Читая комменты… Нет, друзья мои, это еще не полный пиздец. Это еще оооочень далеко не полный пиздец.
Полный пиздец будет, якщо з Дніпра, Запоріжжя та Полтави побегут миллионы беженцев, а армия оккупанта будет там свои аквафоеши развешивать.
Вот это будет пиздец. Якщо.
А так, пять пиздецов в день - это штатная ситуация. Вернулись, такскть, на рубежи примерно двадцатого года. Теплое ламповое время…
И вот чтобы этого не произошло - донатим, собираем, отправляем, покупаем.
Ну, вы донатите - а мы купим, отправим и доставим. Мы умеем.
Отключаем свой охуеватор, просто чтоб не перегружать его - и покупаем НРК для Маруся Звіробій. Вот этот вот. На фото.
А уж она тоже знает, что с ним делать.
У нас просто нет другого выхода.
Поскольку Фейсбук почти полностью перестал показывать тексты со сборами, большая просьба - лайк, коммент, расшар.
Ну и донат, конечно, не помешает.
Крайне не помешает.
Нам свое робить.
Продолжаем:
Монобанка. Посилання на банку:
https://t.co/MK00OxBqxs
Номер картки банки
5375 4112 0491 8994
Для удобства копирования.
5375411204918994
PayPal
https://t.co/HwAv9zALJz
Банковский перевод: Кому: MTÜ SAB UA
Reg.№: 80610178
Адрес получателя: Estonia, Tallinn, 13620, Punane 15
Наименование Банка: Coop Pank AS
Номер счета: EE584204278623498908
SWIFT kood/BIC: EKRDEE22
IBAN: EE584204278623498908
Пояснение платежа: Abi SAB UA
Расшар весьма приветствуется
Спасибо.
Петро Порошенко закликав до формування нової парламентської коаліції та відставки чинного уряду після звільнення Андрія Єрмака.
Політик заявив, що разом із керівником ОП має зникнути й «єрмаковщина» — тиск на правоохоронців, зловживання санкціями та анонімні інформаційні атаки.
Вікторія Самборська
ЗАСТОЯНА ВЛАДА...
Усі фігуранти справи Міндіча - народом не обрані, народові не підзвітні, а лише босу, який узяв їх під крило.
.
Це – неминучий і прямолінійний наслідок узурпації влади через відсутність виборів.
Кожен, хто проти основоположного для
Зеленський ТІЛЬКИ обіцяє, а Порошенко ще і РОБИТЬ.
Подобається вам це, не подобається… Порошенко - це сильна європейська держава.
Зеленський - це залупа, яка краде гроші, хапає людей на вулицях, бо по іншому не вміє робити мобілізацію, і не може налагодити електропостачання.
Ірина Мудренко
– Справа проти мене була стовідсотковим замовленням, – каже легендарний Марчелло на YouTube у Борислава Берези. – На той час прокурором був Середа і він мені відверто казав: «Ти можеш нагнати сюди хоч 10 000 людей, які будуть тебе захищати. Ти можеш найняти хоч
Це, без перебільшення, один із найвідповідальніших моментів новітньої української історії. Ми вступаємо у фазу, де кожна помилка може коштувати надто дорого — не у політичному чи рейтинговому сенсі, а у значенні людських життів, територій, майбутніх можливостей держави.
У такі моменти внутрішня єдність перестає бути побажанням — стає стратегічною умовою. Саме тому ми не критикуємо заради критики, а пропонуємо рішення. Ми хочемо, щоб Україна увійшла в переговори сильною, відповідальною та захищеною.
Передусім чітко зазначу: першою умовою будь-якої можливої мирної формули має бути негайне припинення вогню. Проти цього ніхто не може заперечити. Це — базовий тест на серйозність намірів путіна. І в двоетапності мирної угоди зацікавлені всі.
Саме так ми діяли під час найважчих переговорів у мінському форматі у 2014–2015 роках. Попри надзвичайно складні обставини, нам вдалося добитися паузи, яка дала Україні час: на відновлення армії, на створення оборонно-промислової вертикалі, на фундаментальні реформи та рух до Європейського Союзу.
Зараз перед нами стоїть подібне завдання — але масштаб відповідальності значно більший. Тому друга принципова річ полягає в тому, що переговори України з адміністрацією Трампа не можуть бути двостороннім діалогом у вузькому форматі. Наші європейські партнери — це держави, які протягом усіх років війни були найвідданішими союзниками України. Вони постачали зброю, відкривали коридори підтримки, створювали пакет санкційного тиску на росію. І вони є нашими майбутніми партнерами у Європейському Союзі.
Лише спільна позиція ЄС та США може стати оптимальним та безпечним майбутнім компромісом для України. Треба повторити успішний досвід обʼєднання зусиль в Білому домі у липні 2025 року після Аляски. Будь-які переговори, позбавлені цієї тристоронньої архітектури, приречені бути хиткими. І ми не можемо дозволити собі крихкий результат у питанні, де йдеться про нашу державність.
