У 2011 році, будучи мером Вінниці, я отримав Лицарський хрест Ордена Заслуг Республіки Польща за розвиток регіональної співпраці з польськими містами.
Ця нагорода для мене особиста. Саме тому рішення повернути її - теж особисте.
Я повертаю орден на знак солідарності з Україною та Президентом Зеленським. Не з образою на польський народ, а з глибокою повагою до нього та вдячністю за всі роки підтримки, за мільйони поляків, які відкрили серця і домівки для наших людей після 24 лютого.
Кожен народ має право на свою історію та своїх героїв. Це право священне - і для України, і для Польщі. Ми можемо дивитись на минуле по-різному і це нормально між сусідами з такою глибокою і складною спільною долею. Але минуле не може бути дорожчим за спільне майбутнє.
Є те, що не підлягає дискусії: сьогодні точиться війна. Справжній ворог - росія. І поки ця війна триває - суперечки про минуле ми не можемо собі дозволити. Саме цього і прагне москва: щоб Варшава і Київ дивились не вперед, а назад.
Вінстон Черчилль колись сказав: «Якщо ви сваритесь з минулим, ви втратите майбутнє».
Україна і Польща - стратегічні союзники. Не тому, що так записано в деклараціях. Тому що наша безпека, наша свобода, наше місце в Європі - нероздільні.
Мій орден повертається. Але моя повага до польського народу - залишається.
No cóż, jeśli wszyscy Ukraińcy, którzy otrzymali odznaczenia od Polski, zwrócą je, to nie będzie już żadnych pytań do Ukrainy?!
Jestem Polakiem walczącym za Ukrainę. Jestem dumny ze swoich odznaczeń przyznanych przez Ukrainę i rozumiem, że nikt mi ich nie odbierze.
На фото - 1941 рік, радянські зенітники біля Ісаакієвського собору в Ленінграді ведуть вогонь під час нальоту німецьких літаків.
Крики " можем повторіть" і путінська політика призвела до того, що повторити таки вдалося. Війна, яку розпочали росіяни, повернулась до них додому.
Для тих, хто не встиг побачити:
Історія про те, як потішна пердольна кypва намагалась вразити українця колонками JBL та часами з китаю🫴
(півник пізніше чомусь видалив свої пости)
Ви здивовані вбивству військовослужбовця з ТЦК у Львові?!
Я ні.
Не дивуйтесь, у нас на волі ходять «Бучанські колаборанти», які грабували разом з росіянами бучан і навіть стріляли зі зброї у місцевих жителів. Але і прокуратура і суд недієздатні у питанні цих колаборантів. Справа затягується і розвалюється. Так так, не дивуйтесь, в Бучі яка стала символом російських звірств держава не карає тих хто ті звірства з росіянами разом робив.
От сьогодні ввечері одна з потерпілих бачила одного з «Бучанських колаборантів» біля місцевого магазину. Все у нього добре. На свободі. Ці колаборанти ходять і через людей «передають привіти» нечисленним свідкам, хто ще не боїться бути у справі. І звісно свідків у справі стає менше.
Десь в районі літа почнуть виходити на волю лиманські колаборанти, бо суд призначив їм малі тюремні терміни.
Як думаєте, з якими настроями вони вийдуть? Скільки солдат ЗСУ, волонтерів, офіцерів спецслужб вони завалять? Скільки російських ракет вони наведуть?
Як то мені кажуть знаючі люди «немає політичної волі»…
Повномасштабне вторгнення, різанина в Бучі…
Що ще повинно статись що українська держава почала карати проросійських колаборантів?
Що?