"Spent a night in the Kyiv Metro. I get to do it one night & tell the tale but for thousands of Ukrainians it's a necessity to be safe during the shelling."
Our Goodwill Ambassador @nikolajcw is in Ukraine experiencing first hand what life is for millions of people.
Stay tuned.
Well, let’s just say this is not a humanitarian act.
NO! It certainly isn’t.
Attacking ambulances is more than just a war crime.
ELON! The drone operator is NOT some poor lad forced into combat; what you’re saying is just an excuse on your part.
Lately, the President of the United States has been repeating a claim almost every day, which he believes is the main reason why the Russians failed to capture Kyiv in three days:
“The Russians had a thousand tanks moving along a concrete highway.
They would have been in Ukraine in four hours if they had been traveling at a tank’s maximum speed — exactly 48 miles per hour. Nothing could have stopped them. The war would have been over in one day.
And this very stupid general — I have no idea who he is.
He decided to turn right into farmland and then left toward Kyiv, instead of staying on the highway. On the concrete highway, a perfectly good road, where everything was going very well for them.
Another three and a half to four hours, and the whole war would have been over.
But eventually, they got stuck in the mud.”
They say Donald Trump is given news and briefings on sheets of paper with pictures on them so that the president of the world’s most powerful country can get up to speed more quickly.
We hope this post reaches at least one US government official who can print out and show him photographs of Russian columns destroyed by Ukrainian defenders. This was made possible, in part, by Javelins supplied to Ukraine by the American people — for which we are sincerely grateful — not Trump, shortly before Russia’s full-scale invasion.
One of the world’s “most powerful” armies, backed by a nuclear power, was stopped by Ukrainian defenders armed with old Soviet-era equipment, a handful of Javelins, and a few Bayraktar drones.
While almost all of our Western “partners” were betting on Kyiv falling within mere dozens of hours, Ukrainian defenders did the impossible, burning Russian columns and killing the invaders.
Ukraine stood firm. And it still stands today.
And no Putin sympathizer who is merely passing through — whether the US president or anyone else — will ever be able to rewrite history in Russia’s favor.
The truth is on our side.
Thank you for sharing our material. It matters.
Нагадаю, це обама, який приїхав на Донбас у 2005 році контролювати знищення українських боєприпасів. Через дев’ять років, 20 лютого 2014-го, вже під час його президентства, орки вторглися в Україну й захопили Крим. А Обама тоді як допомогу надіслав нам аптечки, сухпайки та ліжка.
Зараз ми, є свідками того як Сполучені Штати Америки в п'яте намагаються врятувати російську імперію. Сподіваюсь цього разу у них нічого не вийде і хочу нагадати про попередні чотири випадки.
За останні сто з гаком років США неодноразово отримували шанс назавжди покінчити з російським імперіалізмом. Але жодного разу не скористалися такою можливістю.
Перший шанс з’явився у 1919 році, коли Вільям Булліт привіз із Петрограда пропозицію Леніна щодо припинення вогню та фіксації кордонів у їхньому тодішньому стані. Фактично йшлося про розділення Росії на п’ять або більше суверенних держав.
Вудро Вільсон чомусь не знайшов часу навіть відповісти на таку пропозицію. Ба більше, славнозвісні «Чотирнадцять пунктів Вільсона», у яких він виклав своє бачення міжнародного устрою після Першої світової війни, попри всі обіцянки, так і не були втілені в життя.
Уже тоді було зрозуміло, що умови Версальського мирного договору підштовхнуть Німеччину та Росію в обійми одна одної, а нова світова війна стане практично неминучою. Булліт недвозначно продемонстрував своє ставлення до такої політики, пішовши з Державного департаменту на знак протесту.
Другий шанс виник під час Другої світової війни, коли США почали допомагати СРСР, постачаючи озброєння, боєприпаси, продовольство, транспорт та амуніцію за програмою ленд-лізу. Ця допомога кардинально вплинула на перебіг війни та стала одним із визначальних чинників перемоги СРСР над нацистською Німеччиною.
