Дорогі брати і сестри. Дорогий український народе!
Щиросердно вітаю із 1038-ю річницею Хрещення України-Руси – події, яка назавжди визначила духовний, культурний і цивілізаційний шлях нашого народу, а також із Днем української державності.
Вибір святого рівноапостольного князя Володимира став не лише особистим актом віри, а й доленосним рішенням для всієї нашої держави. Прийнявши святе Хрещення, Київська княжа держава, давня Україна-Русь, увійшла до сім'ї християнських народів Європи, утвердивши свою приналежність до спільноти, заснованої на євангельських цінностях, людській гідності та свободі.
Сьогодні, коли Україна переживає одне з найважчих випробувань у своїй історії - жахіття війни, - ми по-особливому усвідомлюємо значення цього Володимирового вибору. Захищаючи свою землю від російської агресії, ми водночас остаточно звільняємося від імперських кайданів, а також відновлюємо історичну справедливість, повертаючи належне місце тим постатям, які творили нашу державу, нашу культуру й нашу духовну традицію. Серед них особливе місце належить святому князю Володимиру – хрестителю України-Руси й державному мужу.
Нехай пам'ять про Хрещення України-Руси надихає нас берегти свою віру, свою державу й свою історію! Нехай Господь укріпляє український народ, дарує мужність нашим захисникам і захисницям, благословляє всіх, хто працює задля перемоги, справедливого миру та процвітання України!
Божого благословення всім нам і нашій Батьківщині-Україні!
Завершилася ще одна страшна ніч в Україні з майже 1600 ночей, що минули після початку повномасштабної російської агресії проти нашої держави. Це довше, ніж тривалість Першої світової війни. Особливо коли не забувати, що насправді вторгнення російських військ розпочалося понад 12 років тому, що означає понад 4500 днів та ночей війни на нашій землі.
І ця ніч державного терору проти Києва і його мирних мешканців, як усі попередні акти терору та геноциду проти українського народу, вчинені російською імперією зла за роки війни, знову доводить – метою кремлівського режиму є знищення України. Знищення нашого дому. Знищення наших святинь. Знищення нашої історії та нашої ідентичності.
Це – безперечно диявольські задуми. І всі, хто підтримкою чи навіть мовчазною байдужістю заохочують їхнє здійснення, є співучасниками страшного злочину проти людяності.
Але особлива провина є на тих, хто, вдягнувши священні одежі, з іменем Бога на вустах, благословляє та схвалює цю агресію. Хто називає її «священною війною». Хто прославляє російських вбивць як нібито «героїв-визволителів».
Кремлівський тиран неодмінно дасть відповідь перед судом Божим та судом людства за свої злочини. Але немилосердна кара чекає і на таких, як очільник Російського патріархату Гундяєв та його вдягнуті в ризи однодумці й поплічники серед духовенства російської й інших Церков.
Ці лжепророки «русского міра» подібні до стародавніх неправдомовців, про яких говорить Писання: «Пророки пророкують неправду ім’ям Моїм; Я не посилав їх і не давав їм повеління, і не говорив їм; вони звіщають вам видіння неправдиві і ворожі, і пусте, і мрії серця свого. Тому так говорить Господь про пророків: вони пророкують ім’ям Моїм, а Я не посилав їх» (Єремії 14:14-15). Їм усім та тим, хто слухає їх, слід нагадати слово Боже: «Невже Я не покараю за це? – говорить Господь; і чи не помститься душа Моя такому народові, як цей? Дивне і жахливе відбувається на цій землі: пророки пророкують неправду, і священники панують за допомогою їх, і народ Мій любить це» (Єремії 5:29-31).
Висловлюю сердечні співчуття всім постраждалим від чергового акту російського державного терору. Молимося за спокій душ загиблих, за зцілення поранених. Дякуємо нашим захисникам – нехай Бог благословить вас успіхом у боротьбі з російським агресором. Дякуємо рятувальникам, медикам, усім, хто допомагає постраждалим.
Та знову і знову звертаємося до міжнародної спільноти: російського агресора слід зупиняти і карати вже і зараз. Бо кожен день затримки має страшну ціну.
Вічна пам'ять загиблим від російського терору! А вбивцям та їхнім поплічникам – нехай буде немилосердна відплата за відсутність людяності та милосердя.
