Журналісти @Slidstvo_info оприлюднили розслідування про 425-й штурмовий полк «Скеля». Згідно зі свідченнями військових та їхніх родин, у підрозділі регулярно практикують фізичне насилля, знущаня і вбивства.
Олександр Завалов, мобілізований до «Скелі», загинув від чотирьох пострілів співслужбовця Максима Череваня, коли намагався втекти під час оформлення документів у ЦНАПі. Мати загиблого стверджує, що замість законного затримання його просто розстріляли. До того ж, сам Черевань раніше мав кілька судимостей за крадіжки, проте був озброєний штурмовою гвинтівкою та виконував функції конвоїра.
Військовослужбовець, який раніше служив у полку «Скеля» розповідає, що бійців карали нелюдськими методами, наприклад забороною пити воду півтори доби, бо інструктор забув пляшку на полігоні. Після виснажливих навчань вони пили воду з калюжі.
Ще один чоловік став жертвою жорстоких побиттів з боку брата командира полігону за незгоду з методами навчання. Йому вибили зуби, бо новобранці погано стріляли в присутності командира полку Гаркавого.
«Гаркавий знову приїхав на полігон напередодні 2025 року. Він любив показати новоприбулим, як стріляти з гранатомета. За словами Юрія, дехто з них помилявся через страх, що на них дивиться командир полку.
Ввечері в палатці для інструкторів брат командира полігону «Жеки», котрий був старшим інструктором — почав кричати на Юрія, що його підопічні дуже погано стріляли. Відтак Юрій опинився на підлозі. Старший інструктор бив його по голові трубою від гранатомета. Він розтрощив Юрію задні зуби, його голова розколювалася, й чоловік знепритомнів. Коли отямився, пішов спати до себе. Проспав півтора дня, а відтак попросив командира полігону відпустити його до стоматолога через біль після побиття».
Іншому мобілізованому вибило око, бо він на навчаннях неправильно тримав автомат.
Після першого побиття він намагався перевестися через ВСП, але там його спробували передати назад до «Скелі», звідки по нього приїхали представники полку.
«Мені буквально життя врятував керівник Черкаського обласного ВСП. Я його просив, він мене вислухав — і не віддав «Скелі».
Поліція та ДБР загалом ігнорують звернення до них про системне насильство у полку.
A photo the whole world should see.
A Russian missile killed an entire family in Kyiv—harrowing images, according to photographer Yefrem Lukatsky. 😢😢😢😢😢
Звернення до українців і поляків
Криза, у якій останнім часом опинилися польсько-українські відносини, викликає в нас серйозне занепокоєння. Саме тому ми вирішили опублікувати спільне звернення в польських та українських медіа.
Україна вже дванадцять років протистоїть злочинній агресії Путіна, а майже п’ять років ця агресія триває у формі повномасштабної війни. Вона захищає Польщу та Європу від російського імперіалізму.
Цей захист має свою драматичну ціну. Сотні тисяч українок і українців загинули або зазнали поранень, мільйони були змушені залишити свої домівки, значна частина країни перебуває під окупацією, а на міста й села щодня падають бомби.
Польща з перших годин російського вторгнення разом із європейськими союзниками поспішила на допомогу Україні, передаючи військову техніку, фінансову допомогу, гуманітарну підтримку та прийнявши майже 2 мільйони українських біженців. Масштаб польської солідарності з Україною у 2022 році вразив світ.
На жаль, нинішня напруженість також негативно впливає на ставлення до українок і українців, які стали важливою частиною польського суспільства, а також на сприйняття поляків українцями. Це створює додатковий виклик для політиків, медіа, громадянського суспільства та громадян обох наших країн.
Ми усвідомлюємо трагічні сторінки польсько-української історії, які політики використовують у власних цілях. Однак сьогодні нашим спільним завданням є зупинити путінську Росію. Час для серйозної розмови про минуле, визнання провини та примирення настане тоді, коли Україна — за підтримки союзників — переможе агресора.
Росія вже багато років веде масштабну дезінформаційну кампанію та намагається вбити клин між поляками й українцями. Нинішня криза у відносинах лише полегшує їй ці дії.
