MORE: Ukraine has regained the operational initiative on most key battlefield directions and has been contesting Russia’s strategic initiative since late 2025, writes @nataliabugayova. ⬇️
Ukraine has slowed Russian battlefield advances to a footpace in 2026 and has grown the already staggering human cost of the Russian advance.
Ukraine has retaken significant territory from Russia in 2026, and at the theater level has nearly zeroed out Russian gains for the year. ISW has observed evidence to assess that Russian forces have only made a net gain of about 100 square kilometers thus far in 2026 thanks to Ukrainian counteroffensives, which have liberated at least 1,046 square kilometers, for example. The daily Russian net rate of advance in 2026 is so far less than a square kilometer per day — literal footpace. Russia’s summer offensive has failed. Russia’s fall offensive is likely to fail as well.
Russian President Vladimir Putin has failed to accomplish any of his stated war aims in Ukraine to date. Putin did not force the Ukrainian government to capitulate, nor did he destroy the Ukrainian military. Russia is nowhere close to taking the rest of the Donetsk region, including the Fortress Belt – one of Putin’s stated war aims.
Ukraine has forced the Kremlin to confront dilemmas inside of Russia that would have been unthinkable not long ago. Ukraine’s deep strike campaign has triggered fuel shortages in Russia, degrading at least 30 percent of its refining capacity, and forced Moscow to choose which infrastructure to protect with air defense assets. Ukrainian advances and strikes are challenging Putin’s promises of Russia’s economic stability, security, and greatness.
Ukraine’s 2026 battlefield progress is not transient or accidental — it is a result of Ukraine’s maturing warfighting capabilities and military transformation that occurred over 2025 and 2026. Ukraine has significantly grown its intermediate-range and deep-strike campaigns, expanded military production, matured operational art concepts, and is increasingly focused on the long-term warfighting strategy. Ukraine is working on its ballistic missile program, which, if successful, will put key Russian defense industrial and military infrastructure at even greater risk.
American intelligence shared with Ukraine meant, among other things, precious minutes of advance warning about Russian missile launches - minutes that gave millions of Ukrainians a chance to reach bomb shelters, take cover, and save their lives.
Now Ukrainian women and children will no longer have those precious minutes. Trump and the United States have taken them away.
The United States is helping Russia wage a genocidal war against the Ukrainian people.
I never thought I would write something like this.
But this is the reality we now face…
For the second evening in a row, Russia is striking Kyiv with ballistic missiles. Our air defense system detected the missiles just moments before they reached the capital.
The main targets are energy facilities, including Darnytsia CHPP-4.
Sadly, a residential high-rise has also been hit, with fire engulfing apartments from the 1st to the 9th floors. As of now, one person has been killed and four injured. Evacuations are underway.
Насправді, з огляду на те, що в нас тепер буде єбаніна з американцями і триватиме вона явно не один місяць, українській владі зараз потрібно максимально зосередитися на законах і реформах, які мають гарантувати нам величезні обсяги європейського фінансування, інтеграцію в ЄС та щоб бути максимально ефективними щоб всякі АнД не спекулювали на цих темах.
Нам потрібно не просто протягувати через Верховну Раду якісь свої варіанти законів, щоб потім Євросоюз сказав, що це повна лажа і домовленості не виконані. А ухвалювати саме ті рішення, які відповідають рекомендаціям і зобов'язанням, погодженим між українським урядом та європейськими партнерами.
Нам зараз потрібно максимально демонструвати європейцям, що Україна готова проводити реформи не просто заради чергового траншу. А тому, що ми зацікавлені в довгостроковому партнерстві, в інтеграції з ЄС і в тому, щоб європейці залишалися з нами до кінця всієї цієї єбаніни.
Але ви скажете, а чому це настільки важливо саме зараз, це ж нам в першу чергу потрібно?
По-перше, нам самим сто відсотків найбільше треба бо будуть гайки
По-друге, тому що наступні два роки будуть для нас дуже непростими. У низці європейських країн відбуватимуться вибори, змінюватимуться уряди, політичні конфігурації та пріоритети. І далеко не факт, що після цих змін ми матимемо настільки ж сприятливі умови для співпраці, які маємо сьогодні.