Сьогодні – День жалоби за жертвами чергової масованої атаки росіян на нашу столицю. Знову і знову ця осатаніла імперія зла тероризує і вбиває мирних українців, забирає життя і калічить невинних, руйнує мирні оселі, школи, лікарні, бібліотеки, храми та інші місця, які жодного військового значення не мають. Це відвертий злочинний державний тероризм.
В День жалоби ми молимося, сумуємо, плачемо, висловлюємо жаль і співчуття всім постраждалим нашим братам і сестрам. Нам не байдуже, нам болить, хоч ми, можливо, і не знали особисто всіх загиблих та постраждалих від ворожих обстрілів людей. Але українців завжди вирізняла душевність, небайдужість, щирість. Горе для нас не буває чужим, ми його переживаємо як особисте, своє. І прагнемо допомогти, підтримати – хто чим може.
І в цьому наша духовна сила – в любові. Допоки в нас є співчуття, милосердя і людяність – ми маємо всі шанси на перемогу. Допоки ми захищаємо і допомагаємо іншим – ми наближаємося до перемоги. Допоки ми залишаємось людьми одне для одного, допоки ми поруч і тримаємося разом -– ми сильніші за будь-які випробування, ми вже перемогли зло – щонайменше зло людської байдужості й нечутливості.
Піднесімо молитви до Господа за упокій душ загиблих мирних мешканців. Попросімо за зцілення поранених, бажаючи їм відновлення сил та зміцнення здоров’я. А також – за зміцнення душевних сил для всіх постраждалих від ворожих атак, для членів їхніх родин, знайомих, колег, друзів.
Три десятиліття тому, в цей літній день – 28 червня 1996 року – наша держава отримала власну Конституцію незалежної України. Її ухвалили, «усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями…».
Ці слова з преамбули Основного Закону підкреслюють визнання вагомої ролі віри для українського народу, наше прагнення керуватися у своєму житті не лише законом людським, але й Законом Божим. Сам Господь наш Ісус Христос власним прикладом показав, що людський закон є важливим, коли під час Свого земного шляху теж жив згідно з тогочасними законами, дотримуючись та виконуючи їх.
Для українського народу нинішнє державне свято є по-особливому важливим, адже ми захищаємо і виборюємо свою державність у жорстокій війні з російським агресором. Ми відстоюємо наше право жити в незалежній, суверенній, єдиній, демократичній державі, де саме людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Це закріплено і гарантовано нам нашою Конституцією.
Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни!
Вогонь своєї ненависті російські терористи під покровом ночі сьогодні спрямували в серце нашої столиці. Значно пошкоджена Києво-Печерська лавра. Зокрема, ворог поцілив у вівтарну частину Успенського собору, одного з найсвятіших місць усього християнського світу.
Був на місці влучання. Разом з Президентом України Володимиром Зеленським, Прем’єр-міністром України Юлією Свириденко, іншими представниками влади та намісником обителі єпископом Авраамієм оглянули пошкодження, яких зазнала Лавра, й обговорили її майбутнє відновлення.
Спаситель каже: «Злодій приходить тільки для того, щоб украсти, вбити й погубити» (Ін. 10: 10). Цим євангельським мірилом ми можемо виміряти та оцінити, чим є «русскій мір», бо діла його свідчать, що це – злочинна імперія. Адже від давнього часу вона краде, вбиває і губить. Так вона чинила з нашим народом не раз у минулому, так вона діє і тепер.
Піднесімо молитви до Господа за те, щоби Він допоміг нам зупинити це зло, щоби гуртував довкола нас людей доброї волі! Молімося за перемогу правди і гідне покарання для агресорів та злочинців.
Внаслідок російського обстрілу, який відбувається зараз, вночі 15 червня, горить дах одного з найбільш святих місць християнського світу - Успенського собору Печерської лаври у Києві.
Просимо про молитву за врятування святині від знищення.
Черговий російський злочин проти людяності, проти історії, проти християнства.
Що ще повинен зробити кремлівський антихрист, аби світ усвідомив, що слід рішуче діяти, аби російський терор проти України і самих принципів миру припинився?
Пресвятая Богодице, зупини ірода!
З почуттям глибокої братньої любові та пошани від себе особисто, архієреїв, духовенства і вірних Православної Церкви України сердечно вітаю Вселенського Патріарха Варфоломія з днем тезоіменитства – з днем пам’яті святого апостола Варфоломія, небесного покровителя Його Всесвятості.