Третій ключовий елемент — професійність і довіра до української переговорної групи. Такі історичні перемовини мають вести дипломати високого рівня, з досвідом складних міжнародних процесів, з репутацією, яку поважають у світі. Тут не може бути кадрових експериментів. У питаннях миру кадрова помилка неминуче перетворюється на помилку стратегічну — а стратегічна помилка сьогодні може дорого обійтися всій країні.
Саме тому призначення переговорної групи на чолі з панами Єрмаком і Умєровим, які є фігурантами корупційного скандалу, що набув глобального розголосу, виглядає проявом слабкості української сторони. Це створює сумніви там, де нам потрібна бездоганна довіра. І такі рішення неминуче матимуть наслідки за столом переговорів. Ніхто не ставить під сумнів право влади вирішувати, як вести переговори. Але ми вважаємо, що команда, яка представляє Україну, має бути максимально сильною і з бездоганною репутацією
Йдеться про відповідальність перед мільйонами українців. Перед тими, хто стоїть на фронті. Перед пам’яттю загиблих. Перед нашою історією та нашим майбутнім.
Безумовно, жодні плани, розроблені без України, не можуть бути нав’язані Україні, в якій існує повний консенсус щодо «червоних ліній», які не можуть бути порушені.
Україна має прийти до фіналу цієї війни не ослабленою, а зміцнілою. Ми маємо завершити її не будь-якою ціною, а правильно — так, аби гарантувати безпеку, справедливість і незворотність нашого європейського курсу.
Ми готові працювати заради цього, готові об’єднати зусилля заради результату, готові захищати українські інтереси на кожному етапі в складі єдиної української команди, яка не ділиться за політичними ознаками.
Бо йдеться про відповідальність кожного. Відповідальність перед людьми та історією… І це має сьогодні усвідомити кожен.
"Прив’язують до ліжка руки та ноги. І дають укол сульфазін. Одразу температура піднялася до 40, я обмочився, а тоді впав у безпам’ятство. Прокидаюся, стоїть наді мною лікар Кузнєцов: «Ну, что ломает?». І кожен день колять галоперидол…Я мало що розумів. Вони насміхалися з мене. Кличку мені санітари в психушці дали – «Самостійна Україна».
Михайло Якубівський. Тричі в‘язень психіатричних лікарень.
"Якщо з рота відчувається трупний запах, це ознака летального результату. Наглядачі тримають тебе за руки, розширювачем розводять щелепи – при цьому, як правило, ламають зуби, – запихають шланг і вливають поживну рідину. Ця рідина підтримує життєдіяльність. Вона швидко всмоктується, але вже через годину знову відчуваєш голод.
На 7–8 місяць голодування до мене прийшли терапевт і психіатр».
Мустафа Джемілєв. 15 років ув’язнення. 303 днів голодування.
“У вересні 1982 року до лікарні відвезли в’язня Михайла Курку. Йому було тоді 70 і він сидів за співпрацю з німцями, хоча насправді служив в українській поліції. Потім ми дізналися, що він помер. Уночі проти 5 травня 1984 року в зоні, просто на кухні, де працював, помер ще один мій співкамерник Іван Мамчич. Його два тижні перед цим полтавські кагебісти допитували. В кінці травня того ж року Левко Лук’яненко дістав звістку, що помер Олекса Тихий. 23 серпня того ж таки 1984-го співкамерники знайшли в камері Юрія Литвина з розтятим животом. 4 вересня він помер у лікарні. Влітку від нас забрали смертельно хворого на нирки 37-літнього Валерія Марченка. Восени нам стало відомо, що він помер у жовтні в «Ґазах», всесоюзній лікарні для в’язнів у Ленінґраді. 19 січня 1985 року помер у лікарні на станції Всехсвятська Акпер Керімов.
Ми жили в гнітючій атмосфері з питанням, хто далі. Далі був Василь Стус. Він загинув фактично за стіною від нас, тоді сидів у карцері. Ми кілька тижнів не мали інформації, лише здогадувалися, що щось сталося. Хіба що Левко Лук’яненко казав: “Я відчуваю, нема більше Василя”.
Василь Овсієнко. 14 років таборів.
“Якось у мене була 20-денна голодівка. На 7-й день вставляли шланг і заливали кашку. І це таке дивне відчуття. З одного боку, ти протестуєш, а з іншого – організм так любить ту кашку, так її потребує.
Коли я припинив голодівку, то кадебіст вирішив мене покарати й відправив на етап в іншу тюрму. А на етапі видають на день 450 грамів хліба й оселедець. А я хочу їсти! Я хочу жерти! Знаю, що після голодівки не можна багато. Вщипнув, ковтнув – потрошки, потрошки. Минуло дві години – у мене вже нема нічого, все з’їв. А я далі хочу їсти.