З американцями ситуація ще складніша.
Трамп і його адміністрація після виборів не будуть притомні. І навіть якщо демократи отримають контроль над Палатою представників чи Сенатом, розраховувати, що це автоматично вирішить наші проблеми, не варто. Бо можливості Конгресу впливати на цілу низку критично важливих для України рішень обмежені. І там є тіпи які не дуже проукраїнські, там в голові всякі свої приколи. США скоріш за все закриються у війні між виконавчою та законодавчою владою.
Тому президенту, народним депутатам, керівникам ОП, міністерствам зараз потрібно бути максимально ефективними.
Забити на всіх корешів, Андріїв та інших Арахамій, заради яких роками ухвалюються сумнівні кадрові й політичні рішення. І нарешті зосередитися на тому, що реально визначатиме нашу спроможність пройти наступні роки.
Зараз у нас є європейські лідери, з якими можна домовлятися. Є політична готовність підтримувати Україну. Є фінансові механізми, які можуть забезпечити нам ресурси на роки вперед.
І з цієї ситуації потрібно витягнути максимум. А щоб його витягнути потрібно просто прийняти закони, конкурси, наглядові ради і тд. Завдання максимально не складна.
Тоді наступні роки, незалежно від того, що відбуватиметься у Вашингтоні чи європейських столицях, Україна заходила з міцнішами бюджетами, виконаними домовленостями та сильними політичними позиціями.
Бо розраховувати, що нинішня конфігурація європейської підтримки збережеться сама собою, було б дуже наївно.
нарешті добралась прочитати дослідження Youcontol про вразливості, які використовує русня, щоб добратись до нашого ОПК. Ключові висновки на скріні.
Хто б міг подумати, до перевірки кандидатів поліграфом (🙂) і відсіву по факту родичів на окупованих треба додати щось серйозніше
Окремо про тих, хто вніс кошти за ексзаступницю голови Офісу президента Ірину Мудру. Дякуємо колегам зі @cxemu за цю інформацію.
▪️ Нас з вами тримають за ідіотів, бо, серед інших, 692 359 грн внесла 42-річна Катерина Жеглова. У 2025 році, коли вона працювала прибиральницею, то винесла з офісу фірми п'ять ігрових приставок Nintendo за 44,5 тисяч грн.
▪️ Ще 692 350 грн внесла 45-річна Світлана Чайка. У 2020 році вона разом із раніше судимим чоловіком винесла з під'їзду дитячий візок вартістю 1 100 грн і здала в ломбард за 200 грн.
▪️ Крім того, 692 359 грн вніс 59-річний Владислав Галкін, який прописаний у гуртожитку. До нього теж позивались через борги за опалення, а у 2024 році цей чоловік шукав роботу прибиральника або посудомийника. На питання навіщо "вніс гроші" за Мудру, зізнався: "Я просто на цьому заробив 500 грн".
Насправді законопроєкт, який зупинить ці ганебні речі, поданий ще в червні, але його, як і всі антикорупційні ініціативи, блокують депутати Зеленського.
Він передбачає, що якщо легальність грошей не вдасться довести, транзакцію миттєво заблокують. Але владі, як ви розумієте, це не вигідно, бо тоді не зможе витягувати з СІЗО підозрюваних у корупції.
Саничу можна зараз звільнити Кличка з посади голови КМДА за пройоб підготовки до зими. На фоні поведінки Трампа це пройде на фоні, а багато прихильників ефективної роботи Віталіка зараз в офлайні через приліт по серверам яндекса. Як то кажуть - пора!
Вся ця домовленість з русьнею про «енергетичне перемирʼя» - шляпа повна. По-перше, тому що наші удари по русьнявим НПЗ настільки болючі, що довелось вже кликати рудого довбойоба на допомогу. І це треба продовжувати. По-друге, якщо русьня не буде бити по нашим енергообʼєктам тиждень - нічого не зміниться, бо вони вдарять потім засобами, які ми не перехоплюємо. Тобто, ми отримаємо шо так, шо так, тому не треба себе стримувати в пиздюлінах у відповідь. Ну і останнє - русьня завжди пиздить. Завжди. Всі. До єдиного вони підараси і пиздоболи.
