Затятий Франик

[karkardill @karkardill]

Відпустка - це коли нарешті можеш провідати всіх своїх.
Ось, до Дані в Теребовлю заскочив.
Спочвай з миром, друже.
Честь.

[Львів Європейський @RPm80VyGYSyYgyt]

Сьогодні Львівщина прощається із захисниками:
🕯️Іван Мазур
Житель м.Жидачів
🕯️Василь Кремінець
Житель с.Стремінь Шептицького району
🕯️Іван Собчук
Родом із Сокальщини
🕯️Василь Рибак
Проживав у Сокальській громаді.
#вічнапамять #єс #львівщина

[Олег Володарський @volodarskijo]

З великим сумом і глибоким смутком повідомляємо, що, захищаючи територіальну цілісність України від російської агресії, героїчно загинув наш земляк, житель села Вільна Терешківка Івахно Валерій Миколайович.
Валерій Миколайович народився 18 листопада 1971 року. Здобув середню освіту у Вільнотерешківській середній школі, по закінченні якої працював на різних підприємствах міста Кременчука.
07 лютого 2023 року був призваний до лав Збройних Сил України. Проходив службу на посаді матроса (в/ч А4123, в/ч А4895).
Мужньо виконуючи свій військовий обов'язок та бойове завдання поблизу населеного пункту Степове Синельниківського району Дніпропетровської області, з 04 грудня 2025 року вважався зниклим безвісти. Наразі підтверджено його загибель...
Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, друзям і всім, хто знав та шанував Валерія Миколайовича. Світла пам’ять про мужнього Захисника України назавжди залишиться в наших серцях.
Прощання з Валерієм Івахном відбудеться завтра, у п’ятницю, 25 вересня:
10:00 — прощання у Кременчуцькому Міському Палаці Культури;
11:00 — панахида у Свято-Миколаївському соборі;
12:00 — виїзд до Свіштовського кладовища.
Вічна пам’ять і слава Герою!

[СВЯТА РУСЬ @rus_svata15287]

Доземний уклін воїну. Подяка за захист. Українська земля буде вічно пам'ятати своїх Героїв. Вічна шана.

[Новинарня @Novynarnia]

Зеленський призначив суддею Печерського райсуду Віктора Кицюка — одного з винуватців “справ Майдану”: оцінка
https://t.co/wSRJjpOowN

[Galina @vipgal51]

❗️ЦЯ МРАЗОТА КОРЕГУВАЛА УДАРИ ПО КИЄВУ!
Інформатор повідомляє, що сьогодні було впіймано мразоту, яка давала русні координати для ударів по Києву:
«Ця с*ка тісно співпрацювала з РФ, зливала дані про ЗСУ а сьогодні ми знайшли її з фотографіями місць, в які прилетіло

[UAVoyager🇺🇦 @CrimeanVoyager]

She was only 21.

Anastasiia Vitovska, call sign “Stella,” was a Ukrainian soldier with the 24th Aidar Assault Battalion.

On September 27, 2019, near Zalizne in the Donetsk region, her life was cut short by shrapnel wounds.

She left behind a young son, who has grown up without his mother ever since.

Today marks 7 years since Anastasiia’s death.

Remember Anastasiia Vitovska — and all those who gave their lives so Ukraine could have a future.

And remember the truth: Ukraine’s war did not begin on February 24, 2022.

russia’s war began in 2014.

[Олег Володарський @volodarskijo]

25 вересня на Чернігівщині попрощалися з шістьма Захисниками України

Микола Волощенко, 30 років - 1996 року народження, був жителем села Білошапки на Прилуччині. Загинув 18 вересня 2026 року під час виконання бойового завдання біля Писарівки на Сумщині.

Петро Єфіменко, 55 років - народився 29 серпня 1971 року, жив у селі Суличівка Ріпкинської громади. Загинув 13 вересня 2026 року на Сумському напрямку, віддавши життя за Україну та мирне майбутнє; поховали військового на кладовищі в Суличівці.

Сергій Єцкало, 42 роки - народився 7 травня 1984 року, був родом із села Заньки. Після навчання працював у місцевому сільськогосподарському господарстві, земляки згадують його як добру, світлу та безвідмовну людину. Загинув 16 вересня 2026 року; у Сергія залишилися мати, батько та брат.

Олександр Кардашов, 35 років - народився 2 травня 1991 року. Із першого дня повномасштабного вторгнення служив у ЗСУ, був головним сержантом і командиром екіпажу взводу БпАК 37-ї окремої бригади морської піхоти, нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Загинув 14 вересня 2026 року на Дніпропетровщині, врятувавши незадовго до загибелі життя побратимів; у нього залишилися батько та дві сестри.

