'electrostatic phenomena and the alchemical properties of vulpine dna'
#sakuatsu | M | ongoing
//urban fantasy | alchemist kiyoomi | kitsune atsumu
written for the @swordandsorcbb! art by @Coquie_yette 😍 links below 👇👇👇
Everyone felt sad for the penguin walking alone and the monkey rejected by his mother. But this video is far more heartbreaking, yet it didn’t receive the same attention.
chreon: coffee & jealousy
У Кріса Редфілда було багато проблем. Уряд, команда, біозброя; сплетені павутиною завдання, вивчення карт місцевості богом забутого селища Італії, про яке не знають навіть місцеві. Тундра відмовляється брати лікарняний, хтось загубив лист інвентаризації, DSO сує руки та носа в особисте, яке самі ж заприсяглись не чіпати, поки не горить. Важко контролювати власного агента, якого бережуть настільки, що дозволили вести справи з капітаном BSAA, який робив що забажає і не рахувався ні з ким.
Саме тому проїв усі кишки уряду, коли пару років назад до нього прийшли та акуратно попросили не лізти в справи їх агента. Тільки от Крісу було байдуже, він їбав в рот не тільки їх агента, але і уряд, тому зробив пропозицію Кеннеді через два тижні. Цю серйозність його намірів DSO проігнорувати не могли, тому відступили.
Вони жартували, що це вибачення за відсутність у Леона справжньої відпустки протягом усього строку роботи.
Жарт був не смішним. Більше того, це все ще одна з Крісових проблем, що прямо зараз похмуро оглядала дошку з меню, обираючи новий вид кави.
— Каліпсо, — Леон киває собі, дістаючи гаманець.
— Через мій труп, — басом над вухом, через що агент закочує очі, не обертаючись.
— Мені прийдеться його переступати?
— Гірше.
Кріс ловить косий погляд світлих очей, що не під ситуацію грайливо оглядають його. Всього на мить, тільки для нього, і приходиться зосередити усі думки на втомленій баристі, що мовчки слідкувала за ними, очікуючи відповіді.
— Корретто для цієї пори дня смакує краще.
Вони обертаються та звертають увагу на жінку, що усміхнено оглядала їх, зупиняючи погляд на Леоні. Шатенка з зачіскою прямо з салону та брендовою сумкою, яку Кріс бачив в списку бажань Клер — якщо він не помиляється, вона коштує як двигун літака і половина шасі.
Вона чекала відповіді, що дала б поштовх подальшому флірту, через який у Редфілда зводить щелепу. Він відвертається від жінки, що була занадто вишуканою для таких місць і надто типажем Леона.
— Справді? — той зацікавлено повертає погляд на дошку, до списку «алкогольної кави», шукаючи потрібну.
— Ось тут, — вона робить невеликий крок ближче, показуючи пальцем у лист на стійці зі спеціальними пропозиціями, — я планую взяти собі, тому можеш спробувати у мене, якщо хочеш.
Головна проблема Кріса Редфілда полягала в тому, що його чоловік був невимовно гарячим. Магнітом для оточення, яке оглядається на вулиці, в коридорах, на червоному світлі з сусідніх машин, поки той веде свій Порше. До біса дорогий, розкішний Порше, подарований його чоловіком на річницю їх весілля.
Жінка навмисно торкається його передпліччя власним, відходячи, і поглядом Кріса можливо підірвати цю бісову молодіжну кав’ярню, яка не подавала просту чорну каву. Якби вона хоч трохи відкрила очі то звернула б увагу на обручку, якою Леон не сильно й світить, розважаючись.
— Дякую за пропозицію, але я пробую каву свого чоловіка, — він показує на нього великим пальцем за спину, посміхаючись жінці, лице якої змінює гримаса шоку та сорому, — але це тортури, він не вірить в існування цукру і хоче змусити мене пити мул.
Кріс закочує очі та не приховує посмішки, мотаючи головою.
— Ти від цукру ще більш нестерпний.
— Інколи він вміє робити компліменти, але сьогодні не мій щасливий день, — Леон заводить руку за спину, нащупуючи його власну. Жінка поспішно відходить назад, де стояла до невдалої спроби познайомитись, і він киває касирці: — один каліпсо.
— Він буде середній капучино, — Кріс залишає руку на згині поясниці, погладжуючи великим пальцем ямку під сорочкою чоловіка, що обурено витріщається на нього, — гаразд, додайте туди ванілі.
— Чотири шоти.
— Два.
— Три і ти платиш.
Кріс зводить очі до стелі і киває, розуміючи, що ця пропозиція була ніяк не компромісом. Дівчина за касою стійко стримує сміх, слідкуючи, як Леон дістає з чужих штанів гаманець, простягаючи картку.
1/2