Тут вже неважливо, скільки тонн дизелю росія поставить до США. 300 тисяч тонн, мільйон тонн чи 8 літрів.
Тут важить символізм цього дизелю.
Бо це - кривавий дизель.
Чи подивований я подібним кроком президента США?
Ні.
У нього є своя країна, свої проблеми, і він буде вирішувати їх так, як вважає за потрібне, начхавши на всіх і на все. Бо може.
Дивує реакція на цю подію в Україні. Вона дуже агресивно-розчаровано-розпачлива.
Чого раптом? Що трапилося такого, чого не можна було очікувати?!
Не хочеться казати: «А я ж казав». Але я ж казав ще кілька років тому, що нам треба навчитися жити так, ніби США не існує. Я говорив про необхідність покладатися передусім на власні сили! Бо чужі політичні рішення не мають визначати, чи зможемо ми захиститися! Ці слова критикували й не вірили, що США відвернуться від нас — борців за демократію і свободу.
Проблема не тільки в тому, що ми частково втрачаємо партнера. Усе гірше, бо США стають партнерами росії. А нас перетворюють із жертви агресії на проблему.
І як тоді довіряти такому посереднику в перемовинах?
І чи залишається трек цього посередництва актуальним?
Я дуже хочу помилитися і в майбутньому визнати, що помилився. Але мені видається, що ситуація ще не сягнула дна. Якщо раніше я казав, що нам треба вчитися жити так, ніби США не існує, то після таких кроків Білого дому буде доречно почати вчитися жити так, ніби ми під санкціями США.
Саме так. Не росія, а ми.
Не трапиться - добре.
А що, якщо так?
Будемо готові?!
Про проблему такого поняття, як "супровід" військових та їхніх рідних.
Почну з вигаданої історії, яку я почув від вигаданого знайомого. В одній вигаданій структурі є багато людей, які загинули на війні, є багато людей, які рахуються зниклими безвісти, є багато людей, які отримали важкі поранення, і є сім'ї всіх цих категорій людей, які також потребують підтримки.
Вигадані міські божевільні приходять з пропозицією — ми знайшли організації, які готові надавати найкраще лікування, психологічну та фізичну реабілітацію, підтримувати вищезгадані категорії людей всіма можливими способами. І все це безкоштовно.
Відповідальні особи реагують без особливого ентузіазму і дають наступну резолюцію: Ти блять цей, давай тут, нє єбі мнє голову, вони просто на нас бабки хочуть заробити.
Приблизно так це часто і відбувається. На жаль. На щастя, не всюди, і не завжди. Плюс шляхом системного зайобування в певних моментах вдається змінити ситуацію на краще.
Так до чого це я. За 12,5 років війни тільки ідіоту неясно, що війна — це, як правило, не те явище, яке передбачає хепі-енд. Люди гинуть, втрачають кінцівки, отримують зруйновану психіку. Ті, хто назавжди залишився на полі бою, роками вважаються зниклими безвісти, а їхні рідні живуть в пеклі горя і невизначеності, хапаючись за будь-яку надію і без можливості поставити крапку.
Очевидно, що ветерани, родини полеглих і безвісти потребують підтримки, яка, м'яко кажучи, надається їм не в дуже адекватних обсягах. Інколи з об'єктивних причин (активна фаза війни в розпалі, немає грошей/ресурсів), інколи з суб'єктивних (відповідальним особам просто крісталлічєскі похуй).
Простіше кажучи, часто це світогляд, який передбачає концентрацію на "стратегічному", сприймаючи людей, як розхідний матеріал.
Але справа в тому, що об'єктивні та суб'єктивні фактори не є причиною відкладати цю допомогу на ефемерне "після війни". І прикриватись фразами "у нас зараз війна" не лише неправильно, але й згубно. Ці процеси мають йти паралельно. Бо є певний соціальний договір — людина пішла в Сили оборони, добровільно або ні, загинула, побувала в полоні або отримала важкі поранення. Тобто ця людина віддала все і заплатила борг Батьківшині сповна. І йдучи в бій людина має знати, що в разі чого про неї та про її близьких попіклуються. Інакше довіра до системи, яка і так тримається на доброму слові, буде падати в геометричній прогресії.