Маючи настільки вигідні переговорні позиції, американський уряд із незрозумілих причин не домігся жодних письмових гарантій від СРСР, що населенню звільнених європейських територій не нав’язуватимуть злочинну комуністичну ідеологію.
Ба більше, у той момент Вашингтон міг вимагати від Сталіна навіть пом’якшення внутрішньої політики СРСР. Це могло суттєво вплинути на долю народів, поневолених комуністичним режимом у складі радянської держави.
Але Рузвельт нічого не зробив у цьому напрямку. Сьогодні ми значно краще розуміємо можливі причини. Як стверджують дослідники, адміністрація Франкліна Рузвельта була буквально нашпигована сталінськими агентами. Зокрема, агентом НКВС був Алджер Гісс, людина, яка вела й організовувала переговори з СРСР. Також він був одним із найбільш довірених чиновників, керівником Офісу спеціальних політичних зв’язків, якому Рузвельт доручив роботу над створенням ООН.
Рузвельт задовольнився розмитими обіцянками Сталіна, що у своїй зоні впливу той не застосовуватиме терористичних методів.
Сталін укотре обдурив американське керівництво, не дотримавшись жодних обіцянок. У результаті близько 140 мільйонів європейців на десятиліття опинилися в пеклі радянської диктатури.
Третій шанс з’явився у 1991 році, коли СРСР остаточно розвалився.
У той момент Сполучені Штати мали всі можливості підтримувати необхідні демократичні перетворення в Росії аж до її повної деімперіалізації.
Натомість із незрозумілих причин було проігноровано попередження Рональда Рейгана про «імперію зла». Не були враховані й історичні уроки, зокрема «Довга телеграма» Джорджа Кеннана, у якій він детально описав природу радянської системи та фундаментальні проблеми співпраці з нею.
Нагадаю, що Вільям Булліт і Джордж Кеннан чудово вивчили Росію, спілкуючись із тодішньою інтелектуальною елітою СРСР. Цікавий факт: Булліт і Кеннан товаришували з Булгаковим, і їх вважають прообразами Воланда та Коров’єва у романі «Майстер і Маргарита». Попри теплі особисті стосунки Булліта зі Сталіним та іншими радянськими керівниками, він інформував Вашингтон про справжню, страхітливу сутність радянського режиму.
Але замість того, щоб скористатися історичним шансом і остаточно покінчити з російським імперіалізмом, США фактично підтримали аферу із захопленням Росією місця СРСР в ООН. Тим самим Вашингтон продемонстрував готовність і надалі потурати імперським амбіціям кремлівських правителів.
А знехтувавши можливістю глобальної денуклеаризації Росії, Сполучені Штати допустили концентрацію всього радянського ядерного арсеналу в одних руках. Зрештою, у руках божевільного негідника, який сьогодні погрожує цим арсеналом усьому світу.
Четвертий шанс з’явився у червні 2023 року, під час заколоту Євгена Пригожина.
Тоді Росія опинилася перед однією з найсерйозніших внутрішніх криз за весь час правління Путіна. Озброєні підрозділи «Вагнера» захопили Ростов-на-Дону та рушили на Москву. Російська військова і політична система продемонструвала свою вразливість, а путінська вертикаль влади, яка роками здавалася непохитною, почала буквально розсипатися на очах.
Для України це був надзвичайно важливий момент. Російське керівництво було зайняте власним виживанням, частина військових ресурсів відволікалася на внутрішню кризу, а невизначеність у Москві створювала можливість суттєво змінити ситуацію на фронті.
Але замість того, щоб максимально скористатися слабкістю ворога, ми знову зіткнулися з американським страхом перед розвалом Росії.
Нас фактично тримали за руки. У момент, коли необхідно було дати Україні всі можливості для наступу, щоб зрушити лінію фронту, ми залишалися обмеженими у своїх діях. Знову лунали розмови про неприпустимість ескалації, ризики дестабілізації Росії та небезпеку втрати контролю над її ядерним арсеналом.
Поки російська влада намагалася врятувати саму себе, у Вашингтоні більше переймалися наслідками можливого падіння Путіна, ніж можливістю завдати стратегічної поразки державі, яка розв’язала найбільшу війну в Європі з часів Другої світової.
