Я пам'ятаю її руки,
буду заплющувати очі,
буду слухати барди,
я буду чекати, я вмію чекати щоночі.
Тож нехай все збудеться - я не проти.
В її листах багато любові,
стільки турботи, слова її скарбові.
І не зможу її я покинути.
"Моїй Марі" - невідомий поет.
Погано коли людина стає пам'яттю. Гірше коли ця людина твоя знайома, ще гірше коли це побратим...
Честь служити було з тобою друже. Дякую за науку і за короткі але цікаво розмови. Зустрінемось в Вальгаллі. Підніми за нас кухоль елю друже. Ми пам'ятатимемо ким ти був.