І тут нам, громадянам (платникам податків), а також державним структурам, які за ці податки утримуються, варто не забувати про цих людей, які віддали все. І коли держапарат не спроможний давати підтримку тут і зараз, то на допомогу приходять ініціативи небайдужих громадян. До однієї з таких я наразі трохи долучився.
Так от, є 70 дітей воїнів, які віддали своє життя в бою. В цих дітей скоро будуть осінні канікули. І ми, як небайдужі громадяни, хочемо, щоб вони поїхали в Діснейленд. Тому я прошу вас допомогти: https://t.co/bKKy6208NJ
Діти полеглих на це заслуговують. Їхні батьки заплатили найвищу ціну. І наш обов'язок — хоча би частково намагатись повернути цей борг.
Буду вдячний за поширення і вашу підтримку.
Фото ілюстративне, як нагадування про війну.
Усім, хто дивується, що для багатьох у цьому світі гроші важливіші за будь-які принципи, варто нагадати: ви живете в країні, де малолітня дура може задушити військового за тисячу доларів
Камон
Усі ці крики трампістів на переговорах, погрози Україні та рішення Трампа тимчасово зняти санкції з російського палива треба розглядати в контексті.
Бо насправді це банальна спроба знайти цапа-відбувайла, на якого можна повісити наслідки того пиздецю, який Трамп і його компанія лояльних додіків натворили на Близькому Сході.
Саме війна на Близькому Сході стала одним із ключових чинників енергетичної кризи. А тепер американці намагаються продати історію, ніби російський дизель здатен врятувати світові ціни. Хоча в росіян банально немає таких надлишкових потужностей і резервів, щоб перекрити дефіцит, який виник на світовому ринку.
росія сама обмежувала експорт дизелю через внутрішній дефіцит, удари по НПЗ і сезонний попит під час аграрних робіт, після аграрки вони традиційно знімали це обмеження. Тепер зняття цих обмежень продають Трампу як величезну дипломатичну перемогу. Хоча додаткові обсяги російського пального принципово ситуацію не змінять.
І ось тут найхуйовіший момент. Трампу вчергове продають якусь хуйню як перемогу, а він навіть дупля не відбиває, що відбувається. Його великі КДБшні діди отримують послаблення санкцій і додаткові доходи, фактично нічим не поступаючись.
Русопітеки взагалі прекрасно відчувають та знають психологію трампістів та Трампа, вони розуміють, що їм можна продати будь-які казки, що вони заточені чисто на заробляння грошей, що вони взагалі не віддупляють ні міжнародну політику, ні геополітику та які наслідки будуть. І на цьому грають, маніпулюють.
Ба більше, русопітеки чудово розуміють, що за всіма гучними заявами та погрозами Трампа чи його адміністрації, найімовірніше, не буде рівно нічого. Вони спокійно продовжують грати на цьому й маніпулювати американцями. Вони просто ганяють повітря не більше, якщо максимально спрощено.
Тому емоційна реакція Зеленського абсолютно адекватна. А всі американські погрози та спроби знову тиснути на Україну означають, що адміністрація Трампа не здатна впоратися з наслідками власних рішень і тепер шукає винних перед мідтьормами.
І якщо вони розраховують таким чином врятувати собі вибори, то їх, найімовірніше, очікує закономірний результат. Бо ціни на пальне американські виборці бачать щодня.
Russian strikes killed over 80 Ukrainian civilians in two days. Moreover, it has stepped up its hybrid attacks against Europe, both EU Member States and NATO Allies.
Suspending sanctions on Russian diesel provides Moscow with more revenues to wage war.
This is not the time to ease pressure on Russia, and Europe won’t.
On Monday, EU Foreign Ministers intend to approve the biggest set of sanctions listings targeting Russia’s war machine since the start of the war.
