Пів дня мені скидають деякі поляки новину про спробу їхніх представників винести на обговорення в Європарламенті резолюцію на тему УПА.
Якщо чесно, не зовсім зрозуміло, що саме вони хотіли цим досягнути. Бо навіть у самій статті є коментарі євродепутатів, у тому числі з тієї ж політичної групи, що й польські ініціатори. І вони прямо говорять: Європарламент створений не для історичних суперечок, а для обговорення поточних викликів і майбутнього Європи.
Ба більше, говорять, що жертви були з обох сторін, а шанси на проходження подібних дебатів виглядають сумнівними.
Але тут є два цікаві моменти.
Перший. Якщо Польща почне системно використовувати історичні конфлікти як інструмент блокування євроінтеграції, то вона створить прецедент для всіх наступних кандидатів на вступ до ЄС. А історичних конфліктів у Європі вистачає, особливо на Балканах. Тобто поляки можуть зробити гірше не лише Україні, а й усім майбутнім кандидатам. Думаю, умовні Белград чи Сараєво за таку практику їм щиро «подякують».
Другий момент значно цікавіший. Якщо перевести всю дискусію виключно в академічну площину і запропонувати комплексне обговорення польсько-українського конфлікту ХХ століття. І тоді в публічному просторі неминуче з'являться пацифікації, операція «Вісла», дії Армії Крайової та інших польських формувань проти українського населення, примусові переселення, а також роль нацистської та радянської окупаційних систем.
У такому випадку Польща ризикує втратити монополію на роль виключної жертви, яку частина польського політикуму намагається закріпити останні десятиліття.
Більше того, під ударом опиниться і сама польська репутація всередині ЄС. Польщу можуть почати сприймати як країну, яка регулярно експлуатує історичну пам’ять для отримання дивідендів. Тут зараз німці з польськими вимогами про 1 трлн репарацій спостерігають найактивніше з усіх.
Окреме питання — внутрішньополітичні наслідки для самої Польщі. Польське суспільство роками дуже сильно емоційно розігрівали на цій темі. Якщо ж чергові спроби міжнародного тиску не принесуть очікуваного результату, цікаво буде подивитися, як польські політики пояснюватимуть це власним виборцям. Особливо PiS, бо ультраправі з «Конфедерації» точно їх з’їдять після провалу.
І особливо цікаво буде почути їхню позицію щодо операції «Вісла». Нагадаю, що йдеться про примусове виселення близько 140 тисяч українців. Багато істориків і політиків розглядають цю акцію як етнічну чистку. І це теж частина спільної історії, яку неможливо ігнорувати. Тим більше, що вони признали злочин неодноразово, та спроби Інститути пам'яті переписати історію в 2023 році, що уже зафіксовано бо суд скасував таке рішення. Навроцький тоді до речі очолював Інститут національної пам'яті 😁
Тому всі нинішні заяви про те, що поляки нібито вже «обіграли» Україну в історичному питанні, виглядають дещо передчасними. Ми вже неодноразово бачили політиків, які намагалися будувати кар’єру виключно на антиукраїнській риториці. Більшість із них у підсумку зникала з політичного поля.
До речі, показовою була й думка одного з австрійських євродепутатів. Він зазначив, що раніше від польських політиків найчастіше чув про український агросектор як головну проблему та загрозу. Але зараз акцент раптом змістився на історію.
І складається враження, що історична тематика дедалі частіше використовується як інструмент для прикриття значно більш прагматичних економічних інтересів.
Те саме свого часу робили щодо Польщі старі члени ЄС під час її вступу. Сьогодні Польща багато в чому застосовує аналогічні механізми вже проти України.
Просто політика, але така з вистрілом собі в коліно.
Я чесно давно так в ахуї не був як від поляків.
Давайте на прикладі цього морального уйобка розберемо як поляки викручують, пиздять та маніпулюють історією звинувачуючи українців та показуючи себе святими які не робили злочини та звірства.
1. Давайте почнемо з цікавого, термінів який він використав “Kresy” це польська історико-політична рамка, яка подає ці землі як “східні окраїни” Польщі, питання що там робили поляки та як вони там появились? Та "волиська різня", такого терміну немає у істориків є "Волинська трагедія" далі зрозумієте чому.