Для мільйонів православних християн Вселенський Патріарх Варфоломій є пастирем, який, попри випробування, тиск та несправедливі звинувачення, продовжує йти дорогою правди, захищаючи єдність Церкви, людську гідність та євангельські цінності. За це Православна Церква України з особливою вдячністю підносить сьогодні свої молитви за його здоровʼя і довголіття.
Ваша Всесвятосте! Нехай Милостивий Господь за молитвами святого апостола Варфоломія зміцнює Ваші душевні й тілесні сили, дарує мир, радість і благословляє Ваше Першосвятительське служіння на довгі роки та надалі провадить Вас дорогою істини, яку Ви невтомно свідчите усьому світові.
Незмінно просимо Ваших молитов за перемогу правди, припинення російської агресії та справедливий мир для України. Многії і благії літа!
У день свята перенесення мощів благовірного Ігоря, князя Чернігівського і Київського, звершив Божественну літургію у ставропігійному Спасо-Преображенському соборі на столичних Теремках. Душа раділа, адже ми знову в цьому прекрасному соборі разом з нашими архієреями, духовенством, місцевою громадою та захисниками єдиними вустами підносили гарячі молитви до Господа – про єдність, досягнення перемоги, встановлення справедливого і тривалого миру в Україні, а також молилися за всіх українських воїнів, які боронять нашу Батьківщину.
Проникливо звучали під час сьогоднішнього богослужіння твори українських композиторів у виконанні архієрейського хору під керівництвом протодиякона Олександра Тарасенка. З подякою вручив високі церковні нагороди захисникам України, вірянам, а також привітав голову парафіяльної ради Спасо-Преображенського собору Ігоря Лисова з днем тезоіменитства та відзначив його орденом святого архістратига Божого Михаїла. Після урочистого богослужіння ми у молитві вшанували приснопамʼятного Митрополита Володимира (Сабодана) та поклали квіти до пам’ятника видатного архіпастиря.
В єдності – наша сила, Боже, нам єдність подай!
Дорогі брати і сестри! Сердечно вітаю всіх вас із Днем Святої Тройці – зі святом П’ятидесятниці та зішестя Святого Духа на апостолів. У цей благословенний день ми особливо відчуваємо живу присутність Божої благодаті, яка укріплює людські серця, наповнює душу миром і веде нас дорогою віри, любові та спасіння.
Свято Тройці нагадує нам величну істину про Єдиного Бога у Трьох Особах – Отця, Сина і Святого Духа. Через зішестя Святого Духа Господь явив світові повноту Свого Божественного Одкровення та дарував апостолам силу проповідувати Євангеліє всім народам. Саме від цієї священної події бере свій початок земне буття Христової Церкви.
Сьогодні, як ніколи, ми потребуємо духовної єдності, щирої молитви та непохитної надії на Господа. Нехай Святий Дух зцілює зранені серця, укріплює кожну родину, надихає на добрі справи та допомагає зберігати любов, милосердя і віру навіть у найважчі часи випробувань війною.
Молюся, щоби благословення Бога троїчного в Особах перебувало з українським народом, щоби Господь дарував справедливий мир нашій землі, захист воїнам, розраду стражденним і світло всім, хто шукає Божої підтримки. Нехай Господь оберігає кожного з вас та наповнює життя Своєю благодаттю. Із Днем Святої Тройці!
Сьогодні, на другий день після П’ятидесятниці, Церква відзначає День Святого Духа, особливо вшановуючи Бога-Духа Святого – третю Особу Пресвятої Тройці. Але «третьою» ми називаємо Його не за порядком зменшення, а вказуючи у такий спосіб на черговість одкровення Тройці у світі: адже Дух Святий у повноті явив Себе після одкровення про Отця і про Сина.
Дух Святий є таким же Творцем світу, як і Бог-Отець, і Бог-Син, Він дає силу життя світові, Він є для Церкви Христової тим, чим душа є для тіла. Він все Собою проймає і все живить, на все накладає промінь Божественної благодаті. Як повітря потрібне для життя тіла, так і Дух Святий – для життя людської душі.
Святий Дух для нас невидимий, але Його дія виявляється в реальних, видимих та відчутних плодах і дарах. Всі прояви любові, милосердя, віри і добра, внутрішній мир і спокій, відчуття радості, краси, щастя, гармонії, вдячності – все це в людині є не саме собою, але походить від Бога та є плодами дії Духа Святого.