Ярослав Фролов, 26 років - народився 20 травня 2000 року в Олександрівці. Із початку повномасштабного вторгнення став на захист України, воював на Бахмутському, Курському та Сумському напрямках, пройшов шлях від солдата до командира екіпажу БпАК. У 2025 році був нагороджений відзнакою «Золотий Хрест», у 2026 році — «За збиту ворожу техніку». Загинув 28 липня 2026 року, поховали Героя в Чернігові на кладовищі «Яцево».

Олександр Хитрик, 26 років - народився 2 вересня 2000 року, проживав у селі Сергіївка на Прилуччині. Військовослужбовець загинув 18 вересня 2026 року, захищаючи Україну.Честь!

[24 канал @24tvua]

Захисник із Житомира загинув під час виконання бойового завдання на Харківщині. Щирі співчуття родині Героя🕯️

[HJB News @HJB_News__]

These people will never integrate. They hate you. And politicians call this diversity.

[Joakim Ramstedt @daddysblogg]

Tycker detta är intressant.

Min fru som är thailändsk medborgare har nu bott i Sverige i sex år. Hon har aldrig tagit emot en krona i bidrag. Hon har gått på SFI och lärt sig svenska och även lyckats ta svenskt körkort. Samtidigt som hon gjort allt detta har hon jobbat långa dagar och kvällar i köket på en restaurang för att försörja sig själv. När hon nyligen ansökte om ett permanent uppehållstillstånd (alltså inte ens medborgarskap) nekades hon. Migrationsverket hade gått igenom ekonomin för restaurangen där hon var anställd och ansåg inte att den var tillräckligt god. Det var tydligen skäl nog.

Nu läser jag om vår nye riksdagsman Muhammed Ali. Fick skuldsanering 2022. Varit konstant arbetslös. Har rest ett flertal gånger till hemlandet samtidigt som han fick försörjningsstöd. Vägrat betala underhållsstöd samt har ett flertal andra skulder hos kronofogden. Hans fru har begärt kontakt förbud tre gånger efter att hon säger sig ha blivit misshandlad. Anklagad även för grovt barnfridsbrott. Har bott tillsammans med gängkriminell. Beviljades MEDBORGARSKAP i februari.

Kära @Migrationsverk . Förklara för mig, på ett sätt jag kan förstå, rättvisan i detta system för jag ser den inte.

[Сергій Погребецький @pogrebeckij]

Середня нарахована зарплата працівників центральних органів виконавчої влади України становить 66 тис. грн. (за даними за липень 2026 року).
Найвищі зарплати: НКРЕКУ: 121 тис. грн
Апарат Верховної Ради: 96 тис. грн.
НАЗК: 105 тис. грн
Мінцифри: 95 тис. грн.
Антимонопольний комітет: 93 тис. грн.
Суддівська винагорода:
Місцеві суди: від 120 тис. грн.
Вищі суди: до 743 тис. грн.
Ставка солдата не індексувалася з лютого 2022 року та становить близько 21 000 грн. Грошей на солдата нема!

[Олекса Моцно Лютий @tendertorg21]

💬 «Потужна потужність» ➖ 5,6 млн грн коштувала державі «Тисячовесна» в Івано-Франківську.

💰 Зокрема:
1,78 млн грн - оренда приміщення;
1,29 млн грн - маркетингові послуги;
1,1 млн грн - організація прямих трансляцій;
1,44 млн грн - послуги перекладу

На палю зепідора!

[Сергій Погребецький @pogrebeckij]

Міністр єнергетики Шмігаль не хоче запитати у екс-міністра енергетики Галущенка, де подівся 2-3-х рівневий захист енергооб'єктів, про який Галущенко розповідав у 2024 році? А колишній прем'єр-міністр Шмигаль не хоче поставити те саме питання міністру енергетики Шмигалю?
Якщо захист був, про що екс-прем'єр-міністру Шмигалю доповідав екс-міністр Галущенко, то навіщо міністр Шмигаль знову будує захист у 2026 році за 96 млрд грн? 2024 року на захист енергооб'єктів було виділено з бюджету 29,7 млрд грн.
Чи є вільні місця на лаві підсудних поряд із Галущенком?
На захист і відновлення енергооб'єктів у 2025 році фактично витрачено 10,9 млрд грн (для порівняння, на програму «Національний кешбек» за цей же період спрямували 11,2 млрд грн).
Загальний обсяг залучених коштів до Фонду підтримки енергетики України у 2025 році від міжнародних партнерів перевищив $2,1 млрд (допомогу надають понад 40 країн).
Нема цензурних слів!

[Олег Володарський @volodarskijo]

50 метрів до крамниці, де син любив іграшки. Один снаряд - і Наталія втратила обох своїх хлопців.

Вона бігла в підвал і навіть не бачила, що на подвір'ї вже лежали її чоловік і син.

Наталія познайомилася з Романом, коли їй було 25. Вона - сімейна лікарка, він - поліцейський, який прийшов на прийом. Невдовзі Роман зробив їй пропозицію.