Привезли мене в пересильну тюрму, заводять в камеру до кримінальних. Я вітаюся. Троє з них подивилися прискіпливо на мене. Без слова полізли в свої наплічники, витягли хліб і поклали переді мною. Може, в очах побачили голод? Це був для мене момент визначальної приголомшливої ваги. Майже сльози текли, коли я їв той хліб і просив Бога: «Я не знаю, що ті хлопці завинили, може, вбили когось, але, Господи, пробач їм все. Бо вони дали мені оцей святий хліб».
Мирослав Маринович. 7 років таборів. 5 років заслання.
“Кілька разів був у карцері. Одного разу сиджу голодний, як пес, а найпаскудніший охоронець, котрого всі ненавиділи, дає мені шматок хліба з добрячим куском м’яса. Всяке бувало в тюрмі.
Карцер, по закону, — 15 днів. Але перед виходом можуть добавити. А три рази підряд — і вже 45 днів. У мене таке було. В карцері годують через день. Їжа гаряча — суп чи щось інше, двічі на день, а наступного дня — 450 грамів хліба і все. Це — три скибки. Важко людям, котрі не можуть себе обмежити в їжі. Тут головне розділити: однією поснідав, другою пообідав, третьою повечеряв. А якщо зразу з’їв, ти і не наїсися ними, а потім цілий день нема що їсти. А якщо заховав і лежить, то душа радіє: о, якщо ще захочу, то є в мене”.
Микола Матусевич. 7 років таборів. 5 років заслання.
“У карцері холодно. Ти там не в тій одежі, яку носиш на зоні. Перевдягають у тоненьку робу, літній костюм: натільна сорочка і штани. Взуття теж забирають, дають тапочки.
Какое хорошее видео от Маруси. Батальон беспилотных систем. Обязательно посмотрите это кино. Тем более оно с юморком.
И обязательно расшарьте.
И обязательно лайк.
И, ну, вы поняли:
Монобанка. Посилання на банку:
https://t.co/MK00OxBqxs
Номер картки банки
5375 4112 0491 8994
Для удобства копирования.
5375411204918994
PayPal
https://t.co/HwAv9zALJz
Банковский перевод: Кому: MTÜ SAB UA
Reg.№: 80610178
Адрес получателя: Estonia, Tallinn, 13620, Punane 15
Наименование Банка: Coop Pank AS
Номер счета: EE584204278623498908
SWIFT kood/BIC: EKRDEE22
IBAN: EE584204278623498908
Пояснение платежа: Abi SAB UA
Расшар категорически приветствуется
Спасибо.
Міндічгейт - це коли при фронті рахують копійки 🪙, а нагорі крутять мільйони 💰. Європа вже пише 🌍, ФБР цікавиться 🔎, а влада робить вигляд, що нічого не сталося 🙃. Країна заслуговує на правду, не на прикриття чужих схем 🚫. 🎥 https://t.co/bMOYBda2Dz
Зеленський має сидіти у вʼязниці.
Ця думка лунає все гучніше.
І коли таке говорить ДУЖЕ кваліфікований полковник спецслужб, то на місці Зе варто було б пакувати манатки.
Невже українці готові пожертвувати своїм життям і своїх дітей, лише щоб оце нелегітимне ніщо далі гарно жило, жерло, крало, нюхало 🤦♀️
Нація, прокидайся ✊🇺🇦 Жабу на палю
СТАЛО ВІДОМО ПРІЗВИЩЕ ВОРОГА ЯКИЙ НАВІВ УДАР РАШКИ ПО ТЕРНОПОЛЮ:ЦЕ ДЕПУТАТ В.РАДИ ВІД "СЛУГ"ОЛЕКСАНДР ФЕДІЄНКО. САМЕ ЦЯ ІСТОТА ЗРОБИЛА ДОПИС ПРО ВИРОБНИЦТВО ДРОНІВ. БУЛО ВКАЗАНО МІСТО І МІСЦЕ. ДАЛІ ПРИЛЕТІЛИ РАКЕТИ. ПОНАД СТО ВБИТИХ І ПОРАНЕНИХ. КГБ-ШУКАЄШ ВОРОГІВ?ШУКАЙ У СЛУГ!
Під час бойових дій у боротьбі з російсько-окупаційними військами загинув Захар Стасів — онук Левка Лук'яненка, який служив у лавах ЗСУ та боронив Україну.
Дід 25 років провів у радянських тюрмах та таборах – онук пішов у військо, щоб не допустити тієї тюремщини тут. Дід написав Акт проголошення незалежності України – онук поклав за цю незалежність життя.
рилаті фрази кожного із президентів України:
⚫️Кравчук — «Маємо те, що маємо»;
⚫️Кучма — «Це ж було вже»;
⚫️Ющенко — «Любі друзі»;
⚫️Янукович — «Астанавітєсь»;
⚫️Порошенко — «Армія, Мова, віра»;
⚫️Зеленський — «Я ж нє лох».