Зрештою Путін пережив заколот, відновив контроль над ситуацією та продовжив війну проти України.
Чотири історичні можливості. Чотири різні американські адміністрації. І щоразу, коли виникав шанс остаточно зруйнувати російську імперську систему, у Вашингтоні знаходилися причини цього не робити.
І тепер ми ризикуємо побачити це вп’яте. Знову за рахунок України. Знову ціною життів українців. І знову заради порятунку імперії, яка щоразу після такого порятунку починає нові війни.
Я не знаю, кто этот крутой байкер. Но этот парниша говорит довольно таки верные слова про это недоразумение в Белом Доме. Он всё говорит правильно: трамперс - прихвостень кал калыча и гебэшных кланов. И затянул человечество в свой обезьяний мир сорок.
Reuters вийшов із дуже показовою статтею «US, Russia explore gas sale to Europe amid Ukraine war».
За даними видання, високопоставлені російські та американські посадовці обговорювали можливість залучення американського інвестора до «Північного потоку». Серед учасників цих розмов - Кирило Дмитрієв, близький радник Путіна, і Джаред Кушнер, який паралельно намагається виступати посередником у переговорах між Росією та Україною.
«Кушнер, який намагається домовитися про перемир'я між Росією та Україною, вважає бізнес центральним елементом відновлення миру. Така угода дозволила б американським інвесторам заробляти на енергетичних потоках до Європи після завершення війни».
Тобто йдеться вже не просто про абстрактні «економічні стимули для миру». Йдеться про конкретний російський газ, конкретний «Північний потік» і конкретних американських інвесторів, які можуть заробити на поверненні Європи до російських енергоносіїв.
У Білому домі навіть не намагаються виправдовуватися:
«Будь-які угоди Росія повинна буде погоджувати з DFC і Міністерством фінансів США, і вони мають приносити вигоду американським платникам податків і компаніям».
Дуже цікаве формулювання для переговорів про закінчення геноцидальної війни проти очевидного зла.
Окремо Reuters пише, що Дмитрієв минулого місяця вже зустрічався з представниками Міністерства енергетики та Міністерства фінансів США, щоб обговорити потенційні американсько-російські енергетичні проєкти.
При цьому «Північний потік» сьогодні перебуває під санкціями США та ЄС. Німеччина офіційно виступає проти його відновлення. Представниця німецького Міністерства економіки та енергетики прямо заявила, що країна знайшла альтернативи російському газу і не хоче повертатися до цієї залежності, що абсолютно логічно.
До 2022 року Німеччина отримувала з Росії через Nord Stream більше половини свого газу. Ця залежність стала одним із головних стратегічних подарунків Путіну. Москва роками перетворювала енергетику на політичну зброю, а Європа роками переконувала себе, що це просто бізнес.
Тепер цю конструкцію пропонують відновити. Тільки між Росією та Європою має з'явитися американський посередник, який отримуватиме свою «частку».
Німецький депутат Міхаель Келльнер прокоментував:
«Це загрожує стати брудною угодою, за яку Європа дорого заплатить».
«Американці та росіяни поділять прибутки».
Особливо показово, що все це відбувається на тлі європейських побоювань щодо самих переговорів із Москвою. Reuters нагадує, що керівники п'яти європейських розвідок ще раніше попереджали: Росія не зацікавлена у швидкому завершенні війни і використовує переговори зі США для просування бізнес-угод.
Для Кремля переговори - це не просто шлях до припинення війни. Це можливість повернутися на європейські ринки, послабити санкції, відновити потоки грошей, поступово нормалізувати відносини із Заходом і підготуватися до нової війни.
Кушнер після зустрічей у Москві говорив у Києві про «угоди процвітання», які мають дати лідерам «щось, чого можна чекати».
Ось тільки для Росії це «щось» уже починає набувати дуже конкретних форм: «Північний потік», російський газ, енергетичні активи і повернення до європейського ринку.
Reuters пише, що Кушнер і Дмитрієв також обговорювали продаж активів «Лукойлу» в Європі та інших країнах - від НПЗ до мереж автозаправок.
