19 вересня 2024 року 27-річна українська журналістка Вікторія Рощина померла в російському полоні.
Коли через пів року Росія передала її тіло, в ньому бракувало мозку, очних яблук і частини трахеї.
Судмедекспертиза виявила перелом шиї, переломи ребер і численні крововиливи.
Її колишній редактор сказав тоді: "Вони намагалися знищити докази. Вони намагалися стерти її".
Їм це не вдалося.
Вікторія почала займатися журналістикою у 16 років. Кримінал, суди, права людини. Після повномасштабного вторгнення вона поїхала туди, де найнебезпечніше.
Вона робила те, на що не нава��увалися багато журналістів: сама проникала на окуповані території, щоб зафіксувати реальне життя під окупацією. Херсонщина. Запорізька АЕС. Незаконні "вибори".
За цю сміливість вона отримала нагороду "За мужність у журналістиці", а згодом - посмертно - звання "Герой свободи преси".
У березні 2022 року її вперше затримала ФСБ, коли вона намагалася дістатися до обложеного Маріуполя.
У Бердянську її тримали 10 днів, змусили записати відео із запереченням звинувачень - і відпустили.
Вона написала про це. І повернулася до роботи.
У серпні 2023 року вона вирушила знову - через Польщу та Росію на окупований схід.
3 серпня вона востаннє поговорила з рідними. Сказала, що пройшла кілька днів прикордонних перевірок. Де саме вона - не сказала. Відтоді вона зникла.
Росія лише через дев'ять місяців визнала, що її затримано.
У полоні Вікторія голодувала на знак протесту. Інша ув'язнена, яка їхала з нею в одному вагоні, описала її як "схожу на жертву Голодомору 1932–33 років, всю жовту". Вона казала: "Я не хочу їсти, бо тут катують наших".
Її батько отримав дзвінок від російської сторони. Йому обіцяли: умовте доньку припинити голодування - і її звільнять. Він погодився. Він умовив. Росія не виконала обіцянку.
Вікторія не була військовою. Вона була журналісткою. Вона могла залишитися в безпеці. Але раз за разом обирала їхати туди, де найстрашніше, бо вірила: людей на окупованих територіях не можна забувати.
Сьогодні друга річниця її загибелі.
Вона залишила по собі не просто репортажі. Вона залишила питання: коли 27-річна журналістка гине в полоні за те, щоб світ побачив правду - чи ми справді її побачили?