It is sickening that the USA is now lifting sanctions on Russian fuel, and transparently ridiculous to blame Ukraine for the spike in prices that obviously began with the closure of the Strait of Hormuz. Putin is murdering innocent Ukrainian civilians every day. The Ukrainians are fighting for their lives. And yet the White House is apparently determined to force American drivers to bankroll Putin’s slaughter. It won’t work and I doubt it will make much difference to the price of fuel.
If we want Russian oil and gas back on the world market then let’s end this war - with a free, sovereign and independent Ukraine.
Власне, з усіма цими "лідерами суспільної думки" з тусовjчки "наші+свої" все було остаточно ясно коли вони всі (навіть ті, хто в війську) як хуя в рот набрали і мовчали про абсолютно ганебне списання "сліпого" Шабуніна.
Бо він їм "соціально близький".
Та й таке.
Це Сергій Ілечко – мешканець окупованого Росією міста Стаханов (Кадіївка) на Луганщині. З 2017 року він допомагав Україні, передаючи розвідувальну інформацію та співпрацюючи з ГУР і СБУ
Російська окупаційна влада засудила Сергія до 12 років і 2 місяців ув’язнення. Зараз йому 62 роки. З огляду на умови утримання в російських в’язницях, немає жодної впевненості, що він дочекається звільнення
Про таких людей важливо говорити й привертати до них увагу – щоб у них залишався бодай примарний шанс потрапити до списків на обмін і повернутися додому
Ми отримали офіційну відповідь від Апарату Верховної Ради про те, що нардеп Юзік - Корявченков Юрій НЕ направлявся в службове відрядження в той період, коли він був в Іспанії.
Відповідь нам офіційно надана Керівником Управління Апарату ВРУ Адамовичем.
Нагадаю, що відповідно до закону нардепи мають право перетинати кордон виключно на підставі службового відрядження. Виняток - для лікування чи одиноким батькам.
Ми вже направили запит до прикордонників аби вони пояснили, як дали виїхати Юзіку, коли мільйонам украінців це неможливо.
Чекаємо пояснення фракції та самого нардепа
One thing that is becoming more common is “PMC” type and drone companies hiring foreigners who did drones in Ukraine for work. The main problem with that, is that anyone can learn to fly a drone in 14-21 days. Give them 6 weeks and they’ll be hitting targets. What they don’t learn in-depth typically is the tactics behind drones (especially for the 6 monthers) or get a good grasp on signals/frequency and all the overly nerdy shit involved in that realm.
Not understanding frequencies and drone tactics in general will create a lot of scenarios such as this as outside of the Ukrainian war, front areas are not saturated with signals and hundreds of drones flying around so it’s much more easy to pinpoint launch positions and also signal locations.
“One of the sources who works for Congo's government said that Rwandan forces backing the M23 rebels may have surprised them by tracking a drone used for surveillance operations to their location.”
https://t.co/KCV1wuf9WX
The Congolese migrant who beat the Swedish off-duty policeman Christian Zedig to death at a FIFA World Cup fan zone in Copenhagen was sentenced 2 days ago to 12 months in prison.
Christian’s father Johan now demands a meeting with Denmark’s PM Mette Frederiksen:
“I’m Johan Zedig, father of Christian Zedig, who was assaulted/murdered in Copenhagen.
Christian was a police officer; he swore an oath to protect the justice system we have here in Sweden, and presumably the same one that exists in Denmark.
Christian stepped in when there were people who had already arrived beforehand just to cause trouble, and he tried to bring calm during the football match itself.
That individual who struck him, who has a prior history of violence, just wanted an outlet for inner aggression. There is already a record of that, and surely witnesses.
So this is how I see it: my tears have run dry, the family is struggling in darkness, children and grandchildren are faltering through a system that has apparently been hollowed out.
So I, as Christian's father, want to meet you, as the Prime Minister of Denmark. I want you and me to meet, eye to eye, and right then and there, you will have to explain to me how one only gives 12 months for a murder. (He was planning to hit someone, and everyone knows that...)
I now expect an answer from you and your office.
Do you have the courage to come and meet me?”
- Johan Zedig