«Хiба ж не знаєте, що ви – храм Божий i Дух Божий живе у вас?» (1 Кор. 3: 16) – нагадує нам святий апостол Павло. Ніколи не забувайте про це! І за вірою вашою, за благоволінням Небесного Отця і за обітницею Сина Божого, нехай благодать Всесвятого Духа перебуває над усіма вами!
В нинішню особливу, вселенську поминальну суботу, напередодні Дня Святої Тройці, П’ятидесятниці та дня народження новозавітної Церкви, ми звершуємо посилену молитву за упокоєння душ не лише тих померлих, кого ми особисто знаємо, але і всіх, хто від віку спочив у вірі в Бога.
Тож звернімося сьогодні з щирою молитвою до Милосердного Бога за спокій душ усіх, хто з початку світу і до теперішнього часу завершив своє земне життя. Нехай кожна вірна душа не буде полишена без вияву нашої християнської любові і турботи, без нашої молитви. Ми робимо це не приватно, але всі разом, як Єдина Христова Церква, долаючи час і простір.
А найбільш гаряче помолімося за наших батьків і прабатьків, всіх рідних і близьких нам, а також за наших захисників, які поклали своє життя за волю, віру і справедливий мир для нашої Батьківщини-України – за наших новітніх Героїв, відомих за іменами і невідомих! Нехай вічною буде їхня пам’ять, нехай слава їхня буде з роду в рід. Нехай Господь упокоїть душі полеглих наших героїв у Своєму Царстві і подасть їм вінці нетлінні!
Піднесімо заупокійні молитви як свідчення нашої віри у перемогу над смертю, віри у загальне воскресіння померлих та у майбутнє оновлене, вічне життя. Нехай вічною буде молитовна пам’ять про померлих!
Напевне, мало знайдеться тих, хто буде заперечувати, що сучасний світ лежить у злі й гріху. Те, що діється довкола, страшні несправедливі війни, усілякі біди й численні злочини проти самої людяності доводять, що цей світ глибоко хворий і уражений гріхом. Водночас Церква твердить, що Господу під силу вилікувати зранені душі людей, що істинна віра допоможе спасінню та може врятувати людство від смерті духовної. І що Бог – Всемилостивий та Людинолюбний, Він дарує можливість спастися кожній людині. Проте спасаються не всі. Бо багато покликаних, та мало обраних…
Але так є не тому, що Бог незбагненним чином обирає, кого з людей спасати, а через те, що самі люди не прагнуть спасіння, не роблять відповідний вибір, не протидіють злу і часто навпаки - примножують його. Адже Бог нікого не примушує, не силує до добра. Він тихо стукає у серце кожної людини, нагадуючи про силу добра та згубність гріха, але не всі хочуть впускати у своє серце Бога та чути Його. Хтось ставиться до Нього недовірливо, хтось зайнятий іншими справами та проблемами, хтось вважає, що не на часі міркувати про таке, хтось просто не хоче чути голос Божий.
Час земного життя промине, і як воно завершиться, то вже ніщо з турбот світу цього, його багатства й насолод, не матиме для нас значення. Але якщо ми зараз не прислухаємося до голосу, що кличе нас прийти до Бога і прийняти дар, приготовлений для нас, то потім, коли усвідомимо, що ми втратили, яку можливість змарнували, чий заклик відкинули, – буде пізно.
Тож не відкладайте, почуйте Божий заклик, відгукніться на нього, зробіть правильний вибір! Поки є час, подбайте, щоби бути не лише серед покликаних, але щоби залишитися і серед тих обраних, які свого покликання не зганьбили!
Страшна ніч для Києва та інших міст України завершилася. Сонце все одно відігнало темряву і новий день настав.
Але не для всіх. Російська імперія зла знову забрала життя невинних. Зруйнувала мирні оселі. Школи. Магазини. Ринки. Інші місця, які жодного військового значення не мають.
Мета очевидна – помста кремлівської тиранії за наш спротив. Вони хотіли знову зробити нас рабами, завершивши напад «за три дні». Але воля українців до гідності та свободи – незламна. Досвід минулого свідчить: слід боротися і захищати себе, бо ціна поразки для українського народу – надто страшна.
Як багато киян, я теж провів цю ніч в укритті під страшні звуки вибухів. Але ранок настав – і за це найперше дякуємо Богові та нашим захисникам.
