Якось мене тривожило багато думок і подруга сказала що я як завжди зі всім розберусь бо це я, я вмію адаптуватися і справитись з викликами
Я віднєкувалась, бо вже і забула що взагалі то можу багато чого
Зараз він поїхав у відрядження і я спокійно це приймаю, а не забиваю весь вільний час чимось, щоб не думати і не сумувати , бо ніби частина тебе десь. а ти тут
Співзалежність це погано в моєму сценарії і тому зараз прям золота пора
Якби не гірко було визнавати, але все що для нас нестерпно і важко, дається не просто так. Зараз, коли ми з Дімою поруч, як згадаю ті пів року, що ми майже не бачились…як же було складно…мені… морально
Але
Тепер,я не потребую його постійно поруч я не привʼязана, мені ок самій
Я обираю його не тому що потребую, а свідомо хочу бути поруч. І я переживу якщо шось піде не так.
Тоді то була історія з однієї потреби я перескочила на іншу…зате зараз все інакше
Завтра на роботу, на годиннику 2 ночі, не можу заснути. Мозок вирішив згадати шо скоро лютий, а значить дві важливі дати….день смерті і день народження мами….блять і звісно я пригадала все як було, на жаль я пам’ятаю яскраво переддень і той день…звісно розридалась
Чому я думками копирсаюсь в минулому і що це може означати
От розумію що ну навіщо який сенс але все рівно автоматично переносить туди ще й саме головне В ЯКИЙ САМЕ ПЕРІОД
В мене в очах сльози вже третій день як реакція на все….а позавчора я просто як белуга розридалась через те що діма не те мав на увазі що сказав, а мене заділо і потім йому випало все на світі про що я мовчу і стримуюсь щодо всього довкола….мені його шкода бо не через нього це
Коли хтось живе і у нього все добре настрій є гроші є бажання жити є і поффіг на негаразди я дивуюсь ви хто взагалі
В кого такий же стан коматозу як у мене до вас питань нема