За одним із варіантів, ці активи мав би придбати консорціум за участю американської державної інвестиційної агенції DFC та інвесторів із Катару й ОАЕ. Після цього США могли б зняти відповідні санкції.
Білий дім підтвердив сам факт переговорів щодо «Лукойлу»:
«Щодо "Лукойлу", Стів Віткофф і Джаред Кушнер працювали з DFC над погодженням значного авансового платежу та частки прибутку для Сполучених Штатів».
Люди, які від імені президента США беруть участь у переговорах щодо завершення війни, паралельно працюють над схемами, за якими Сполучені Штати можуть отримувати авансові платежі та частку прибутку від угод із російськими активами.
Фактично перед нами формується дуже проста модель: Росія отримує можливість повернутися на західні ринки, американський бізнес отримує частку в цих потоках, а Європі пропонують знову купувати російський газ.
При цьому саме Європа сьогодні витрачає сотні мільярдів на переозброєння через загрозу з боку Росії.
Єдині, хто підтримує повернення до стосунків із московитами, - це російські агенти на кшталт AfD. Вони виступають за відновлення «Північного потоку». Reuters пише, що Дмитрієв на початку наступного року збирається зустрітися з керівництвом AfD, щоб обговорити повернення російського газу.
Росія воює проти України, веде гібридну війну проти Європи, підтримує політичні сили, які виступають за відновлення відносин із Москвою, і паралельно через переговори зі США намагається повернути свої енергетичні потоки на європейський ринок. А американські переговорники шукають можливості на цьому заробити.
Якщо результатом найбільшої війни в Європі стане нова схема продажу російського газу через американських посередників, то всі світові диктатори та терористи отримають абсолютно правильний для себе урок.
Можна почати війну, проводити політику геноциду, дочекатися переговорів, а потім просто запропонувати вигідну угоду.
Сьогодні в Німеччині заарештували колишнього президента Федеральної розвідувальної служби Августа Ганнінга. Це вже не історія про «помилкову політику щодо Росії», «наївність» чи «невдалі рішення минулого». Це історія про те, наскільки глибоко прогнила німецька система безпеки.
Ганнінга підозрюють у шпигунстві, незаконному отриманні державних таємниць, спробі державної зради та агентурній діяльності на користь іноземної спецслужби. Його колишнього керівника офісу Манфреда Д. також заарештовано. За даними Федеральної прокуратури, він міг передати Ганнінгу майже 2 000 внутрішніх документів BND, значна частина яких була засекречена.
Серед цих документів були матеріали для розвідувальних нарад у канцелярії канцлера, інформація про російську армію, іранську ядерну програму та дані, отримані від іноземних партнерських спецслужб. У німецьких розвідувальних колах можливий витік такого масштабу вже називають катастрофою.
Август Ганнінг очолював BND з 1998 до листопада 2005 року. Після цього він не зник із державної системи. Він став державним секретарем Федерального міністерства внутрішніх справ і залишався ним до 2009 року, тобто працював на найвищому рівні системи безпеки вже за канцлерства Ангели Меркель.
А його колишній підлеглий Манфред Д., якого сьогодні також заарештували, продовжував працювати в BND до березня 2026 року. За версією слідства, передача документів Ганнінгу могла тривати щонайменше до червня 2022-го.
Людина, яку підозрюють у передачі секретної інформації, мала доступ до німецької розвідувальної системи вже після початку повномасштабної війни Росії проти України. І це вже другий великий шпигунський скандал у BND за кілька років. У Берліні окремо судять колишнього співробітника BND Карстена Л., якого обвинувачують у передачі Росії секретної інформації, зокрема пов'язаної з Україною.
За часів агентки КГБ Меркель Німеччина поглиблювала енергетичну залежність від Росії. Після російського вторгнення в Грузію у 2008 році. Після окупації Криму у 2014 році. Після початку війни на Донбасі. Навіть у 2016 році Меркель продовжувала говорити про те, що довготривала безпека Європи можлива лише «з Росією, а не проти Росії», поєднуючи стримування з постійним діалогом.