Сили оборони України творять неймовірне – лише мала частина всього арсеналу зла досягає смертельної мети. Нехай Бог благословить успіхом наших оборонців, низький вам уклін та вічна подяка.
Дякуємо рятувальникам, медикам, всім, хто надає допомогу постраждалим і ліквідує наслідки обстрілів.
Дякуємо нашим партнерам та союзникам – завдяки вам, вашій військовій та фінансовій допомозі Україна може збивати дрони та ракети, протидіяти ворогу, відстоювати мир у Європі.
Хочу подякувати всім українцям, хто попри жах війни зберігає стійкість духу та продовжує жити і працювати, наближаючи перемогу над агресором і утвердження миру.
А на голови всіх, хто наказував чинити цей та інші обстріли, на голови всіх, хто ці накази виконував – нехай впаде кров невинних. Нехай впаде осуд від Бога і від людства. Російський державний тероризм має бути покараний!
І ще одне слово цього страшного ранку – до всіх, хто цієї неділі буде звершувати богослужіння в храмах, і там згадуватиме російського патріарха Гундяєва як свого «вєлікого господіна і отца». Чи не відчуваєте ви, вимовляючи його ім'я та славлячи його – того, хто благословив і цей страшний обстріл, і цю війну назвав «священною» – присмак крові та попелу на губах?
Нехай Господь допоможе нам усім пережити ці страшні дні, подасть швидке одужання пораненим, упокоїть душі загиблих. І зруйнує російську імперію зла та уразить всіх, хто спричинив ці страждання, проливаючи кров невинних.
З особливою духовною радістю, продовжуючи святкувати Вознесіння Господнє, ми звершили подячне богослужіння у старовинному дерев’яному храмі села Баранівці, що у Самбірському районі на Львівщині, відзначаючи ювілей 100-ліття від часу побудови цього прекрасного Вознесенського храму.
Тут, у мальовничому і затишному куточку української Галицької землі, ми зібралися разом з місцевою громадою та духовенством для подячної молитви Богові, для свідчення нашої віри та пошанування незламної віри наших предків, які з любов’ю будували цю святиню, берегли її у непрості часи та передали нам як дорогоцінний духовний скарб.
Сто років стоїть на землі ця святиня, сто років у її стінах лунає молитва до Господа, сто років цілі покоління українців знаходять тут розраду, духовну силу та надію. І нехай ця одухотворена сердечними молитвами святиня служить на благо людям ще многії, многії літа!
Цьогорічне свято Вознесіння Господнього, яке збіглося календарно з Днем вишиванки, заграло особливим, неповторним настроєм – теплим, рідним, українським, світлим. Звершив святкове богослужіння сьогодні у прекрасному храмі Вознесіння Господнього в Мостиськах, що на Львівщині, з нагоди престольного свята і 20-ліття з дня освячення. Велелюдна громада, від малого до старого, була вбрана у святкові вишиті убрання – не з примусу, не через данину моді, а за покликом серця. Бо вишиванка для нас, українців, – це наше рідне, унікальне, сакральне, це те, що нас єднає, згуртовує і надихає.
Цей храм Вознесіння Господнього – справді величний і прекрасний. Як ззовні, так і всередині кожен може бачити, з якою любов’ю до Бога, до православної християнської віри, до нашої духовної історії він був збудований. Самим виглядом своїм він є свідченням Божої присутності серед людей, красою спонукаючи до молитви та прославлення Творця.
Христос вознісся на небо, але, як ми завжди повторюємо під час Божественної літургії: Він посеред нас є і буде! Він вознісся у славі на небо, але, за обітницею, Він перебуває між нами. Перебуває серед тих, хто тут зібраний в ім'я Його. Він подає нам Свої Тіло і Кров, аби ми були Його причасниками, єднаючись не лише у думці, у вірі, у молитві, але у повноті нашої природи. Він надихає нас та благословляє протидіяти злу і примножувати добро. Він спонукає нас любити ближніх, любити наш народ та боротися за добро для нього, бо через любов до ближніх виявляється істинність любові до Бога.
Нехай Господь благословить усіх нас, зміцнює нас у православній християнській вірі та допомагає втілювати її в добрих ділах. Слава Ісусу Христу!
