати наші землі, змиритися з окупацією.
Та наші воїни на фронті роблять Україну суб’єктом світової політики. Ми ніколи більше не будемо колонією москви.
Ми воювали, воюємо і будемо воювати до повної перемоги. З вірою в Бога, Націю і Перемогу.
Підтримка потрібна зараз.
Monobank 🫙
https://t.co/emAy4j5PQb
5375 4112 2248 5844
Privat24 ✉️
https://t.co/qGwrKBJbi7
5168 7521 0732 1476
PayPal: [email protected]
1 жовтня — день сили, мужності та духовного захисту!
Сьогодні Україна вшановує три великі свята: День захисників України, День українського козацтва та Покрову Пресвятої Богородиці.
У цьому дні злилися воєдино героїзм сучасних воїнів, незламна козацька традиція та небесний оберіг, що охороняє наш народ.
Ми схиляємо голови перед усіма, хто стояв і стоїть на захисті України, пам’ятаємо славу козаків та просимо Покрову про силу й захист для нашої нації.
Нехай цей день нагадує нам про єдність, відвагу та відповідальність перед державою.
Слава Україні! Героям слава!
Підтримка: https://t.co/NCSpmv6WUn
Підписка: https://t.co/mBBLilCtu0
❗️ У Києві на Майдані Незалежності та у Львові відбулися акції проти законопроєктів №13260 і №13452.
🔻Ці документи передбачають посилення покарання для військових за дезертирство, відмову виконувати накази командирів та самовільне залишення частини. Також протестувальники вимагають скасувати закон №8271 від 2022 року, який значно збільшив кримінальну відповідальність для військовослужбовців.
🔻Учасники акції наголошували, що такі норми не лише не вирішують проблем в армії, а й ще більше деморалізують бійців, які роками перебувають на передовій без зрозумілих термінів служби та без належного захисту своїх прав.
Очільник оригінального «Патріота України», керівник Самооборони Майдану, Голова Верховної ради.
Андрій витягав наших хлопців з тюрми ще тоді, коли це не було мейнстрімом.
Мої співчуття 😔
СЬОГОДНІ МИ ВТРАТИЛИ АНДРІЯ ПАРУБІЯ
Було вбито Андрія Парубія — політика, громадського діяча, людину честі й незламної волі. Його відданість Україні та вірність національній ідеї стали причиною того, що проросійські сили вчинили ліквідацію.
Для нього честь, справедливість і любов до рідної землі були не словами, а життєвим кредо. Його вчинки та слово завжди несли силу духу й приклад справжнього патріотизму.
Світла пам’ять про нього назавжди житиме серед українців. Наші думки й молитви сьогодні з його рідними та побратимами.
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЮ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ!