Russia has spent $1 billion in the last few days attacking Kyiv. Not building roads, hospitals or fixing the failing economy - on murdering civilians. This is the priority of a nation totally obsessed with terrorism and nothing else.
@kravietz2048@Rooftop564 Я поки що бачив лише з одного боку кордону. Коли ви це визнаєте все швидко закінчиться.
Хоча ні, не цього разу. Ви надто довго доїли цю козу
@igorsushko@anneapplebaum Жінка з Нігерії написала про Україну в своєму серці, і все. Не про політику, не про бандерівців.
Але ненависть деяких поляків до всього українського і її знайшла.
Жалюгідні створіння. Я пам'ятаю а поляки забули Леха Качинського та ще 96-х вбитих
https://t.co/gPkzbur1E3
Ніхто не казав мені, коли я переїхала до Києва у 2018 році, що одного дня я стоятиму на нігерійському пляжі у вишиванці, святкуючи тисячолітню українську традицію сама опівночі.
Але ось ми тут.
Івана Купала знайшло мене в Нігерії цього року. У мене не було Дніпра але я розпалила власне вогнище в Лагосі. Не було річки але був Атлантичний океан. Я зробила власний вінок, недосконалий, запалила свічку і пустила його на воду.
Ідеально? Ні. Але це було моє.
Дев’ять років в Україні зробили своє. Її традиції перестали бути чужими і стали моїми.
Україна мандрує зі мною. Навіть до Нігерії.
Відео сьогодні ввечері. 🌊🔥🌿
Жінка з Нігерії написала про Україну в своєму серці, і все. Не про політику, не про бандерівців.
Але ненависть деяких поляків до всього українського і її знайшла.
Жалюгідні створіння
Ніхто не казав мені, коли я переїхала до Києва у 2018 році, що одного дня я стоятиму на нігерійському пляжі у вишиванці, святкуючи тисячолітню українську традицію сама опівночі.
Але ось ми тут.
Івана Купала знайшло мене в Нігерії цього року. У мене не було Дніпра але я розпалила власне вогнище в Лагосі. Не було річки але був Атлантичний океан. Я зробила власний вінок, недосконалий, запалила свічку і пустила його на воду.
Ідеально? Ні. Але це було моє.
Дев’ять років в Україні зробили своє. Її традиції перестали бути чужими і стали моїми.
Україна мандрує зі мною. Навіть до Нігерії.
Відео сьогодні ввечері. 🌊🔥🌿
Ukraine has greatly benefited from the US getting out of Ukraine:
1. Ukraine can now pursue its own wiser military strategy.
2. Now Ukraine successfully bombs Russian oil refineries & terminals, causing a shortage of gasoline.
3. Europe has generously added the financing that Trump has withdrawn.
4. Europe does not pose stupid demands about what it does not understand unlike the US.
5. Ukraine has successfully developed its own arms, leaving the US behind, while Europe cooperates.
6. US pressure on Ukraine to give up territory to Russia has ended & the pro-Putin fools Kushner & Witkoff have lost all significance.
7. Amazingly, the US seems to have no policy on Russia or Ukraine apart from Trump's wild imagination. Without policy, Trump is unable to appoint US ambassadors.
8. Ukraine's future victory is likely to mark not only the end of Russian imperialism, but also the demise of US power in Europe because of Trump's folly or treason.
Після розмови з моїм другом із Польщі я, здається, зрозумів, чому з польською стороною так важко говорити нормально.
І чому частина з них не сприймає факти як щось реальне, постійно викручуючи історію так, як їм зручно, а не так, як воно було. Він мені пояснив.
Давайте відразу: не з поляками як народом, бо це було би тупе узагальнення. Не робіть так.
А саме з окремими поляками, частиною політичного середовища і державною машиною памʼяті, яку роками будували праві кола, PiS, Інститут національної памʼяті і весь цей політичний обвіс навколо «доброго імені Польщі».
У 2018 році Польща внесла поправки до закону про Інститут національної пам’яті. Центральною стала стаття 55a. Вона передбачала кримінальну відповідальність за те, якщо хтось публічно і “всупереч фактам” (вгадайте яким) приписує Польському народові або Польській державі відповідальність чи співвідповідальність за нацистські злочини, вчинені Третім Рейхом. Покарання — штраф або до трьох років позбавлення волі.
Формально закон містив виняток для науки й мистецтва, але через нечіткі формулювання створював тиск, самоцензуру та політичного використання проти незручної історичної дискусії.
Польська влада написала норму так широко, що вона могла зачіпати не тільки брехливе приписування Польщі відповідальності за німецьку систему знищення, а й дискусії про участь окремих поляків, локальних структур, поліції, донощиків, шантажистів, сусідів або антисемітських середовищ у злочинах.
Ще один важливий момент — стаття 55b. Вона робила дію цієї кримінальної норми екстериторіальною.
І тут треба бути точним. Польща з 1939 не мала колабораціоністського уряду на кшталт режиму Віші у Франції. Польський уряд був у вигнанні, а польська держава як формальний субʼєкт не була союзником Третього Рейху. Тільки поодинока співпраця АК.
Але це не означає, що польська історія автоматично стає стерильною. Та в реальному політичному житті такі закони працюють не тільки через вироки.
Вони працюють через атмосферу. Ну як на росії, формально теж не все так страшно, але людей саджають буквально за вираження своєї думки публічно.
Закон створював ризик, що будь-яке ширше узагальнення про польську співучасть можуть трактувати як атаку на польську націю або польську державу.
Почалась критика історики, правозахисників й академічного середовища. Бо межа між «описом участі окремих поляків» і «плямуванням польської нації» в такій конструкції стає не юридичною, а політичною.
А політичну межу завжди рухають туди, куди треба владі та як вигідно в моменті. Зараз ми це наочно бачимо.
Тобто спроба була захистити не стільки історичну правду, скільки державний міф про польську невинність. Де є польське мучеництво, польський героїзм і Польща як вічна жертва чужих імперій. А все, що псує цю картинку, має бути максимально витіснене в категорію «окремих випадків».
Власне, це дуже схоже на те, що росіяни роблять у своїх законах, коли намагаються криміналізувати незручну історію і захистити державний міф від фактів. Масштаби різні, політичні системи різні, але сама логіка впізнавана.
Саме після міжнародного скандалу, реакції Ізраїлю, США, істориків, академічного середовища і правозахисників кримінальну статтю 55а скасували. Формально кримінальну відповідальність прибрали. Але сама логіка так нікуди не поділася, залишилася цивільно-правова логіка “захисту репутації Польської держави і Польського народу”. У самих поправках 2018 року були також статті 53o–53p, які дозволяли подавати цивільні позови для захисту репутації Польщі, зокрема з боку державного Інституту національної пам’яті.
Замість кримінальної справи залишився цивільно-правовий механізм захисту «доброго імені Польщі». Тобто тебе вже не обовʼязково могли посадити в тюрму, але могли затягати по судах за висновки, які не вкладалися в правильний державний наратив. І такі випадки були почитайте про справу Енгелькінг і Грабовського.
Якщо коротко то все, що не влазить у міф невинності це все "окремі якісь поляки"
А коли мова про польські жертви — тоді вже це вся нація, вся історична памʼять, вся держава, весь історичний біль і бажано ще політичні вимоги до сусідів.
Дуже зручна схема, чи не так? Вина завжди індивідуальна. Страждання завжди національне.
Звісно, в цю саму конструкцію впихнули окремим блоком і українське питання. Без цього теж нікуди.
У законі зʼявилися формулювання про «злочини українських націоналістів» які нібито ціле направлено діяли проти польського народу і польського населення, всі співпрацювали з нацистами тощо. Привіт-привіт, тут десь росіяни передають полякам окремий методичний посібник.
Але Конституційний трибунал Польщі у 2019 році визнав частину таких формулювань неконституційними через їхню нечіткість. Бо «українські націоналісти» і «Східна Малопольща» — це не юридичні категорії. Дякую дебілам які цей закон писали.
Ось чому сьогодні так важко говорити з ними з позиції фактів. Коли ти кажеш, що ваші предки теж не були супербілими і світлими, що вони теж брали участь у насильстві, етнічному тиску, переслідуваннях і боротьбі за свою державу не завжди красивими методами, частина польського середовища йде в повну істерію.
- Українців у міжвоєнній Польщі тиснули — але це пояснюють «державною політикою».
- Пацифікацію українців та знищення всього українського — як «наведення порядку».
- Колонізацію, асиміляцію, обмеження українського життя — як щось майже цивілізаційне.
- Злочини польських формувань проти українців — як «акції відплати чи превентивно діяли».
- Операцію «Вісла» — як вимушений безпековий захід, хоча це була примусова депортація та етнічна чистка українського населення з їх земель.
Так само треба сказати й інше.
Так, Волинь була масовим злочином проти польського цивільного населення, і українська сторона не має права це замовчувати чи виправдовувати.
Але визнання українських злочинів не означає, що Польща отримує право стерти міжвоєнну пацифікацію, колонізацію, насильство проти українців, примусові переселення, акції польських формувань і власну політику асиміляції. Перші зафіксовані масові вбивства українців відбулись в 1939 році, проєкт «Жертви польсько-українського протистояння 1939–1947 рр.» знайшли 880 випадків смертей тільки за вересень, включно з жінками та дітьми яких вбили поляки. В 1941-1942 велась активна ліквідація Українських допоміжних комітетів, інтелігенції, вчителів та священиків, тільки за те що вони відбудовували українство на цих землях, бо загрожує відновленню Польщі.
У дослідженні Christoph Mick про Львів 1939–1944 вказано, що польське підпілля ще наприкінці 1941 року фіксувало настрої, де “середній поляк” підтримував депортацію всіх українців за Збруч, а в липні 1942 року львівський штаб АК рекомендував депортувати 1–1,5 млн українців до СРСР, решту розселити в інших частинах Польщі, а на східних територіях Польщі залишити не більше 10% національних меншин. Там же згадується подібний рапорт “Alfa” щодо проблеми меншин, датований весною 1942 року.
Бачте як за формованою польською зручною рамкою у 1943 році українці просто чомусь зірвалися і почали масово вбивати поляків. Без попередньої історії. Без міжвоєнного контексту. Без польської державної політики. Без насильства з обох боків. Без усього того, що ламає красиву картинку про одну невинну сторону і одну сторону абсолютного зла.
Польська держава неодноразово намагалася юридично закріпити зручну версію історії, де Польща передусім тільки жертва. Такий собі «Христос народів», як це люблять у польській політичній традиції. Де поляки передусім герої, мученики і носії правильної памʼяті. А співучасть, колаборація, погроми, злочини проти іншого населення, зокрема українців, — це якісь окремі випадки, локальні перегини або «акції відплати».
А от провина української сторони — це вже, за їхньою логікою, системна історична і політична історія. Бажано така, щоб її можна було носити як політичний шантаж десятиліттями.
І це було закладено ще до 2018 року. Нагадаю, задовго до нинішньої хвилі загострень, заяв, блокувань і політичних ігор навколо України.
Саме в 2018 фактично зламалася співпраця між польським Інститутом національної памʼяті та Українським інститутом національної памʼяті. Саме через цей закон і через спробу зробити так, щоб про складні сторінки історії можна було говорити тільки в межах польської політичної рамки.
Тому коли нам розповідають, що українці мають чесно дивитися на минуле і визнавати свої помилки, моя відповідь проста: чудово, давайте.
Давайте говорити в правовому полі. Не у вашому політичному, а в міжнародному. Давайте говорити академічно. Давайте піднімати архіви, документи, свідчення, дослідження. Давайте заберемо політиків від цієї теми і залишимо її історикам.
Але мені щось підказує, що на це польська сторона не піде.
Тому що:
Українці мають каятися.
Поляки мають берегти добре імʼя.
Українська провина — системна.
Польська провина — окрема, випадкова і бажано без узагальнень.
Ось вам буквально один приклад, чому частина польського суспільства так погано сприймає факти. Бо їм роками пояснювали, що факт — це не те, що було. Факт — це те, що не шкодить доброму імені Польщі.
Pragnę powiedzieć wszystkim Ukraińcom, że nie muszą mnie za nic przepraszać, bo żaden z nich mi nic nigdy złego nie zrobił, wręcz przeciwnie. Każdego dnia spotykam Ukrainki i Ukraińców, którzy swoją pracą sprawiają, że moje życie jest prostsze.
Nie jestem albańskim pasterzem, żeby pielęgnować urazy za coś, co wydarzyło się w czasach, kiedy nie żyli jeszcze nawet moi rodzice.
Nie jestem półgłówkiem, żeby można mnie było poszczuć na inny naród, tylko dlatego, że ktoś pomacha jakimiś wydarzeniami z historii.
Nie najem się historią, nie zapłacę nią moim pracownikom, a oni nie nakarmią nią swoich rodzin.
Patrzę w przyszłość, a z przeszłości staram się wyciągać wnioski, nic więcej.
Jednym z nich jest fakt, że nacjonalizm to syf, który należy niszczyć, a nie rozwijać, bo finalnie zawsze prowadzi do katastrofy i jest ideologią tchórzy i głupców.
@era3477@matbalcerek21 Голодомор визнали геноцидом українського народу понад 35 країн світу, зокрема, Польща. Для світової спільноти такі акти є формою вищого визнання злочину тоталітаризму, навіть без формального засідання суддів у Гаазі. Жодна держава крім Польщі не визнала Волинь геноцидом
@IAPonomarenko Так, дуже потужна чергова терористична атака руzzия.
Це в нас 11 вересня у Сполучених Штатах кожного тижня.
Але піхуй! Лише одне бажання. Так і буде, вони зникнуть як бін ладен
@KateGoesTech Маю питання стосовно реваншистської поведінки поляків з 21 сторіччя відносно до їх попередників аочинаючи з 16 сторіччя.
- Екскурс на 300 + років буде дуже довгим та буде багато суперечок (з оглядом на польськи імперськи амбіції, які на диво досі намагаються втілити), тому 👇
Вітаю ухвалення Верховною Радою закону про створення Українського національного пантеону.
Це важливе і давно назріле рішення. Держава, яка поважає себе, повинна мати місце, де гідно вшановані ті, хто в різні часи творив, відновлював, захищав і розвивав Україну.
Український національний пантеон засвідчує нашу історичну тяглість і розуміння того, що сучасна українська держава не постала на порожньому місці, а стала результатом боротьби, праці, жертовності й служіння багатьох поколінь.
Це також важлива демонстрація єдності та відповідальності. Єдності – бо спільна пам’ять об’єднує суспільство. Відповідальності – бо ми зобов’язані берегти цю пам’ять і передати її наступним поколінням.
Дякую Президенту України за цю ініціативу. Дякую всім, хто долучився до розробки, підтримки й ухвалення цього рішення.
Це важливий крок для зміцнення української державності.
Слава Україні!
@CandlesLemberg@Sho_Tam_ Що ти насцяв на узбіччі дороги у Львові ні в якому разі тебе не робить кимось іншим. Це лише доводить, що ти типовий росіянин.
For everyone saying, “Why celebrate? Russia will just strike back harder.”
If this attack had never happened, Ukraine would still be facing missiles, drones, and bombs, just as it has been for over four years already.
And I’m sure the next strike was already being prepared regardless.
So please stop being naïve and acting as if Russia’s decision to attack Ukraine depends on what Ukrainians do.
Russia doesn’t need an excuse.
🔴 “This is genocide. Russia uses thousands of civilians as a human shield.
I address the decision makers and the whole world:
Russia not only kills Ukrainians in Ukraine, but genocide is being committed in the occupied territories.
Save Oleshky!” - @MykolaKuleba
На GoPro бойового медика прикордонного підрозділу «Срібна трійка» бригади Помста зафіксовано момент, який зазвичай залишається за кадром війни – короткий діалог із пораненим окупантом.
