Ми з туризмом одразу знайшли спільну мову. Під час вступу до вишу він мав бути лише запасним варіантом на випадок, якщо не поступлю на основну спеціальність.
Склалося інакше. Я зміг обирати і послухався поклику серця. Ось так знайшов себе в цьому буремному світі.
Туризм ніколи не був для мене лише способом заробітку. Він став моїм поглядом на життя та твердим виявом любові до рідного краю та України.
Знаю, що зміг достукатися до сотень і сотень сердець, реалізувати унікальні проєкти та втілити своє бачення. Це був чудовий період, що залишився у минулому.
Сьогоднішній Всесвітній день туризму тонкою ниткою з'єднує мене з тим часом. Всередині жевріє надія одного дня повернутися, адже в шухляду довелося відкласти багато не реалізованих справ.
Згадайте сьогодні колег, хто загинув на війні.
Хто потребує уваги через поранення.
Не забувайте про тих, хто досі на службі.
І щиро вітаю всіх, хто працює за всіх нас не зважаючи на труднощі нашого часу.
До зустрічі на стежках, друзі 🙋🏼♂️
Якось їдемо степом на старому пікапі. Побратим бідкається на машину. Вона вже добряче потовчена часом, бездоріжжям і війною загалом. Але з гордістю зауважує, що їй треба поставити пам'ятник.
Пропоную жартома загната на п'єдестал в Мукачеві, де стояв танк. Іронічно, що символом Другої світової була бронетехніка, нашої - старі, побиті корчі 💪🏻
Степ багряний від пожеж та крові. Ще ніколи чорнозем не був таким чорним. Гарячий вітер обпікає шкіру. У повітрі літає попіл - рештки минулого життя, що вже ніколи не повернеться.
Втома притлумлює почуття та страх. Ти дивишся на світ змореними очима. Лише там в серці жевріє надія, що все не дарма. Пліч-о-пліч все менше побратимів. Хтось загинув, інші списалися чи втекли.
Потенційна заміна воліє не помічати, ховає погляд та очі. Близькі стали далекими, чужі просто зникли. І постійні нарікання на неправильну мобілізацію, всюдисущу корупцію... Для них герої ті, хто порішав і втік. Нас давно винесли за дужки.
А потім ця зрадлива мить слабкості минає і ти себе опановуєш. Вага спорядження швидко приводить до тями. Час на збори і старенький пікап летить українським степом. На жаль, у повітрі чатують не лише хижі пташки, а й ворожі дрони.
Ти залітаєш у бліндаж і робиш свою роботу стільки скільки треба і не можу. Лише тут чітко бачиш цю тонку червону лінію, кордон між життям і пеклом. А більше нічого не має значення.
З часу минулої відпустки минуло 196 днів. Перші цього року 19 діб відпочинку (з них 4 на дорогу) пролетіли дуже швидко. Вжух і нема.
Цей час був наповнений радістю, приємними зустрічами, важливими та пам'ятними подіями і спокоєм.
Дорогою на авто із Запоріжжя до Мукачева треба минути 10 областей. І всі вони різні та водночас чимось подібні.
Найдивніша для мене Кіровоградська (давно має бути Кропивницькою!). Умовно можна поділити не 2 частини. Дорогою від Олександрії до Кропивницького проїжджаєш декілька населених пунктів та навіть бачиш людей.
Від обласного центру і до Черкащини дорога веде дуже мальовничими і безлюдними (!) степами. Мимоволі думаєш, а чи насправді існує Кіровоградщина? А ви розказуєте про Житомир 😅
😱 4 роки, а може й більше, не був у горах.
🤷🏼♂️ Останнім часом у моєму житті багато степу, посадок, і ще більше бліндажів та південноукраїнських сіл.
😅 Не було сечі більше терпіти ці пекельні борошна.
🤍 Влаштували з @demchack_ мікро відпустку під час моєї першої цього року міні відпустки. Зупинилися на 2 дні у Vdoma: шале у Карпатах.
🏡 Будиночки знаходяться на краю мальовничого, гірського села Вільшинки під декількома вершинами. Місцеві та гості живуть тут буквально 'на даху'. Кращого місця для відпочинку годі знайти.
⛰️ Від шале звивиста стежка веде 2 км. до вершини гори Знамин, 798 м. над р.м. От забув запитати, що означає назва?
🏕 Дорога легка та, думаю, під силу багатьом. Перед вершиною гарна галявина. Ідеальне місце для таборування. Зверху чудовий краєвид на солідніші за висотою гори.
💔 Хай більше покажуть світлини. Чекаю з нетерпінням наступного разу. Не хочу більше такої довгої розлуки з рідними Карпатами.
Люблю черешню 🍒
Побачив у Сільпо за 88 грн. Від щастя набрав повний пакетик. Пішов зважувати й остовпів від ціни. Вийшло майже 800 грн. Виявилося, що коштовна ягода має ціну 88 грн. за 100 грам. Акуратно висипав назад 😅
Отже, ситуація така 👇🏻
Де-факто, ядерний Ізраїль завдав превентивного удару по майже ядерному Ірану. На це крізь пальці/вимушено дивиться ядерна Америка
Але 3 світову провокує Україна, що 11 рік захищається від осатанілої росії та її огидних союзників
Не переплутайте 🤷🏼♂️
Сьогодні Мукачеву виповнюється 1129 років 🎉🎂🎈
Чим довше триває війна, тим більше відчуваю себе гостем в місті під час таких коротких відпусток.
Хай місто не забуває про нас, так як ми завжди бережемо його в своїх серцях.
З твоїм днем, Мукачево 🥳🥰