2. В жодних архівах НЕ знайдено жодного централізованого наказу вищого керівництва ОУН чи командування УПА про винищення польського населення, не у нас, ні в поляків, ні будь де інде. Програмні документи ОУН того часу, навпаки, декларували гасла спільної боротьби поневолених народів проти спільних тоталітарних ворогів Гітлера та Сталіна. Події мали виражений регіональний характер, де ключову роль відігравали рішення окремих командирів у фронтових умовах, а не генеральний план організації. Але також не варто забувати тему яку поляки не вивозять, а саме створюється навмисно враження, що у 1943 році серед абсолютного спокою раптово виник безпідставний спалах жорстокості з боку українців. А це не так. Події стали «точкою кипіння», коріння якої сягає 1918–1939 років. Протягом усього міжвоєнного періоду польська влада Другої Речі Посполитої проводила на цих землях жорстку колонізаційну політику. Після того як Пілсудький та його влада заключила Ризький мирний договір (березень 1921 року) з більшовиками кинувши за спиною УНР після чого були роззброєні польською владою та інтерновані (закриті) у спеціальні табори на території Польщі.
Більшовики після ліквідації УНР також репресували, закатували та знищувала українських військових та еліту. А пізніше зробила геноцид через голодомор.
Це був кривавий двосторонній етнічний конфлікт, селянська війна, в якій протистояли дві сили — УПА та польська Армія Крайова та інших організацій. Обидві сторони прагнули відновити або встановити контроль над цими землями після закінчення Другої світової війни. Поляки проводили каральні акції проти українського цивільного населення ще до 1943 року. Спроба подати конфлікт як суто одностороннє винищення повністю суперечить фактам про симетричну жорстокість обох сторін у стані війни.
3. Це взагалі краще навіть ніж Соловйов з його шизою, повністю суперечить історичній реальності. Поляки вцілому пішли в шизу як росіяни в 2014-2022 роках. Але хай позоряться далі. Цей довбойоб хоче втюхати, що УПА вбило більше українців ніж нацисти чи СРСР хоч тільки в Києві вбито було більше 250 000 людей. Не рахуючи полонених, Бабин-яр тощо.
Станом на сьогодні зафіксовано понад 30 000 українських жертв, із них понад 20 000 встановлено поіменно. Вбитих ПОЛЯКАМИ які були в різних організаціях і ця не фінальна цифра дослідження триває.
4. По-перше, Волинська трагедія не признаний ніким як геноцид, а як польсько-український етнічний конфлікт, по-друге 100 тисяч не є доведеною поіменним та верифікованим, тому її не можна подавати як встановлену істину. Навіть польські історики які досліджують цю трагедію говорять, що 100 000 це МОЖЛИВА ВЕРХНЯ МЕЖА ОЦІНОК яку потрібно дослідити. Дослідники постійно вказують на неточності в списках, такі як дублювання імен, топонімічні помилки або приписування до рук українського підпілля тих осіб, які насправді загинули від рук нацистів чи радянських формувань. А те що там вони собі проголосували в парламенті як факт мало кого хвилює.
5. Я бачу взагалі щоб не спиздіти цей тіп не може... Так ця історія частково правдива, але на сайті IPN (інститут пам'яті) пише: “найімовірніше розірвані кіньми” за пізнішими переказами. Три чоловіки були з різних організацій та не проти більшовиків, а нацистів.
А тепер причини. Перші зафіксовані випадки вбивств українців польським збройним підпіллям (до якого входили структури, що згодом сформували Армію Крайову та Батальйони Хлопські) з'явилися наприкінці 1941 — на початку 1942 року на Холмщині та Підляшші. Почали вбивати провідних діячів українського життя, вчителів, війтів, священиків тощо. До липня 1943 під приводом «боротьби з колабораціонізмом» від рук АК чи БХ уже були масові вбивста українців. Навіть Гжегож Мотика описує, що вже з січня 1943 року польські партизанські групи почали ліквідовувати українських сільських старост, агрономів і працівників Українського допомогового комітету тощо.
Також нагадаю до цього саме українська сторона пропонували співпрацю проти нацистів та більшовиків, але поляки її відкинули.
Цікаво і чому тих посланців вбили?
6. Знову довбойоб розказує, що від рук УПА вмерло більше людей ніж АК... але тут він бреше відразу у двох випадках у конфлікті брала участь не тільки АК у пункті 5 він сам пише про БХ (Bataliony Chłopskie), а таких організацій було чимало:
1. Narodowa Organizacja Wojskowa / Національна військова організація — NOW
2. Narodowe Siły Zbrojne / Національні збройні сили — NSZ
3. Narodowe Zjednoczenie Wojskowe / Національне військове об’єднання — NZW (після війни вбивала українців)
4. Delegatura Sił Zbrojnych / Делегатура збройних сил — DSZ, або AK-DSZ (після війни вбивала українців)
5. Локальні польські самооборони, сільські сторожі, озброєні групи, які діяли разом з різними організаціями у вбивствах.
6. Польські комуністи після війни та винищувальні батальйони під час війни.
Просто маніпулятор брехливий...
7. Ну тут він теж бреше нагло, маніпулюючи фактами, бо на рівному місці, в таких добрих відносинах, яких він тут пише, не з'являються ніякі підпілля і ніякі опір... Чомусь промовчав про умови Антанти, напевно не так вигідно вийде картинка. Хоча б розказав, чому Бандері пом'якшили вирок — через те, що не могли довести, що саме він був організатором, і не більше. На ходу просто вигадує, надіюсь їх так не вчать в школах. Наприклад, чому вбили міністра внутрішніх справ Перацького? Чому з'явилися заборони української освіти, української мови, забороняли українську релігію? Чому забрали, політичний якийсь вплив на своїй землі? Чому переселялися поляків на території, де жили українці? Чому була дискредитація в розподілі землі і тому подібне? Чому взагалі з'явилася пацифікація?
У вересні 1930 року за наказом Юзефа Пілсудського польська армія та поліція розпочали масові погроми українських сіл, закриття «Просвіт», обшуки, арешти та побиття цивільного населення.
Українці в еміграції подавали численні петиції до Ліги Націй та деяких країн, звинувачуючи Польщу в порушенні Міжнародного договору про захист національних меншин після чого 63 британські парламентарі звернулися до Ліги Націй із протестом. Британські політики та лорди вимагали розслідування та офіційного засудження дій режиму Пілсудського. Був створений спеціальний Комітет для вивчення українських скарг.
Розгляд затягнувся до січня 1932 року, коли Рада Ліги ухвалили резолюцію, яка визнавала факти насильства та зловживань з боку польської влади.
Ну, просто брехливий урод.
8. Найбільш цинічний пункт.
Тіп спробував звести системний злочин та акт геноциду лише до кількості безпосередніх жертв під час транзиту, виправдання геноцидних методів їхньою нібито «ефективністю» та нівелювання довгострокових руйнівних наслідків для етносу.
В колишній філії нацистського концтабору Аушвіц справді загинуло від каторг та голоду близько 200 українців з майже 4 000 (серед яких понад 800 жінок, десятки дітей та священників) яких польська влада без суду і слідства підозрювала в симпатіях до УПА. Але ще наприклад страчено щонайменше 173 особи по таким же підозрам. Самі поляки нарахували приблизно 1,5 бійців УПА, а виселили 140 000 тисяч, що являється актом геноцидом. Аргумент «це зупинило підпілля» — це класичне виправдання тоталітарних методів. Крім того, умови жахливої антисанітарії під час перевезення спричинили спалахи хвороб, від яких депортовані масово помирали вже на нових місцях призначення у перші місяці після прибуття, що чомусь не сгадує цей додік. А скільки з виживших пережили пізніше та скільки було репресовано?
Спеціальним урядовим декретом від 27 серпня 1949 року українців офіційно позбавили права на будь-яку залишену чи покинуту ними нерухомість, майна та господарства на землях де віками жили етнічні українці.
У 1990 році Сенат Республіки Польща офіційно засудив операцію «Вісла», назвавши її злочинною. У 2002 році президент Польщі Александр Квасневський висловив співчуття через проведення цієї операції, підкресливши, що вона є синонімом кривди та несправедливості. Інститут національної пам'яті Польщі (IPN) у своїх дослідженнях кваліфікує операцію «Вісла» як воєнний злочин та злочин проти людяності.
У документах польського уряду прямо зазначалося, що головна мета — «остаточне розв'язання української проблеми в Польщі». Комуністична влада хотіла повністю асимілювати українську меншину та перетворити Польщу на моноетнічну державу, знищивши будь-яку соціальну й демографічну базу для підтримки українського національно-визвольного руху України.
@Tira_Garam Золоте правило пальця
Замість того, щоб поливати за суворим графіком (наприклад, "щовівторка"), орієнтуйтеся на стан ґрунту:
• Занурте палець у землю на 2–3 см.
• Якщо сухо — час поливати.
• Якщо відчуваєте вологу — зачекайте день-два.