Так, Штати знали що робили. Друзі-партнери нехіло нагрілися, впарюючи нам старі залежі по ціні нових. Нарешті він це сказав, а ще багато чого не сказан
Демократ палати Крокетт: Коли ти на війні, ти не турбуєшся про свій одяг
Якби він ходив у найрозкішніших костюмах, я впевнена, що вони б звинуватили його в тому, що він забрав наші долари та витратив їх на свій гардероб
Дубльовано🔊
Це фото має облетіти весь світ!
Близько п’яти годин під завалами будинку у Запоріжжі провела дівчина, обіймаючи свого кота. Провела з вірою, що її врятують🙏
Квартира, в якій вона жила, повністю зруйнована. Катерина мала трьох котів і зараз рятувальники намагаються знайти ще двох
Американцы глубоко шокированы тем, что произошло сегодня в Вашингтоне. Послушайте слова американского ветерана.
Английский довольно доступный, если что будет непонятно - пишите, переведу.
1/2 До речі, - щодо Himars. Нажаль, ворог вже давно знайшов можливості спуфінгу наших пострілів підміною координат. Ракети прилітають, але не туди… Ефективність Himars нажаль знизилась.
Я не знаю, чи усвідомлюють це американці, але така гірка правда – комплекси, які коштують сотні мільйонів доларів - інколи не приносять адекватного результату. Ними треба було активно руйнувати все у перший рік війни. Але тоді була обмежена для нас кількість снарядів. Час значних можливостей був втрачений.
Далі - протитанковий комплекс Jevelin. Звичайно, це важлива штука. Вона врятувала нас в перші місяці. Але зараз - це давно не та зброя, яка є вирішальною на полі бою. Якщо на місяць є декілька результативних застосувань Jevelin по всьому фронту - то це добре. Для порівняння - дрони роблять більше 10 тисяч верифікованих уражень на місяць.
Тепер, щодо розвідки Пентагону. Це не моя компетенція, але думаю, що США ділилися стратегічною інформацією щодо планів ворога, перекидань військ, даними супутникових зйомок. І звісно будь-яка інформація стосовно ворога - має важливість.
Важко сказати, чи зможуть європейці, або хтось інший стати альтернативним джерелом таких розвідданих. Можливо, це ускладнить нам ураження цілей на території РФ.
Але одне можу сказати точно: взводи, роти і бригади ніколи системно не користувались даними Пентагону щоб знищитиконкретну позицію ворога на передовій. (Або це робилось вкрай рідко, в рамках спец операцій, як виключення).
Сучасні битви дуже маневрені й динамічні. Якщо з якогось місця стріляв танк, то ця локація актуальна короткий проміжок часу. Відстрілявшись, танк швидко їде ховатись, і навіть, замітає за собою сліди.
Тому на результативність саме бойового процесу припинення передачі розвідінформації не має вплинути.
Я взагалі бачу більше загроз для фронту від проблем у нашій піхоті, ніж у припиненні допомоги з будь якої зі сторін. Але це вже наше домашнє завдання.
Одразу скажу, що окрім перерахованого США фінансує ще багато програм - таких як наші навчання, не військові програми, а також мають вплив на різні установи, які також надають нам фінансування.
Але зараз мова про першочергову критичність .
Також я не хочу зменшувати роль будь яких видів озброєння.
У військовій справі важлива різноманітність.
Навіть якщо це Javelin - який використали раз на рік, під час сильної зливи - де всі дрони перестали працювати.
І цей текст не до того, що можна послати усіх до біса і протистояти такому ворогу як РФ без підтримки ззовні. Як кажуть, - гуртом і батька легше бити. Але, якщо раптом так станеться що ми все ж залишимось без підтримки США, чи, навіть, під тиском адміністрації Трампа, то знайте: ми,український народ, за ці роки пройшли великий шлях і зробили дуже багато. І, на щастя, у військовому плані ми стали значно менш залежними від партнерів.
Треба усвідомити: наші друзі і основні союзники сьогодні - дрони. Та ті золоті руки і голови, які їх виробляють. А вони точно не зрадять.
Тому - так, якщо раптом так станеться - без підтримки США нам буде складно. Інколи - дуже! Війна не «закінчиться через 24 години», Україна заплатить за мир у Європі більшу ціну, ніж могла б. Нехай це буде на совісті конкретних політиків, а не американського народу. Але ми зможемо вистояти. Якщо будемо разом. Як в перші дні…