Вознесіння Господнє для нас, християн, стверджує не розлуку, а єднання. Хоча навіть природні небеса є високо над нами і вознесіння до них свідчить нібито про віддалення, однак насправді Христос, Який вознісся у славі, є близько, є з нами у всі дні, як Він і обіцяв.
Сердечно вітаю усіх зі святом Вознесіння Господнього! Сьогодні ми прославляємо євангельську подію, коли Господь Ісус Христос на 40-й день після Свого Воскресіння із мертвих видимо, плоттю Своєю, перед очима апостолів та численних учнів вознісся на небо і сів праворуч Бога Отця.
Вознесіння Господнє перевищує людське розуміння звичайного піднесення, переміщення, вивищення над іншими. Вознесіння Спасителя приводить не до віддалення Христа, а до Його незмінної і невід’ємної присутності всюди, де з вірою звертаються до Нього. Він не полишив нас, Він не далеко від нас. Навпаки, Він є з нами, Він є щоденно, Він є серед вірних, які збираються в Ім’я Його, бо так Він сказав: «Де двоє чи троє зібрані в ім’я Моє, там Я серед них» (Мф. 18:20).
І правдивість цих слів ми справді відчуваємо, коли світлом і радістю наповнюються наші серця у храмі Божому, під час богослужінь, спільної молитви, єднання у Таїнстві Євхаристії, під час особистої щирої молитви до Бога. Ми знаємо і відчуваємо: Господь наш Ісус Христос – з нами і посеред нас. І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Щиро дякую всім вам за молитви, сердечні привітання та добрі побажання з нагоди мого Дня тезоіменитства – дня пам’яті святителя Епіфанія, архієпископа Кіпрського. Для мене надзвичайно цінно в цей день відчувати вашу духовну підтримку, братню і сестринську любов і нашу спільну єдність у Христі, яка зміцнює Православну Церкву України та надихає на подальше служіння.
Святитель Епіфаній, пам’ять якого сьогодні вшановує Церква, був мудрим архіпастирем і подвижником благочестя. Він жив у непростий час випробувань та єресей, однак залишився непохитним у служінні Божій правді. Своїм прикладом він навчає нас, що справжня сила Церкви полягає не у земній славі чи людській величі, а в єдності навколо Христа, у вірності Євангелію, у молитві та любові до ближнього.
І тепер, коли український народ проходить через тяжкі випробування війною, ми ще більше маємо берегти цю духовну єдність. Церква покликана бути місцем молитви, підтримки, милосердя та надії. Ми збираємося разом не лише як громада вірних, але як одна велика духовна родина, щоби разом нести тягарі одне одного, підтримувати наших захисників і захисниць, допомагати стражденним і свідчити світові правду Христову.
Ми, як Помісна Церква, з особливою увагою служимо своєму українському народу. Але робимо це не як ті, хто ставлять власний народ вище за все, але заради виконання заповіді любові до ближніх, яку дав Сам Господь. «Хто не любить брата свого, якого бачить, як може любити Бога, Якого не бачить?» (1 Ін. 4:20) – вчить нас апостол любові Іоан Богослов.
Ми, не відкидаючи жодної мови, з особливою любов’ю і увагою в Церкві плекаємо рідну українську мову, бо вона є найкраще зрозумілою для нас, а святий Павло наставляє: «В церкві хочу краще п’ять слів сказати розумом моїм, щоб i інших наставити, ніж тисячі слів незнайомою мовою» (1 Кор. 14:19).
За роки служіння Господь посилав багато викликів і випробувань, але завдяки Божій допомозі та вашим молитвам ми разом долаємо труднощі й продовжуємо розбудовувати нашу Помісну Церкву. Ваша підтримка, увага і жертовна праця є великим свідченням живої віри та любові до Церкви й України.
Нехай Господь щедро благословить кожного з вас, дарує мир, духовну силу та непохитну віру й надію. Молімося за всіх, хто трудиться за захист нашої Батьківщини, за український народ і за справедливий мир для нашої держави. Нехай і надалі Господь укріплює єдність Православної Церкви України, а Його благодать перебуває з усіма нами.
#Церква_з_тобою
Дорогий наш Предстоятелю! У день Вашого тезоіменитства сердечно підносимо молитви та дякуємо Господу за Ваше мудре та віддане архіпастирське служіння. Нехай Всемилостивий Бог дарує Вам міцне здоров’я, духовну силу та многії благословенні літа!