Це відбувається у медичному сортувальному пункті в Серебрянському лісі.
I never stop being amazed by them. Launching their “Birdhouse” — a strategic-class missile worth around $100 million, capable of carrying a nuclear warhead — at a garage complex in the Kyiv region.
Let’s calculate how much this night cost them.
One “Oreshnik” — roughly $100 million. Around ninety cruise and ballistic missiles: Kh-101s, Kalibrs, Iskander-Ks — at an average price of about $8 million each — that’s another roughly $720 million. Six hundred Shahed drones at $50,000 each — another $30 million. Plus fuel, launch platforms, maintenance, reconnaissance.
Total: around $850 million for a single night. Nearly a billion dollars.
And what did they get for that billion?
They hit garages in Bila Tserkva. Destroyed the “Kvadrat” shopping mall. Set the roof of a dormitory on fire in Darnytskyi district. Blew apart an entrance section of a five-story apartment building in Shevchenkivskyi district. Hit a market. A supermarket. A construction hypermarket in Obolon. Dropped debris onto the Valeriy Lobanovskyi Dynamo Stadium.
Two sleeping civilians killed. Fifty-six wounded, including children. Is this their strategic result for a billion dollars? This is their “special operation.” This is their “greatness.”
They cannot move forward on the battlefield. Cannot seize a single truly significant settlement. Cannot defeat the army of a country they promised to capture in three days four years ago. And in convulsions, in agony, in powerless rage, they strike residential neighborhoods at night — museums, markets, shops, garages.
Impotent on the battlefield, compensating for their failure with the number of munitions fired at sleeping civilians.
Blind evil and helplessness at the same time.
Monsters. Simply monsters. Rabid, paranoid lunatics with a nuclear button.
I have no other words left for them.
“I ask myself, why do you from the AfD hate Ukraine so much? What did the people of Ukraine actually do to you that you side with putin” - Jürgen Hardt.
Jürgen Hardt, member of the German Bundestag (CDU):
“Madam President, dear colleagues, if this debate has brought clarity on one point, it is that the AfD is clearly on the side of Russia and in opposition to Ukraine. And that is a shocking finding, a shocking revelation of this debate, that a party that walks across the country saying they represent national interests, that thinks and acts, or claims to think and act, in a national German way, of all things reaches out their hand to the one who causes the greatest damage to Germans and Europeans, namely the President of Russia, putin, and does his business here in Germany.
And the voters in Germany should know that, which is why it is good that we witnessed this here today.
I ask myself, why do you from the AfD hate Ukraine so much? What did the people of Ukraine actually do to you that you side with putin and are more interested in the issues you are raising here than in the massive war crimes, starting with the abduction of children?
Thousands of children have been abducted to Russia, taken away from their parents by Russia.
putin is internationally prosecuted for this reason, he is internationally wanted. Why can't you even recognise that as a crime, instead of parroting putin?
And you begin your motion with a lie that is very telling. The second sentence of your motion claims that at the time of the bombing of Nord Stream 2, over half of the gas supply to the Federal Republic of Germany was carried out through this pipeline. That is a flat-out lie.
Weeks before, there had been... No, this is not a party convention, given the large amount of speaking time the AfD had, there is no need for further follow-up questions... All right, thank you very much, all good... So.
The situation was crystal clear: at the time of the bombing of Nord Stream 2, no gas transfer through these pipelines to Germany was taking place anymore because putin had turned off the gas tap on the Russian side. The exact opposite is true of what you said.
So.
And through this inversion of facts, your entire motion gets exactly the spin you want to give it and which we are opposing. Namely, that Ukraine is allegedly the bad guy and not putin. The truth is the opposite.
putin is harming the German people. putin is harming Europe.
Putin is killing people in Europe.
Presumably, putin’s drone misguidance ensured that yesterday, for the first time in the history of the European Union, citizens of the EU in an EU country had to go into bunkers out of fear of a drone.
And yet you say here, putin is the good guy, and this federal government and Ukraine are the bad guys.
You have completely lost your mind! Apologies for this unparliamentary expression.”
#Germany
#AfD