Це час випробування для поляків і українців. Наші політики повинні проявити мудрість і розсудливість, шукати порозуміння та шляхи виходу з кризи. Натомість наші суспільства не повинні піддаватися маніпуляціям і мають надалі підтримувати одне одного. В ім’я спільного майбутнього, у якому Польща та Україна разом можуть відіграти ключову роль у Європейському Союзі.
У 2013 році у спільній заяві Президент України в 1994–2005 роках Леонід Кучма та президент Польщі в 1995–2005 роках Александр Квасневський написали: «Напередодні 70-х роковин трагічних подій на Волині просимо наших співвітчизників зробити все можливе, щоб ушанування пам’яті жертв давніх конфліктів не стало інструментом загострення відносин і не змарнувало досягнень процесу примирення між нашими народами».
Сьогодні цей обов’язок покладається на всіх нас.
Редакція "Газети Виборчей"
Редакція ТОК ФМ
Редакція Газетhttps://t.co/jmDjDCqgsZ
Редакція ОКО.пресс
Редакція Онет.pl
Редакція тижневика «Політика»
Редакція Newsweek Польща
Редакція Пісмо.Журнал думок
Прес Клуб Польща
Редакція Сестри.еу
Редакція Слава ТВ
Редакція Еспресо ТВ
Редакція «Європейської правди»
Редакція «Української правди»
Асоціаціa «Незалежні регіональні видавці України" (Коло.News, Новини Рівного:Інформаційний портал https://t.co/kWzW6WHj2f, «Одеське життя», МИГ Запоріжжя, Кременчуцький Телеграф, "20 хвилин", "Всім", Газета "РІА", портал https://t.co/DIIhsN8Btg, Газетa "Гривна", Мололий буковинець, Чернігівська Медіа Група)
Звернення також опублікує "Kyiv Independent"
🇺🇦🇵🇱 No one will tell you this story, so I will.
A Polish and a Ukrainian political leader were imprisoned in the same concentration camp, met in person, and today streets in Poland and Ukraine bear their names.
The Zellenbau block at Sachsenhausen was a separate prison within the camp, directly controlled by the Gestapo. Surrounded by walls and electrified barbed wire, it housed Sonderhäftlinge (“special prisoners”) — prominent political figures held as potential bargaining chips or hostages.
Unlike ordinary prisoners, they were kept in single cells, received better food, could wear civilian clothes, were exempt from forced labor, and were allowed correspondence and Red Cross parcels. Contact between inmates was officially forbidden.
Among those held there were:
• Stefan Grot-Rowecki — commander of the Polish Home Army, imprisoned after his arrest in 1943 and executed in 1944 on the orders of Heinrich Himmler.
• Georg Elser — the man who attempted to assassinate Adolf Hitler in 1939.
• Yaroslav Stetsko — head of the Ukrainian State Administration proclaimed in Lviv in 1941.
• Kurt Schuschnigg — Austria’s last chancellor before the Anschluss.
• Paul Reynaud — French prime minister who opposed surrender in 1940.
• Stepan Bandera — imprisoned from 1942 to 1944 after refusing to withdraw the declaration of Ukrainian independence.
Now for the most interesting part.
Despite the ban on communication, prisoners found ways to make contact. In June 1943, OUN member Volodymyr Stakhiv established contact with Grot-Rowecki and informed him where Bandera was being held.
On July 22, 1943, during a brief lapse in supervision, Bandera and Grot-Rowecki reportedly met and discussed the Ukrainian-Polish conflict. Both concluded that the struggle between the Home Army and OUN-UPA weakened both sides while benefiting Nazi Germany and the Soviet Union.
Afterward, Grot-Rowecki allegedly sent a message to Warsaw suggesting that the Polish underground should consider the possibility of losing Volhynia and Eastern Galicia after the war, given the region’s ethnic realities and the need for future Polish-Ukrainian stability.
Today, streets named after both Bandera and Grot-Rowecki exist in their respective countries — a reminder that even in one of Europe’s darkest places, dialogue between bitter rivals was sometimes possible.
@Za_Sanem@Mylovanov Поки ми тут спілкуємось, ситуація вже вирішена за нас - Навроцький орден забрал 😁
Я вдячний, що ти показуєш всі документи в діскусії і ними аргументуєш, але в мене просто нема часу таке робити