Die Meldungen überschlagen sich inzwischen.
Wie sich herausstellt, hat der heldenhafte Reiseleiter aus Leipzig womöglich nicht bloß eine ukrainische Antonow gerettet, sondern die NATO.
Aber das ist nicht alles:
Während die vom Reiseleiter (siehe Text oben) zu Boden gebrachte Drohne am Boden lag, kollidierte eine durchstartende DHL-Frachtmaschine sechs Kilometer vom Flughafen Leipzig entfernt in 400 Metern Höhe mit einem weiteren unbekannten Flugobjekt.
Bild berichtete, das Flugzeug sei sicher am Flughafen Hannover gelandet, wo am Nasenbereich leichte Schäden entdeckt wurden. Die Polizei ermittelt wegen eines Staatsschutzdelikts und schließt Sabotage nicht aus.
400 m Höhe! Sollte sich herausstellen, dass auch das Objekt in 400 Metern Höhe eine Drohne war, kann niemand glaubwürdig behaupten, er habe mit einem gewöhnlichen Hobbygerät nur ein bisschen am Flughafen herumfliegen wollen. Dafür hätten entweder Sicherheitssperren umgangen, ein entsprechend konfiguriertes Gerät eingesetzt oder die Drohne eigens dafür gebaut werden müssen.
Ob beide Vorgänge zusammenhängen, ist noch ungeklärt. Aber möglicherweise reden wir hier nicht über eine einzelne Drohne, sondern über einen koordinierten Angriff auf einen der wichtigsten europäischen Fracht- und NATO-Logistikknoten.
Die vom Reiseleiter geretteten Maschinen gehören zur strategischen Lufttransportlösung SALIS. Über sie verlegen mehrere NATO-Staaten schweres Gerät und Material, unter anderem zu den multinationalen Gefechtsverbänden an der Ostflanke.
Mit anderen Worten: Die Drohne schwebte nicht einfach neben irgendeinem ukrainischen Frachtflugzeug. Sie befand sich in unmittelbarer Nähe eines neuralgischen Punktes der europäischen Militärlogistik.
Wäre eine der Antonows zerstört worden, hätte das nicht nur die Ukraine getroffen. Es hätte zugleich eine schwer ersetzbare Transportkapazität der NATO beschädigt.
Und dass es womöglich noch brenzlicher war als bisher vermutet, berichtet die WELT: Bei dem Sprengstoff soll es sich nicht nur, wie zunächst berichtet, um eine nitrathaltige sprengfähige Substanz gehandelt haben, sondern um Semtex, also hochwirksamen Plastiksprengstoff.
Wer jetzt wieder versucht, diesen Vorgang kleinzureden, unter den Teppich zu kehren oder aus Angst vor „verbaler Eskalation“ sprachlich weichzuspülen, betreibt keine Besonnenheit.
Er hilft nur dabei, dass Europa den Ernst der Lage weiter verdrängt.
Wenn auf einem deutschen Flughafen mutmaßlich Plastiksprengstoff neben strategisch wichtigen NATO-Transportmaschinen deponiert wird, ist Schweigen keine Deeskalation mehr.
Es ist Fahrlässigkeit gegenüber der Sicherheit Europas.
🚨The endgame of commoditization and falling prices and lack of a moat that I warned was inevitable in August 2023 took three years.
But that moment has come.
TBD whether OpenAI and Anthropic can survive it.
Most people fail to believe me when I say you can eat your lunch off of a public bench in Kharkiv or that every strand of grass is cut by hand.
Kharkiv is frankly the cleanest place on the entire planet even with russia bombing it daily.
Kharkiv rocks 🤘🤘🤘
Кто-то может себе представить, что Федорова вдруг взяли и восстановили на должности Министра обороны?
Я не могу, например. По-моему, картон сделал больше, чем кто-либо, чтобы этот персонаж навсегда выпал из обоймы.
Few understand the ramifications of this simple claim, which I agree with
All that hyperscaler revenue that's supposedly justifying trillions in capex? All of it traces back to compute demand from OpenAI and Anthropic
So, what happens when OpenAI and Anthropic start losing share to lower-cost Chinese models?
The entire AI supply chain, from hyperscalers to chip suppliers and everything in between, gets smoked as demand evaporates overnight.
@Roal_Yr Може Президент повинен з картонним натовпом ще й військові операції на мітингах обговорювати?
Шановні, ви загралися в свій картонний шабаш. Спускайтесь на землю і картонні корони зніміть зі своїх тупих голів!
"Русские танки застряли. Генерал решил ехать по грязи вместо шоссе, где они бы проехали прекрасно и взяли Киев за день"
Русские танки, "застрявшие в грязи" — на фото.