Німеччина повинна встановити, як людина, яку сьогодні підозрюють у шпигунстві та спробі державної зради, десятиліттями перебувала на верхівці системи національної безпеки. Потрібна повна контррозвідувальна перевірка людей, які формували та обслуговували німецьку систему безпеки часів Меркель і досі займають посади, пов'язані з державною таємницею та національною безпекою.
Так само потрібно провести перевірку і в Україні. Треба виявити, хто контактував із Манфредом і Ганнінгом, та зрозуміти, яку інформацію передавали з нашого боку. Від цього залежить наша державна безпека.
Міністр закордонних справ Польщі Радек Сікорський підтримав заяву міністра закордонних справ України Андрія Сибіги та закликав до вигнання Росії з ООН:
«Звісно, вона (Організація Об'єднаних Націй) не відповідає своїм первинним засадам, адже мала бути гарантом миру, а не надавати імунітет таким агресорам, як Росія, щодо наступальних воєн. До того ж статус Росії є сумнівним, адже, нагадаю, коли Організація Об'єднаних Націй вирішила, що Китай представлятиме Китайська Народна Республіка, а не Республіка Китай, тобто Тайвань, з цього питання відбулося голосування. А щодо того, що Росія займе місце Радянського Союзу, голосування не було».
Дуже дякуємо пану @sikorskiradek та закликаємо всіх союзників України приєднуватися.
Russian drone attacks continue throughout the day today, and “shaheds” are still in the sky right now. Nearly 500 attack drones have already been launched since morning. Essentially, the Russians have expanded this war from the front lines, where they cannot achieve success, into the economy, and their tactics are as primitive as they get – destroying every facility that can help people withstand the conditions of war.
The Russians are burning warehouses with food and gas stations, pharmaceutical facilities and ordinary passenger trains, residential buildings and civilian businesses… Just in the past few days, they have struck a steel plant owned by an Indian business, an American company that produced sunflower oil, and a Polish company that manufactured plumbing fixtures. Russian attacks have targeted truck parking lots, ports, shopping malls, and energy infrastructure.
Russia wants to kill the Ukrainian economy and, through that, break our resistance. And it is important that these Russian strikes be met not only with justified responses, but also with the necessary moral and political condemnation from our partners. (1/3)
Держава-терорист Росія вдарила безпосередньо біля пункту пропуску «Ягодин» на кордоні України та Польщі. Горять фури й заправка за 50 метрів від пункту пропуску. Це не лише черговий російський терор проти українців. Це пряма погроза Польщі.
Мій заклик не є пропозицією Польщі вступити у війну. І це не чергова спроба привернути увагу. Це вимога перестати зв'язувати Україні руки.
Нам потрібна «Kill zone» на російській території. Щонайменше на 150 кілометрів углиб уздовж усього українсько-російського кордону. Зона системного знищення всієї інфраструктури та логістики, що забезпечують російську агресію.
У цій зоні не повинно залишитися жодного діючого мосту, складу, логістичного центру, вокзалу тощо. Російська армія не повинна мати можливості підвозити ракети та дрони, готуючи наступні удари просто перед нашим кордоном.
Звісно, ми не просимо у Заходу засобів ураження. Kill Zone буде забезпечена виключно українськими засобами ураження. Наступною метою має стати розширення цієї зони до 300 кілометрів. Російська територія не може залишатися захищеним тилом для армії, яка щодня атакує Україну.
На п'ятий рік повномасштабної війни залежність від західної підтримки не повинна означати обов'язок терпіти російський терор. Страх партнерів перед «ескалацією» не може й надалі оплачуватися українськими життями.
Ми не просимо воювати замість нас. Ми вимагаємо не заважати нам позбавляти Росію можливості продовжувати цю війну.
La Russia di Putin spiegata in un semplice botta e risposta.
Giornalista: «Al momento abbiamo due alleati, la Corea del Nord e l'Iran. Come siamo finiti in una compagnia del genere?»
Il ministro degli Esteri russo, Sergej Lavrov: «E che c’è di male in questa compagnia?»
A boy on his bike near Kramatorsk was just murdered by a russian drone. They posted this video of their crime. This is evidence this war has nothing to do with territory. It’s an attempt to wipe out an entire civilian population of an innocent county while the world watches.