я не відчуваю довіри до людей і від людей.
напевно, з цим потрібно щось робити...
можливо, у мене просто ча��и смутку, але мені не потрібна допомога, я ж завжди справлялась сама.
я стажуюсь уже третій день на роботі, післязавтра взагалі виходжу вже сама працювати, і досі не можу повірити, що це зі мною відбувається... я так довго щось шукала, але мені нічого не підходило 🥹
все-таки, раптові рішення дійсно найкращі
сьогодні на екзамені у мене було завдання із цитатою Енштейна: «Я не знаю, якою зброєю буде вестися третя світова війна, але четверта – палицями і камінням».
дуже розсмішила ця фраза, але водночас є над чим задуматись.
як добре, що я вмію піднімати собі настрій, яким би він поганим не був. погрустили трошки і хватить, іди вперед жить жизнь!
ось що назив��ється рефлексією і роботою над собою.
останнім часом дуже хочу робити собі макіяж, але у мене немає чим, тому що я не фарбуюсь 🥹
проте, у планах є все-таки купити хоча б базові речі для макіяжу
інколи складається враження, ніби я нікому не потрібна. ніби мене не існує. ніби я нікому не друг.
але це всього лише думки твого мозку, знаєш, Валь? не перей��айся. як завжди.