Почнімо з речі, яку чомусь постійно забувають у світовій історії: не існує жодної гарантії безпеки, кращої, ніж власна сильна армія.
Усі «папірці», дипломатичні формули, «довгострокові зобов’язання» — це добре лише доти, доки вони збігаються з інтересами великих гравців. Коли інтереси змінюються — зникають і гарантії.
Ми це проходили.
Будапештський меморандум — яскравий тому доказ. Підписаний, гарантований, урочисто проголошений. І що?
Коли Росія напала у 2014, а потім розпочала повномасштабне вторгнення у 2022 — єдиним, хто рятував Україну, була українська армія.
Тому будь-яка пропозиція, яка передбачає скорочення армії, — це не про мир. Це про капітуляцію.
Це про те, щоб залишити країну беззахисною перед реваншистською державою, яка вже неодноразово довела що її не стримують жодні домовленості.
Тут також абсолютно доречно звучать слова президента Азербайджану Ільґама Алієва, який прямо заявив:
жодна країна не повинна поступатися територіями, бо такі поступки не приносять миру — вони лише провокують нову агресію.
Нападник розуміє лише силу.
Коли ти віддаєш частину території — ти не зберігаєш мир, ти відкриваєш двері до наступної війни.
На цьому тлі всі ці «плани», де нам пропонують скоротити армію, обмежити союзницькі зв’язки, відмовитися від зброї чи територій, виглядають не як дипломатія, а як спроба красиво оформити чужі інтереси за наш рахунок.
І тут варто сказати окремо: жоден план, жодна «ініціатива», жодна дорожня карта миру не можуть розроблятися без офіційних представників України.
Мир не буває «для нас» без нас. Коли за стіл саджають усіх, окрім країни, яка веде війну за власне виживання — це не переговори, це спроба вирішити її долю за закритими дверима.
Назвати це «компромісом» може тільки той, хто або нічого не розуміє в природі російської агресії, або свідомо ігнорує реальність.
І тепер про головне- про армію. Проблема в тому, що одна людина, поставлена на чолі армії, може паралізувати її ефективність, якщо збирає навколо себе не професіоналів, а лояльних виконавців.
Україні потрібне повне оновлення командування, де рішення ухвалюють не за принципом «зручності», а за принципом результату.
І це означає повернення в ГШ тих командирів, які довели свою ефективність на фронті — навіть якщо вони комусь політично, медійно чи особисто незручні.
І саме над цим треба працювати найбільше:
оновлення командування, побудова сильної команди, призначення реальних професіоналів — навіть якщо вони не подобаються, навіть якщо ставлять «незручні» питання.
Бо врешті-решт:
— армія дає гарантії,
— території не продаються,
— а перемогу забезпечує не один лідер, а команда, здатна працювати разом заради спільної мети.
@nortapsep@demojepyvo@YoujeenKh І все одно вкрай важко купити, при переході на сторінку оплати пише що квитки вже купили, хоча вони продовжують бути наявними в меню вибору
У нас насправді не так багато варіантів.
Перший — ми повністю прикриваємо будь-яку критику влади та військового командування. Проводимо тотальну мобілізацію, знижуємо призовний вік до 18 років — і починаємо воювати всіма підрозділами ЗСУ так, як воюють росіяни. Тоді елементарна математика підкаже нам, що ми програємо, Україну окупують, і росіяни влаштують справжній геноцид.
Або — ми робимо кадрові зміни, ставимо не «зручних», а вмілих командирів. Допомагаємо їм усіма можливими способами, змінюємо підхід до управління військами й до ведення бойових дій загалом. Прощаємося з генералами «вперед-вперед», починаємо формувати резерви, укріплюємо оборону, готуємо міста й села до кругової оборони, стабілізуємо фронт, організовуємо ротацію підрозділів на ЛБЗ, проводимо підготовку особового складу.
Готуємось до того, що швидкої перемоги не буде — і війна може затягнутися ще на десятиліття. Починаємо мислити стратегічно.
І хто б зараз не став новим командувачем ЗСУ — треба пам’ятати: усі попередні командувачі мали резерви. А наступний отримає в підпорядкування армію без резервів, із сотнями неукомплектованих підрозділів, розкиданих по всьому фронту — поротно, а іноді й взводно. Іще — лінію бойового зіткнення з дірами в обороні, бо піхоти немає. А додатково — ще й кілька напівоточень.
Але не поспішайте. Навіщо поспішати? Навіщо звільняти тих, хто до цього довів? Краще призначайте їх командувачами ОТУ. Щоб ту саму лінію оборони, яку ми копали під Костянтинівкою, просто обійшли з сусіднього ОТУ — і вже вгризались у Яблунівку.
Не поспішайте. Лишайте сміття в хаті. Геніальний, бл*дь, план.
@CJohn21561 @HatKang@Tibortibor15 Seems like you don’t know how things works. Every party using stripes. russians are red or white striped, you can easily check it.
Thank you to @realDonaldTrump and @JDVance for turning around planes with air defence missiles when we needed them most, 67 missiles and 194 attack drones hit civillian infrastructure and homes thanks to YOUR choice to support russia.
🇪🇺 stands with 🇺🇦
🇺🇲 POTUS stands with 🇷🇺