Ни один военный США не мог такое наплести. Вероятно, мерзавец транслирует сказку, рассказанную ему Путиным.
А ви питаєте, чому не призначають Федорова?
Виготовляти дрони чи бути сммником - не означає розумітися на болі бою.
Відправити би усіх, хто підтримав його ідею, на фронт, хай покажуть, як це робити. Дуже легко вийти з картонками, а віддуватись мають ті, хто з початку там.
Пішов Сірожа мірятися хуями. Сірожа , є люди які дали і дають більше тебе, але це не дає їм право і індульгенцію і вони це розуміють , паплюжити імʼя президента, головкома і військових , а також вказувати і постійно піздіти що робити військово -політичному керівництву України. Ти це робиш по замовчуванню , за тебе це робить твоя секта картонок яку ти підігріваєш своїми діями. Це не перший раз коли ти це робиш, ще під час війни .Є люди які відали і втратили саме дороге що в них було , це життя своїх рідних і власне життя. За твою безпеку щоб тобі бідному було де жити і спати , і ти живеш за гроші людей яким ти задурив голови , молодь яку ти використовуєш у своїх політичних цілях під гаслами якоїсь боротьби та міфічних цілей. Є люди як�� зробили набагато більше чим ти для України ще з 14 року ,які дійсно захищають Україну а не свої шкірні інтереси як ти, ціною власного життя і які зараз на ЛБЗ бо знають за що і за кого воюють.Тобі треба спуститися на землю і трохи здутися від своєї зіркової хвороби. Гроші яки ти даєш , завдяки людям бо без них їх би в тебе не було бо нема професії та роботи, це не мірило совісті і не може характеризувати людину як порядну, грошима не вимірюється душа людини, тим паче ще не твоїми.Колись ще було трохи поваги до тебе, але ж після того що побачив за два тижні зрозумів що ти як був шельмою так і залишився, якою памʼятають тебе ще с Одеси.
Журнал The Atlantic опублікував матеріал про закриті переговори у Білому домі, і в ньому є одна фраза, яка коштує більше за решту тексту. https://t.co/qO6y2pQwVp
Happy birthday, General Syrsky
You saved Kyiv. You led one of the most spectacular counteroffensives in modern military history. And you’ve been the architect of the extraordinary resistance of the Ukrainian Armed Forces. The free world owes you a great deal. Slava Ukraini.
The West humiliated Russia in the 1990s. This war is the consequence.’
I’ve heard this in every language, from every podium. It is history rewritten backwards.
Recall what actually happened to defeated Russia: no occupation. No reparations. No tribunal. It kept its nuclear arsenal and its UN veto. Its debts were forgiven and refinanced. It was handed IMF billions and a seat at the G8 — a club of democracies admitting a wounded autocracy out of hope.
Now recall an actually humiliated nation: Germany, 1945. Occupied. Partitioned. Cities in ash, leaders hanged, guilt taught to its children by law.
Germany became the most peaceful democracy in Europe. Russia became this.
So spare me the humiliation theory. Russia was not humiliated after the Cold War. It was indulged — and it read every kindness as weakness, every gift as tribute.
The grievance was never mistreatment. The grievance was lost dominion.
Empires do not mourn their wounds. They mourn their slaves.
@Sulkhan They must humble 'themselves'... Ukraine is leading the way... Once was part of the 'empire', always reluctantly, they are literally trashing the shitehole now... They started the ball rolling; other internal 'countries' will also join the party... The West will support.
Potwierdzam, że w starciu w Parlamencie Europejskim państwa bałtyckie, a przede wszystkim Litwa, najbardziej grały przeciw polskiej inicjatywie potępienia kultu UPA (przykładem wystąpienia europosłów Gražulisa z ESN i Jukievičienė z EPP).
To kolejny przejaw pryskania złudzeń i porażki polskiej polityki wschodniej. Bałtowie chętniej grają z Ukrainą niż z Polską.
Ukrainian general who defeated the Bolsheviks and helped save Warsaw and Europe from the Russian attempt to occupy all of Europe. He refused the award from Poland.
Почитав дуже показову реакцію польського суспільства на рахунок історика Нормана Девіса, який дав інтерв'ю польському виданню.
Британський історик, професор Оксфордського університету Норман Девіс по-суті не сказав нічого проривного.
Він не заперечив Волинь, не відбілював УПА і не почав розповідати полякам, що все це вигадка пропаганди. Навпаки, він говорить про злочини.
Але робить одну страшну для польської історичної політики річ — вимагає точності. А з точністю, як ми знаємо, у них починаються проблеми.