Він дуже хотів дівчинку. Коли лікарка на 14 тижні сказала, що буде хлопчик, Роман не повірив:

Він казав: "Це вона погано роздивилась. Наступного разу нам скажуть, що в нас дівчинка".

У листопаді 2018-го народився Дмитро. Здоровий, усміхнений, весь у тата.

Він рано пішов, обожнював машинки. Його улюбленою іграшкою був м'який коник, якого не відпускав він ні на мить.

Дмитро зростав компанійським і добрим. У садочку був найменшенький, але все старався робити сам.

Війну він знав. Знав, хто на нас напав. Знав, що від вибухів буває смерть. Батьки нічого не вигадували - пояснювали все, як дорослому.

18 червня 2023 року родина готувалася їхати у Львів у відпустку. Збирали речі в рідному Білопіллі. Але почався обстріл - вони спустилися в підвал, а як стихло, повернулися.

Води в них на той час вже не було, тож вирішили заїхати до куми в сусіднє місто, щоб там покупатись.

Роман хотів зайти в крамницю - ту саму, в підвальному приміщенні, за 50 метрів від дому. Її дуже любив Дмитро.

Поки їх не було, знову почався обстріл. Снаряд влучив у кут їхнього будинку.

Наталія зрозуміла, що прилетіло близько. Побігла з квартири в підвал. І навіть не бачила, що на подвір'ї вже лежали її хлопці. Роман загинув на місці.

Вона вискочила з підвалу і побачила, як сусід несе Дмитра на руках. Син був живий. Але обстріл продовжився - і Наталію забрали в підвал у напівсвідомому стані.

Дмитро помер на руках у сусіда дорогою в лікарню.

Похованням чоловіка і сина Наталія займалася сама. Прощались біля самого підвалу, оскільки Росія знову обстрілювала Сумщину.

Кілька тижнів вона не вірила. Було відчуття, що прийде - а вони скажуть: "Матуся, ми так невдало пожартували".

Наталія каже, як далі жити - навіть не може уявити. На кладовищі перебувати небезпечно.

Але вона дала собі обіцянку: на могилі її хлопців завжди будуть живі квіти. Поки що жодної зів'ялої.

[Актуальна Правда @apravda]

А в чому він не правий? Маминa пенсія — трохи більше 3 тисяч, а зарплати суддів — понад 100 тисяч

[Закс @WarPersonUA]

Хороших новин сьогодні не буде. Честь, братику! До зустрічі у Вальгаллі
🦁
Втрачаємо найкращих, Сімба, навіки в строю🫡🇺🇦

[Сергій Погребецький @pogrebeckij]

Вся країна стежила за його шкарпетками, а треба було стежити за його руками.
Коли Зеленський нагородив Віталія Кіма орденом Богдана Хмельницького за "виявлену мужність і самовідданість під час оборони Миколаївщини", яку виявив генерал Марченко (Марчело), ​​це ще можна було якось зрозуміти. Ну, не може опальний генерал бути героєм у Зеленського! Коли Кім в одному з інтерв'ю на "блакитному оці" заявив, що Марчело не керував обороною Миколаєва, а їй керував міністр Рєзніков, який роздав автомати городянам, це можна було списати на погану пам'ять.
Але коли мер прифронтового міста купує через підставних осіб елітну квартиру в Києві за 350 тисяч американських грошей і 18 тисяч гектарів мисливських угідь, постає питання звідки гроші? За 2019 рік перед початком політичної кар'єри на держслужбі він задекларував близько 696 тисяч гривень річного доходу. І 290 тисяч доларів заощадження.
А потім хлопець прийшов до успіху та до придбання квартири у Києві та тисяч гектарів угідь.
Заперечує, звісно. Говорить, що все це не його. Підкинули!
Де собі знайти таких благодійників?
Що ж у Володимира Санича всі такі удачливі кадри з такими щедрими друзями!

[UAVoyager🇺🇦 @CrimeanVoyager]

💔 Kyiv. The horror we live through continues.

At least 4 people have been killed in the latest russian attack.

If this were London or Paris, the world would be screaming.

But Ukrainians are killed every day, and the world stays silent.

[ЦПК | Центр Протидії Корупції @zer0corruption_]

339 тисяч грн. Саме стільки втікач-генпрокурор Руслан Кравченко отримав за вересень.

Як дізнались журналісти @tweetsNV, це рекордна місячна зарплата за час каденції Кравченка 🤯

Тобто лише за вересень генпрокурор Зеленського потрапив у корупційний скандал через кришування прокуратурою колцентрів, ганебно втік за кордон і ще й отримав рекордну зарплату за наш з вами рахунок.

А де гарантія, що наступний генпрокурор не закінчить так само? Скільки разів ще треба наступити на ті самі граблі, щоб зрозуміти, що ручні призначення на посаду генпрокурора не працюють?