Девіс сказав просту річ: не можна брати Волинь, приклеювати її до всієї УПА, далі до всієї української історії, потім до сучасної України, а в кінці — до українських військових, які сьогодні воюють проти росії. Бо це чисто політика, а не історія.
І додав, що поляки мають бути обережнішими з тим, що говорять про Україну та її історію.
Він не каже, що УПА була святою організацією. Він каже, що УПА загалом не була кримінальною організацією, бо для українців значна частина її історії пов’язана не з Волинню, а з боротьбою проти окупантів, насамперед проти СРСР, який вчиняв геноцид та терор. І саме тому рішення наз��ати підрозділ на честь героїв УПА не є автоматичним прославленням трагедії.
І от тут у польської правої пам’яті починається коротке замикання.
Бо зручна схема має виглядати так:
1. Польське підпілля — чисте, українське підпілля — злочинне.
2. Армія Крайова — тільки герої, УПА — тільки злочинці.
3. Польща — тільки жертва, українці — тільки боржники по історичній моралі.
А Девіс говорить: ні, друзі, так не працює. Якщо говорите про Волинь — говоріть і про польські вбивства українців. Якщо говорите про УПА — говоріть і про Армію Крайову. Якщо говорите про український націоналізм — говоріть і про міжвоєнну Польщу, де українці не мали рівних прав, пережили жорстоку пацифікацію 1930-х і цілком могли вважати себе однією з найбільш скривджених меншин у тій державі.
А ще говоріть про операцію «Вісла», де вже після війни польська держава виселила близько 140 тисяч українців і лемків з їхніх земель. Бо історія не працює так.
Цікаве в цій історії навіть не це.
Норман Девіс — це не якийсь український твіттерський «бандерівець», якого полякам легко записати в агенти Києва. Це один із головних західних істориків, які десятиліттями пояснювали англомовному світу, що Польща — це не просто додаток до росії, Німеччини чи Австрії. Що польська історія — окрема велика історична цивілізація Центрально-Східної Європи.
Його книга God’s Playground фактично стала однією з головних книжок, через які Захід почав дивитися на Польщу серйозніше. Якого свого часу критикували за надто необ’єктивну подачу польської історії.
Тобто поки Девіс допомагав полякам витягувати їхню історію з периферії західної і��торіографії — він був великий історик. Поки писав про польську жертвенність і польське місце в Європі — все було нормально. А щойно цей самий Девіс сказав, що польська пам’ять теж має темні сторінки, що УПА не зводиться до Волині, а українців не можна ��еретворювати на колективний історичний вирок — все, почалась істерика. А Девіс, до речі, має Орден Білого Орла за його роль у дослідженні та популяризації польської історії, польське громадянство, Орден Відродження Польщі, Хрест Великий Ордену Заслуги Республіки Польща, медаль Gloria Artis, а також звання почесного громадянина Варшави з 2005 року.
Класика жанру.
Проблема в тому, що частина польської політики вже давно не займається історією. Вона займається виробництвом моральної переваги. Інститут національної пам’яті, Навроцький і вся ця права історичн�� машина дуже хочуть, щоб польська історія була не складною, а зручною. Без імперського шовінізму, без пацифікацій, без насильства проти українців, без операції «Вісла», без власних злочинів до, під час і після Другої світової.
Бо якщо це все визнати, тоді доведеться говорити не мовою вимог, а мовою історика. А це вже неприємно.
І Девіс якраз про це. Не про те, що українці невинні. Не про те, що поляки винні у всьому. А про те, що історія складніша за польську пропаганду «Христоса народів», де є тільки святі і правильна державна пам’ять.
Отака іронія. Людина, яка багато років була одним із найсильніших популяризаторів польської історії на Заході, раптом стала для частини поляків проблемою рівно в той момент, коли нагадала їм про їхню історію.
І отак вони самі себе заганяють у кут далі. Спочатку побудували політику пам’яті на власній святості, а тепер щиро дивуються, чому будь-яка спроба говорити про повну картину звучить для них як напад.
Попри всі намагання журналістки спровокувати Девіса, найбільше сподобались його слова: «Ця афера/історія дорого коштуватиме Польщі в майбутньому».
@WojciechRu82006@gozefinagold Наразі все виглядає навпаки, поляки зосереджені виключно на ресентіменті, побудованому на відірваній від контексту події із роздутими спекулятивними цифрами, повністю ігноруючи нечисленне горе, що принесли українцям за сотні і сотні років поневолення України
SIKORSKI: I'd like to point out the difference in the targets that the two sides select. Russians hit an 11th-century monastery in Kyiv. And remember, in the 11th century, Moscow was still a forest. Ukrainians hit an oil refinery in Moscow, which is a legitimate military target.